Температура тижня: медичний канабіс, права жінок на військову освіту та інше
«Усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах. Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними», – стверджує стаття 21 Конституції України. За допомогою дайджесту «Температура тижня» ми моніторимо, чи це справді так.
Пам’ять і національність
9 травня у Криму зруйнували пам’ятник кримським татарам, що брали участь у Другій світовій війні. Як повідомив голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров, за три дні до цього, 6 травня, жителі села Мамашай (нині – Орлівка) оновили сільський пам’ятник, встановивши гранітні плити з додатково вигравіюваними 57-ма прізвищами односельців, що брали участь у Другій світовій війні. «Усі ці 57 прізвищ були кримськотатарськими, інших призовників на війну з села Мамашай 1941 року просто не було», – зазначив Чубаров. Він також додав із приводу руйнування плит: «Вони не могли не зруйнувати пам’ятник, що спростовує їхні міфи та монополію на перемогу».
У зв’язку з інцидентом окупаційна поліція півострова порушила кримінальну справу про вандалізм.
Право на громадянство
Батьки Дайани Залевської (тато – поляк, мама – українка) приїхали в Україну на початку дев’яностих із Казахстану, а сама дівчина народилася вже тут. Зараз їй 23, і вона досі не може отримати паспорт. Доки Даяні не виповнилося вісімнадцять, до міграційної служби зверталась її мама, але усе було даремно. Із 18-ти років Даяна сама бореться за своє громадянство. У міграційній службі від неї вимагають то довідку, що вона не громадянка Казахстану, то докази, що дівчина не отримала польське громадянство.
Зрештою, Дайана вирішила звернутися до суду. Водночас спершу її не було допущено на засідання через те, що в неї не було… паспорта.
Основним аргументом відповідача на суді була відсутність у Дайани документа, що посвідчує її особу. Однак ані свідоцтво про народження, ані заліковка, ані довідка зі школи, де навчалася дівчина, не задовольнили міграційні служби.
6 травня Харківський окружний адміністративний суд визнав дії органів міграційної служби незаконними і зобов’язав їх прийняти у Дайани документи, необхідні для оформлення громадянства.
Військова освіта і стать
15 травня Кабмін затвердив положення, що дозволить дівчатам навчатись у військових ліцеях України. Уже з вересня 2019 року вони матимуть право вступати до таких навчальних закладів. Як зазначила міністерка у справах ветеранів України Ірина Фріз, вже 2019 року кілька ліцеїв готові набирати дівчат, зокрема і ліцей Івана Богуна.
Нагадаємо, у березні головна спеціалістка Департаменту військової освіти, науки, соціальної та гуманітарної політики Любов Гуменюк повідомляла, що Міноборони підготувало відповідний наказ.
Медичний канабіс
15 травня Комітет Верховної Ради з прав людини одноголосно підтримав реєстрацію в парламенті законопроекту, що має врегулювати питання використання медичного канабісу в Україні.
Нагадаємо, 20 березня Комітет розглянув подану 16-ма пацієнтськими організаціями електронну петицію про законодавче врегулювання канабісу в медичних та наукових цілях – раніше вона набрала на сайті парламенту понад 25 тис. підписів. Більшість ЗМІ тоді опублікували інформацію, ніби петицію підтримали. Що насправді відбулося на березневому засіданні, ми писали тут.
Права людини, церква і Захід
Глава ПЦУ Епіфаній вважає гендер і ЛГБТ речами, нав’язаними Заходом. Про це він заявив під час свого візиту в Маріуполь. Епіфаній підкреслив, що церква базується на «священних канонах і Святому Письмі». За його словами, ЛГБТ-персони займаються гріхом. «І якщо існує гріх, то його треба виправляти. Церква ніколи не сприйме те, що є гріхом. Це не те явище, яке потрібно пропагувати в суспільстві», – прокоментував глава ПЦУ. На уточнювальне запитання, чи вважає він гендерну ідеологію і ЛГБТ пропагандою заходу, Епіфаній відповів, що вважає.
До речі, у щорічному рейтингу «Райдужна Європа» щодо захисту прав ЛГБТ на континенті Україна посіла 35 місце з 49. А під час свого візиту в Україну експерт ООН з питань ЛГБТ Віктор Мадрігал-Борлоз закликав політичних лідерів України до сприяння толерантності та засудження ненависті: «Я також із жалем констатую роль групи церков, яка активно працювала над блокуванням законодавства, спрямованого на захист прав ЛГБТ-осіб. Для протидії дезінформації і руйнування шкідливих міфів і стереотипів державі слід негайно провести загальнонаціональну просвітницьку кампанію, яка сприятиме розумінню і толерантності замість ненависті й упередженості».
Права одиноких матерів
25 квітня у ВРУ зареєстрували законопроект, що забороняє залучати одиноких матерів до нічних, надурочних робіт, робіт у вихідні дні і направлення їх у відрядження. На думку автора ініціативи, Юрія Мірошниченка (Опоблок), це матиме позитивний вплив не тільки на матерів, але й на їхніх дітей: «Держава має посилити і розширити захист одиноких матерів, які утримують та виховують своїх дітей без чоловіка, особливо у сфері трудових відносин, адже одинокі матері самотужки утримують і себе, і своїх дітей».
Однак голова Асоціації жінок-юристок України «ЮрФем» Христина Кіт розкритикувала законопроект: «Одинокі матері, яким заборонять працювати у нічний час, у вихідні дні чи виконувати надурочну роботу втратять можливість отримати вищий дохід, будуть змушені працювати неофіційно. Також заборона їздити у відрядження призведе до обмеження можливостей щодо професійного розвитку, росту та видимості у професії».
За співавторства з Юлією Кизик.
