Миттєве перекидання бойових дій на територію РФ замість вичікування 72 години. Що відомо про нову доктрину НАТО, яка визначає Росію як головну загрозу для Європи?

Iryna Oliinyk

Новий оборонний план НАТО, що враховує специфіку російсько-української війни, налічує 4 400 засекречених сторінок. Однак деякі деталі вже відомі: Альянс збільшить кількісну присутність військових в інтернаціональних бригадах у Східній Європі, держави з великим військовим потенціалом оборонятимуть країни Балтії, а нова стратегія реагування на загрози передбачатиме не деокупацію країн Балтії через 72 години після вторгнення, як це було раніше, а миттєве перекидання бойових дій на територію РФ. Разом з експертами Заборона розібралася, як може виглядати нова доктрина блоку.


НАТО змінює оборонну стратегію. Що про це відомо?

У спільній заяві лідери країн-членів НАТО одностайно підтвердили, що Росія стала найбільшою загрозою для безпеки союзників, миру і стабільності в євроатлантичному регіоні. У зв’язку з цим НАТО підготувало новий оборонний план на 4 400 сторінок на випадок війни з Росією, повідомляє Bild. Генеральний секретар Альянсу Єнс Столтенберг заявив, що це «найповніший план оборони з кінця холодної війни», необхідний для того, «щоб боротися з двома головними загрозами: Росією і тероризмом».

Що передбачає нова оборонна доктрина Альянсу? 

У секретному плані зазначені механізми захисту критично важливих об’єктів (ГЕС, ТЕЦ та АЕС), засоби стримування агресії Збройних сил РФ (ЗС РФ) та мануал дій у надзвичайних ситуаціях. Також у плані прописані деталі з реструктуризації збройних сил Альянсу.

Ось як виглядають її основні пункти:

  • Верховний головнокомандувач сил НАТО в Європі може ухвалювати рішення без попереднього звернення чи консультацій з керівними органами Альянсу. Це мінімізує взаємодію з бюрократичним апаратом та дозволить оперативніше реагувати на ситуації.
  • За низкою країн буде закріплено обов’язок допомагати союзникам з меншим військовим потенціалом. Так, за оборону Литви відповідатиме Німеччина, за Латвію — Канада, за Естонію — Велика Британія, а за Польщу — США.
  • Німеччина відіграватиме роль логістичного хабу — ймовірно, через розташовані там заводи з виробництва та ремонту бронетехніки (у Польщі як логістичному і ремонтному хабі України немає профільних заводів з обслуговування танків Leopard 2).
  • Близько 300 тисяч військових перебуватимуть у стані підвищеної бойової готовності. Наразі повний склад мультинаціональної армії невідомий, однак видання Bild дізналося, що 35 тисяч солдатів з цих 300 тисяч належатимуть до збройних сил Німеччини.
  • НАТО збільшить кількість військ у зонах потенційної атаки РФ на східному фланзі. Для цього в країнах Балтії та у Польщі буде створена 1 тисяча бойових груп, які підтримуватимуть національні армії країн. Зокрема, уряд Німеччини висловив бажання розмістити у Литві військову бригаду, що налічуватиме до 4 тисяч солдатів.

Також лідерами блоку обговорювалася можливість створення другого сухопутного командування НАТО у німецькому місті Вісбаден (наразі чинний штаб командування сухопутних військ перебуває у турецькому місті Ізмір). Водночас в рамках саміту у Вільнюсі глави країн НАТО ухвалили рішення про інвестування в оборону щонайменше 2% від ВВП на рік — нова оборонна доктрина передбачає нарощування озброєння, зокрема збільшення кількості артилерійських систем, ракет великої дальності та зенітно-ракетних комплексів (точна чи приблизна кількість у комюніке саміту не згадувалася). 

Читати більше новин в Telegram

Як НАТО укріплює східні кордони?

НАТО планує збільшити контингент на східному фланзі вздовж потенційної лінії фронту з Росією. Згідно з джерелами видання Politico, Альянс підготує 300 тисяч військових, які перебуватимуть у високій готовності на випадок провокацій з боку РФ — ступінь готовності передбачає оперативне висування резервів на лінію зіткнення. 

Укріплення східних кордонів складатиметься з двох ешелонів. Перше угруповання налічуватиме 100 тисяч військових з Норвегії, Польщі та країн Балтії, які будуть готові до передислокації на позиції зіткнення впродовж 10 днів. Другий ешелон складатиметься зі стратегічних резервів, які будуть розміщені в Німеччині — передислокація на фронт займе від 10 до 30 днів.

«300 тисяч [які планує підготувати Альянс] — значна цифра; [окремі] західні країни не мають таких великих армій, значної кількості боєприпасів, живої сили та технічних засобів, — розповідає Забороні політичний аналітик “Центру східноєвропейських досліджень” Адам Рожевич. — 2% ВВП, які країни мають витрачати на оборону — мінімум, необхідний для підтримки військових сил на рівні мінімальних вимог».

Politico підсумовує, що реалізація нового плану «потребує від 30 членів НАТО координації й великих зусиль, зокрема великої кількості солдатів, зброї, спорядження та боєприпасів, а також територій для тренувань». Ймовірно, перші кроки вже зроблені: Альянс посилив присутність на східних кордонах, створивши багатонаціональні бойові групи в Болгарії, Естонії, Угорщині, Латвії, Литві, Польщі, Румунії та Словаччині.

Наразі відомо про вісім таких груп, які співпрацюють з національними арміями країн Східної Європи, йдеться на сайті НАТО. До прикладу, Канада відправила бойову групу в Латвію, а Велика Британія — в Естонію. Також France24 повідомляє, що французькі легіонери під керівництвом Великої Британії були передислоковані в Естонію в рамках місії «Рись». Німеччина передислокувала військових до Литви, США — до Польщі. У Румунії дислокована бойова група від Франції, а Італія сприяє захисту кордонів у Болгарії. 

«Насамперед змінено доктрину НАТО стосовно реагування на загрози, — зауважує у розмові з Забороною політолог Олег Саакян. — За старою доктриною, у випадку агресії Росії проти країн Балтії через 48–72 години підходять основні сили НАТО і звільняють ці країни та переносять бойові дії на територію агресора. Зараз Альянс змінив підхід: відтепер ворога зустрічатимуть на кордоні, перекидаючи бойові дії одразу на територію РФ і не допускаючи окупації країн Балтії». 

Архаїчні методи ведення війни ЗС РФ та порушення численних конвенцій переконали НАТО у необхідності реструктуризації блоку, наголошує Адам Рожевич. «Раніше стратегія НАТО полягала у тому, щоб не провокувати Росію — наприклад, розміщенням військ на східних кордонах Альянсу. Але після того, як російська армія поводилася з цивільним населенням у Бучі, Маріуполі та інших містах, ця оборонна тактика вважається неприпустимою [насамперед через небезпеку для цивільних]», — каже він.

Читати більше новин в Telegram

Сподобався матеріал?

Підтримай Заборону на Patreon, щоб ми могли випускати ще більше цікавих історій