Шкодить пам’яті та вмінню вчитися новому: науковці 10 років вивчали стрес

• Гормони стресу вивільняються з гіпоталамуса і викликають реакцію «борись або тікай» в мозку. Тобто організм спрямовує усі ресурси на протидію небезпеці. 
• Хронічна тривожність може спричинити безсоння, серцевий напад та діабет.
• Команда науковців за підтримки уряду США впродовж 10 років збирала дані про вплив тривожності на когнітивні функції. В експерименті взяли участь кілька тисяч людей.

У людей з постійно підвищеним рівнем гормонів стресу спостерігається погіршення пам’яті, концентрації та здатності вчитися. Окрім зовнішніх чинників, рівень тривожності росте і сам по собі — це незворотно відбувається з віком. 

Заборона розповідає про велике дослідження науковців.

Психологічна напруга і пам’ять

Команда вчених провела велике довгострокове дослідження, яке фінансувалося урядом США. Його метою було зрозуміти відмінності у здоров’ї мозку. Тисячі учасників впродовж 10 років регулярно проходили опитування зі стандартизованою оцінкою когнітивних функцій, а також перевірку на рівень стресу, пише CNN. 

Вчені дійшли висновку, що у людей з підвищеним рівнем стресу частіше спостерігалося зниження когнітивних функцій, а саме погіршення пам’яті, концентрації, здатності здобувати нові навички. У людей, які мали тривалий підвищений рівень стресу, шанс отримати такі порушення на 37% вищий.

«Зв’язок між стресом і когнітивними функціями — це порочне коло. Шляхи передачі сигналів про стрес звільняються, і вони швидко погіршують вищі когнітивні функції префронтальної кори, включаючи такі речі, як робоча пам’ять. Під час хронічного стресу ви фактично втрачаєте сіру речовину в префронтальній корі головного мозку — саме в тих областях, які задіяні в гальмуванні реакції на стрес, і в тих областях, які дають вам зрозуміти, що вам потрібна допомога», — пояснила професорка неврології Єльської школи медицини Емі Арнстен.

Учасники дослідження на момент останнього дослідження були віком від 45 до 98 років на момент останнього обстеження, тобто дослідження охоплювало людей від 35 до 98 років. 

З’ясувалося, що стрес ще й стабільно і незворотно зростає з віком, однак зв’язок між ним і погіршенням пам’яті відносно постійний у всіх вікових групах. Шанси захворіти на хворобу Альцгеймера вищі у тих, у кого є сімейна історія, але це не єдиний фактор ризику.

Стрес: як впливає на організм

Гормони стресу вивільняються з гіпоталамуса, і викликають реакцію «борись або тікай» в мозку. Тобто організм максимально спрямовує усі ресурси на те, аби ви могли втекти або протидіяти небезпеці. Максимально тіло мобілізується під час сильного стресу. Не рідко після сильних потрясінь реакція мозку не припиняється — це може завдати шкоди здоров’ю.

Топ-5 найчастіших проявів впливу стресу на організм:

• безсоння — викликані стресом думки заважають міцному сну: людина страждає постійним безсонням або отримує порушений цикл сну;
• високий рівень цукру в крові — гормони стресу викликають вивільнення глюкози в кров, що створює ризик розвитку діабету II типу. Якщо ви перебуваєте в стані хронічного стресу, ваше тіло може не впоратися з цим додатковим сплеском глюкози;
• ризик серцевого нападу — під час стресу серце також працює швидше. Гормони змушують кровоносні судини звужуватися та спрямовувати більше кисню до м’язів, щоб людина мала більше сил для дій. Це підвищує артеріальний тиск;
• розлади травлення — сплеск гормонів, прискорене дихання та прискорене серцебиття можуть порушити травну систему, наприклад, викликати печію через завдяки підвищенню кислотності шлунка;
• пропущена менструація — гормони, що виділяються внаслідок стресу, можуть порушити менструальний цикл, а в крайніх випадках призупинити його.

Поради, як впоратися зі стресом

Щоб мінімізувати негативні наслідки для здоров’я, важливо навчитися опановувати цей стан, каже заступниця директора з психологічного напряму Центру психічного здоров’я та реабілітації МОЗ України Тетяна Сіренко.

П’ять порад, які допоможуть впоратися зі стресом:

• робіть вправи для нормалізації дихання — покладіть руки на живіт і під час вдиху уявляйте, що надуваєте кульку, яка розташована в середині живота, а під час видиху здувайте її. Це дасть змогу заспокоїти вегетативну нервову систему. Ще більшого ефекту можна досягти, якщо довжина видоху буде вдвічі більшою за вдих. Наприклад, вдих 1–2–3, видих 1–2–3–4–5–6;
• концентруйтеся на тому, що відбувається навколо, не заглиблюйтеся у думки — це може спричинити паніку;
• торкніться руками свого тіла та предметів навколо – відчуйте їхню текстуру та розмір;
• зробіть кілька невеликих ковтків води;
• якщо поруч є хтось близький, можна взятися за руки, обійнятися. 

Раніше Заборона розповідала про велике дослідження впливу браку сну на організм, яке тривало 25 років. Вчені довели, що хронічний недосип приблизно на третину збільшує ризик розвитку хвороб, серед яких: серцево-судинні, діабет, артрит, деменція, рак та хвороба Паркінсона.