Температура тижня. Побиття у райвідділі, булінг та туалет на вулиці

Що спільного між зламаним унітазом у шкільній вбиральні та непрошеними радикалами на заході під назвою «Феміністична кава»? На перший погляд, малоприємні дрібниці. Але саме з таких дрібниць і складається наш порядок денний.  Події останніх днів показали, що сьогодні в українському суспільстві від нехтування правами людини страждають усі: і правозахисники, і радикали, і дорослі, і діти. Проте в нашому правозахисному дайджесті є й добрі новини.

5 лютого в українській судовій практиці з’явився новий тип злочину – булінг. Бориспільський міськрайонний суд ухвалив рішення, яким визнав факт цькування в соцмережах. І хоча в самому рішенні злочин назвали «боулінгом», ця подія — знакова, оскільки сталася вперше. Закон про протидію булінгу в Україні набув чинності лише 19 грудня минулого року.

У випадку, що розглядався Бориспільским судом, старшокласниця виставила непристойні фото іншої дівчини в Instagram. Батьків старшокласниці, яка вчинила – цитуємо – «психологічне й сексуальне насильство, що завдало шкоди психічному здоров’ю постраждалої», зобов’язали сплатити 850 грн штрафу.

7 лютого апеляційний суд Києва зобов’язав міськраду облаштувати майданчики для дитячих візочків біля двох лікарень. Позивачами були батьки, котрим раніше заборонили заходити до приміщень із візочками. Мовляв, це ж вам «не дитячий майданчик». Обмеження ввели у трьох Центрах первинної медико-санітарної допомоги Києва.

Рішення на користь пацієнтів було прийнято не одразу. Спочатку окружний адміністративний суд Києва відмовив батькам у позові. Але в апеляційній інстанції їм вдалося відстояти своє право на пересування, щоправда, позов задовольнили не повністю: лікарня в Голосіївському районі так і лишилася «не дитячим майданчиком».  

У Львівській області з’явиться перша пожежниця. Без дискримінації, щоправда, не обійшлося. Наприкінці січня львів’янка Юлія Яригіна вирішила здійснити давню мрію і влаштуватися на роботу пожежницею. Але їй дали зрозуміти, що жінок не беруть, обачно зазначивши, що в інших областях, може, таке і практикують, але у Львівській – зась. У відповідь на офіційний запит Юлії представники ДСНС зазначили, що ця професія заборонена жінкам наказом МОЗ. Це була неправдива інформація: цей наказ разом із 450 заборонами для жінок на певні професії скасовано понад рік тому.

Зрештою, начальник Головного управління ДСНС України у Львівській області Юрій Кагітін особисто зустрівся з Юлією й перепросив за цей інцидент. Зараз вона проходить відповідні тести перед тим, як влаштуватися на бажану посаду. Якщо їй це вдасться, Юлія стане першою пожежницею на Львівщині, і місцевій ДСНС таки доведеться «практикувати таке».

Понад 30% шкільних вбиралень в Україні потребують термінового ремонту. А у 10% шкіл діти й досі вимушені ходити в туалет на вулицю. Та й навіть відремонтовані туалети часто не мають замків на дверцях, не кажучи вже про пристосованість кабінок для людей із інвалідністю. Про це на своєму Facebook повідомив заступник міністра регіонального розвитку, будівництва і ЖКГ Лев Парцхаладзе.

Чиновник запевнив, що в міністерстві вже розпочали програму з облаштування шкільних туалетів. До речі, 1 квітня цього року чинності наберуть оновлені будівельні норми. За новими правилами, усі будинки та споруди в Україні повинні будуватися з «елементами доступності», тобто так, щоби ні в кого не виникало проблем, наприклад, з туалетом.   

9 лютого охоронці Петра Порошенка не дали активісту Миколі Виговському запитати у президента, коли двоє фігурантів справи Каті Гандзюк – очільник Херсонської облдержадміністрації Андрій Гордєєв та його заступник Євген Рищук – будуть зняті зі своїх посад. В ініціативі «Хто замовив Катю Гандзюк?» повідомили, що під час зустрічі Порошенка з виборцями двоє охоронців тримали Виговського за плечі та не давали встати з місця і підняти плакат. Вимогу показати свої документи проігнорували, а коли активіст спробував сфотографувати провокаторів, забрали телефон. Плакат, який тримав Виговський, порвали.

На вихідних у Подільському відділку поліції відбулися сутички спецпризначенців із затриманими членами праворадикальної організації  С14. На відео видно, як правоохоронці із не зовсім виправданою агресією валять затриманих на асфальт і б’ють, поки ті лежать. У поліції заявили, що активісти збиралися захопити райвідділок. Наразі Держбюро розслідувань з’ясовує деталі сутичок.

Нагадаємо, що поліція затримала членів С14, коли ті, ймовірно, йшли на акцію «Хто замовив Катю Гандзюк?», що мала відбутися в Києві на Контрактовій площі під час зустрічі Юлії Тимошенко з виборцями. Увагу поліції привернув газовий балончик Терен 4М у руках одного з учасників, на який потрібен спеціальний дозвіл. Власник його надати відмовився. Тому активістів вирішили доправити у відділок. Згідно з повідомленням поліції, у службовому транспорті молодики повикидали зеленку, а вже в управлінні у них вилучили ножі, газові балончики та пістолет. Самі затримані стверджують, що поводилися мирно.

Радикально налаштовані націоналісти перетворили засідання дискусійного клубу «Феміністична кава» на власний перформанс. Непрохані гості прийшли на зустріч із урядовою уповжноваженою з ґендерної політики Катериною Левченко, що відбувалась у рамках «Феміністичної кави». Близько десяти молодиків намагалися вручити уповноваженій «почесну грамоту імені Ярослава Галагана». Візитери пояснили, що «Ярослав Галаган це спільник пані Катерини, комуніст, який виступав проти української культури і був вбитий українськими націоналістами». Як зазначив один із націоналістів, грамоту уповноваженій вручали «за діяльність по знищенню сім`ї в Україні».

Це сталося в суботу 9 лютого, а напередодні відбулася схожа подія – 7 лютого радикали намагалися зірвати лекцію дослідниці Анни Гриценко про участь молоді в крайніх правих рухах. Захід проходив у приміщенні культпростору IZONE. До сутичок в обох випадках не дійшло: чергувала поліція, тож усе обмежилося словесною перепалкою. У нас також є підстави вважати, що у «врученні премії» та зриві лекції брали участь одні й ті самі молодики.

Одностатеві цивільні партнерства можуть бути узаконені. 12 лютого представники правозахисного ЛГБТ-центру «Наш світ» передали до уряду звернення громадян з цього приводу. Як розповів Забороні представник «Нашого світу» Андрій Кравчук, таких звернень назбирали понад 500. Кабмін протягом 20-ти днів має розглянути ці документи й вирішити, чи буде винесений урядовий законопроект на розгляд Верховної Ради найближчим часом. Законопроект про цивільні партнерства надасть одностатевим парам права на спільне майно та успадкування без заповіту, можливість не свідчити проти одне одного в суді тощо. Про усиновлення дітей у проекті не йдеться.

Легалізація цивільних партнерств – один із пунктів урядового Плану дій у сфері прав людини. Урядовий законопроект мав бути розроблений та розглянутий ще на початку 2017 року. Але сьогодні офіційна позиція Мінюсту така: виконання цього пункту неможливе через численні звернення з боку місцевих рад, громадських і релігійних організацій. Тепер на противагу одним зверненням з’явилися інші. Далі буде.