Штат Вашингтон заборонив продаж напівавтоматичних штурмових гвинтівок особам, які не досягли 21 року

Посилення законодавства

Раніше закон штату забороняв продаж штурмової зброї особам, які не досягли 18-річного віку. Нові правила, схвалені виборцями під час виборчої ініціативи у листопаді, супроводжуються десятками кроків інших штатів щодо посилення правил контролю над зброєю на тлі відсутності федеральних дій.

«Це значний крок у правильному напрямку, – сказав Крістіан Хейн, директор із законодавчих питань Коаліції за припинення насильства із застосуванням зброї. – Насильство із застосуванням зброї загалом є складною проблемою. Нам потрібні комплексні, всеосяжні рішення».

Посилення законів щодо обігу вогнепальної зброї 6 листопада 2018 року підтримали 59% виборців. На їхню думку, це дозволить зменшити кількість злочинів, пов’язаних з масовою стріляниною. Крім підняття вікової планки для отримання дозволу на покупку напівавтоматичних гвинтівок, торговці зброєю повинні почекати 10 днів, перш ніж передати напівавтоматичні штурмові гвинтівки своїм покупцям. Ця умова додана, зокрема, аби запобігти імпульсивним діям. Правила також вимагають, щоб будь-який покупець напівавтоматичної штурмової гвинтівки пройшов навчання із техніки безпеки протягом останніх п’яти років. Цей захід також передбачає кримінальне покарання за небезпечне зберігання і вимагає більш ретельної перевірки даних щодо придбання штурмової зброї.

Більшість нових правил набирають чинності 1 липня 2019 року.

Як зазначає NYT, спроби відновити федеральну заборону на штурмову зброю не увінчалися успіхом. У грудні адміністрація президента США Дональда Трампа ввела заборону на «ковзаючі приклади» – модифікації, що підвищують скорострільність напівавтоматичної зброї, дозволяючи випускати до 800 куль на хвилину, що перетворює гвинтівку на кулемет. Подібні пристрої були використані Стівеном Крейгом Педдоком під час торішнього масового вбивства в Лас-Вегасі, де загинули 58 людей. Власникам «ковзають прикладів» наказано здати або знищити їх протягом 90 днів, а реєструвати нові тепер заборонено.

Збройове лобі проти

За словами прес-секретарки Вашингтонського альянсу відповідальності за зброю (WAGR), Крістен Еллінгбо, нові зміни є всеосяжною відповіддю на дедалі частіші випадки масових розстрілів. Вони мають стабілізувати ситуацію і дозволити правоохоронним органам посилити контроль над обігом вогнепальної зброї.

«Ми бачили штурмові гвинтівки – це зброя для масових розстрілів, і коли їх використовують, безліч людей гинуть і отримують поранення», – цитує NBC заяву Еллінгбо.

Водночас представники Національної стрілецької асоціації (англ. National Rifle Association of America, або NRA), стверджують, що вжиті заходи порушують 2-гу та 14-ту поправку до Конституції США.

«NRA буде боротися за те, щоб скасувати цю неконституційну ініціативу, – заявив Кріс У. Кокс, виконавчий директор Інституту законодавчих дій NRA. – Ми не будемо сидіти склавши руки, поки елітарні активісти боротьби зі зброєю намагаються скасувати фундаментальне право на самооборону звичайних американців».

Противники нових правил уже подали до суду. Позивачами виступили: Фонд другої поправки, дві молоді людини у віці 19 і 20 років, NRA і торговці зброєю. На їхню думку, положення виборчої ініціативи Вашингтона про безпечне зберігання зброї зроблять її «недоступною» для самооборони, а заборона продажу напівавтоматичних штурмових гвинтівок у віці від 18 до 20 років «залишить вразливі верстви населення без захисту від нападу».

«Збройове лобі намагається перешкодити волі майже 60 відсотків виборців, які підтримали реформу здорового глузду в нашому штаті», – заявив генеральний прокурор Вашингтона Боб Фергюсон. Він із нетерпінням чекає початку судового процесу, де жителі штату протистоятимуть лобістам із Національної стрілецької асоціації США.

Опонент, із яким зіткнулися прибічники ініціативи, не найпростіший. NRA – одна з найстаріших (була створена в 1871 році) позапартійних і некомерційних організацій із захисту прав власників і торговців зброєю. Сьогодні вона налічує майже 5 млн американців.

Поворотною віхою в історії NRA, яка від початку об’єднувала простих любителів спортивної стрільби та полювання і політичними справами не займалася, стала її щорічна Конвенція в Цинциннаті (штат Огайо) в 1977 році. На ній кермо влади перейшло від помірних поціновувачів зброї до більш радикальної групи консерваторів, чия ідеологія була вкрай проста: не допустити будь-яких спроб внести зміни до збройного законодавства.

На виборах 1980 року збройові лобісти NRA вперше вийшли у політичне поле, підтримавши на президентських виборах Рональда Рейгана, який сам був членом NRA. За допомогою таких альянсів в поєднанні з лобістською діяльністю NRA вдалося заблокувати майже всі спроби обмежити можливості американців купити зброю.

У середині 1990-х асоціація домоглася того, що урядовому Центру контролю і профілактиці захворювань США (CDC) фактично перекрили фінансування для вивчення проблем, пов’язаних з вогнепальною зброєю. Через лобістів NRA Бюро алкоголю, тютюну, вогнепальної зброї і вибухових речовин (ATF) так і не змогло створити електронну базу власників зброї – вся інформація про них як і раніше зберігається на папері.

Президентський план Барака Обами, що передбачав заборону на продаж багатозарядних автоматичних гвинтівок, обмеження обсягів магазинів десятьма патронами та перевірку особистості покупця, наштовхнувся на запеклий опір республіканської опозиції у Палаті представників у січні 2013 року. Проти цих заходів разом із більшістю республіканців, які традиційно отримують фінансову допомогу від збройового лобі, виступили й кілька демократів.

За словами 44-го президента США, американці є одним із передових народів у світі, який водночас не має «законів про безпеку вогнепальної зброї, що відповідають здоровому глузду, не дивлячись на повторювані масові вбивства».

Завдяки діяльності лобістів культура зброї стала невіддільною частиною консервативного лібералізму в США.

Найгучніші випадки масових розстрілів у школах та коледжах США

The Washington Post 24 березня 2018 року оприлюднила дані проведеного нею аналізу за страховими випадками стрілянини в американських школах. З квітня 1999 року до дня публікації статті понад 187 тисяч учнів щонайменше в 193 навчальних закладах зіткнулися з озброєним насильством під час занять. Видання підкреслює, що в країні щорічно в середньому 10 шкіл стають місцями вбивств із застосуванням вогнепальної зброї.

Водночас журналісти газети не враховували випадки стрілянини на території шкіл до або після занять, випадкові постріли, які не призвели до поранень, самогубства учнів, перестрілки у коледжах і університетах.

20 квітня 1999 року двоє учнів школи «Колумбайн», штат Колорадо, Дилан Кліболд та Ерік Гарріс із застосуванням вогнепальної зброї вбили 13 людей та поранили ще 21 особу, після чого вчинили самогубство. Трагедія у «Колумбайн» стала резонансною й викликала суперечки про необхідність посилення контролю над вогнепальною зброєю у США. У центрі суспільної уваги опинилися також питання шкільних відносин, цькування, молодіжних субкультур тощо.

21 березня 2005 року на території школи міста Ред-Лейк у штаті Міннесота 16-річний школяр Джеффрі Уіз застрелив 9 осіб і поранив 5, після чого наклав на себе руки. Як з’ясувалося, хлопчик, що виріс у неблагополучній родині (батько самогубець, мати пиячка), був у депресії через постійні знущання в школі.

14 грудня 2012 року в місті Ньютаун (штат Коннектикут) 20-річний Адам Ленза, застреливши матір, що спала у своєму ліжку, і озброївшись напівавтоматичним карабіном Bushmaster.223, пістолетом Glock, пістолетом SIG Sauer і дробовиком, приїхав до початкової школи «Сенді-Хук». Увірвавшись до будинку, він протягом 11 хвилин розстрілював учнів та вчителів (серед загиблих були 20 дітей у віці п’яти-семи років), а потім, почувши наближення правоохоронців, застрелився в одній з класних кімнат. Усього від його рук загинули 28 людей (включно із ним самим). Ленза страждав синдромом Аспергера – порушення психічного розвитку, що характеризується серйозними труднощами у соціальній взаємодії, а також обмеженим, стереотипним, повторюваним репертуаром інтересів і занять. Мотив злочину не встановлено.

Після розстрілу в «Сенді Хук» у штаті Юта заарештували 11-річного хлопчика – він приніс до школи пістолет, побоюючись повторення трагедії в Коннектикуті. Пізніше був заарештований школяр, який планував розстріляти своїх однокласників і зняти це на відео. Передбачалося, що з урахуванням цих подій вчителям у США можуть дозволити приходити на роботу зі зброєю. Однак цей захід так і не був прийнятий – школи, коледжі та університети як і раніше є «зонами без зброї».

14 лютого 2018 року 17 людей загинули унаслідок стрілянини у середній школі Stoneman Douglas High School міста Паркленд (штат Флорида). Винуватця стрілянини заарештували: ним був 19-літній Ніколас де Хесус Крус. Поліцією встановлено, що раніше злочинець навчався в цій школі та був із неї відрахований за неадекватну поведінку. У суді Ніколас Круз зізнався в тому, що він відкрив стрілянину з гвинтівки AR-15, убивши 17 осіб. Він зміг легально придбати зброю, незважаючи на те, що раніше проходив лікування в психіатричній клініці. Як зізнався сам Ніколас Круз, піти на масове вбивство йому наказав демонічний голос. Цей випадок став приводом для суспільної дискусії щодо 2-ої поправки до Конституції США.

18 травня 2018 року внаслідок масового розстрілу, який стався в одній зі шкіл Санта-Фе (штат Нью-Мексико), загинули десять осіб – дев’ять учнів і один викладач. Вогонь відкрив учень школи, 17-річний Дімітріос Пагуртіс. Злочинець застосовував дробовик і пістолет 38-го калібру. Поліції вдалося затримати нападника, йому загрожує смертна кара. The New York Times та Los Angeles Times звернули увагу на нині закриту сторінку Пагуртіса в Facebook, на якій він розміщував фотографії майки з написом «Born To Kill» («Народжений убивати»), а також світлини одягу зі значками із радянською, нацистською та іншою символікою зі супровідним написом: «Серп і Молот = Бунт. Прапор Висхідного Сонця = Тактика Камікадзе. Залізний Хрест = Відвага. Бафомет = Зло. Ктулху = Влада».

Стрілянина в окупованій Керчі

17 жовтня 2018 року в політехнічному коледжі в місті Керч на тимчасово окупованій території у Криму 18-річний студент Владислав Росляков влаштував стрілянину. Згідно з офіційними даними, унаслідок цього загинула 21 людина з-поміж учнів і персоналу навчального закладу, постраждали 76 осіб.

Росляков із двома сумками та дробовиком з’явився в коледжі вранці, приблизно за десять хвилин після від’їзду директора. Залишив рюкзак із саморобним вибуховим пристроєм у буфеті, що розташований біля центрального входу. Після вибуху почав розстрілювати студентів і вчителів на другому поверсі, попередньо кидаючи в аудиторії саморобні гранати. У бібліотеці закладу вчинив самогубство. На місці було знайдено помпову рушницю Hatsan Escort Aimguard і ще один вибуховий пристрій. Російські слідчі дійшли до висновку, що Росляков діяв один.

За попередніми даними, він міг страждати психічним захворюванням, хоча ніколи не обстежувався у психіатра. Остаточні висновки будуть зроблені за підсумками посмертної психолого-психіатричної експертизи.

На підставі дій злочинця та їхньої послідовності кілька видань припустили, що атака була нібито натхненна вищезазначеним масовим вбивством у школі «Колумбайн». Одягнений у білу футболку з написом «Ненависть», чорні штани й берци, своїм виглядом Росляков нібито наслідував не тільки одного з убивць – Еріка Гарріса, але і його белетристичному зображенню в кінофільмах та відеокліпах.

Хто і як може отримати зброю в Україні

На кінець липня 2018 року в Україні було офіційно зареєстровано приблизно 890 тисяч одиниць вогнепальної зброї. Володіють нею 700 тисяч українців. Про це повідомляє DW із посиланням на дані Нацполіції.

Більшість питань поводження зі зброєю регулюється наказом МВС, який був затверджений ще 1998 року. Згідно з документом, пневматичну чи газову зброю може придбати кожен громадянин з 18 років, вогнепальну мисливську гладкоствольну зброю – з 21 року, а мисливську нарізну – з 25. Для останнього типу вогнепальної зброї потрібно пройти процедуру перевірки, отримати дозвіл від поліції, а використовувати мисливські рушниці й гвинтівки можна тільки на полюванні.

Короткоствольну травматичну зброю, що стріляє гумовими або іншими несмертельними кулями, можуть придбати, наприклад, журналісти, працівники судів, охоронні структури.

Короткоствольною вогнепальною зброєю володіти може досить обмежене коло осіб – переважно військові та правоохоронці. Цивільні громадяни не мають права купувати бойові пістолети, автомати, кулемети чи штурмові гвинтівки. Водночас вони можуть отримати їх як нагороду від Адміністрації президента, Міністерства внутрішніх справ, Служби безпеки України чи Міністерства оборони.

Кількість зброї, яку може мати громадянин України, необмежена, однак власник зброї повинен «забезпечити її безумовну схоронність».

Що кажуть соцопитування

Як свідчать дані березневого дослідження аналітичної групи Sociostream, 56% опитаних українців проти легалізації зброї. Із них 47% – повністю не підтримують таку ідею, а 9% – радше не підтримують. Повністю підтримують легалізацію зброї 18% українців. Загалом було опитано 1286 осіб. Вибірка, розроблена для дослідження, є репрезентативною для дорослої аудиторії інтернет-ЗМІ (від 18 років), які живуть в Україні. Похибка – 2,8%.

Водночас на сайті громадської організації «Українська асоціація власників зброї» теж проводиться опитування, щоправда, лише серед користувачів. На питання, чи придбали б вони зброю для самозахисту, понад 97% респондентів дали ствердну відповідь.

Петиція щодо легалізації вогнепальної зброї однією з перших з’явилася на сайті президента у 2015 році, досить швидко набравши необхідні для розгляду 25 тисяч голосів. Президент передоручив це питання Верховній Раді та Конституційній комісії, утім, заявив, що не підтримує подібні ідеї.