Трансплантологи успішно пересадили свинячу нирку людині: що це змінює

• Вперше міжвидову трансплантацію провели у 1667 році. Лікар Жан-Батист Денис спробував переливати пацієнтам кров домашньої худоби. 
• Останній найбільш успішний експеримент був у 2022 році. Чоловік із серцем свині зміг прожити два місяці.
• Технологія розвинулась з появою генної модифікації — це дозволило редагувати геном тварин і запобігати відторгненню органів.

Нова операція медиків з США вирізняється значним досягненням — свиняча нирка одразу почала повноцінно працювати. Хірурги для її пересадки використали хитрість: разом з органом в тіло вживили тимус. Ця залоза допомагає тренувати імунні клітини.

Заборона розповідає про дослідження науковців Нью-Йоркського університету.

Міжвидова трансплантація: успішні операції

Хірурги з Нью-Йоркського університету трансплантували свинячу нирку людині з мертвим мозком, і понад місяць вона працювала нормально — це найдовший результат в історії. Такий успіх є важливим кроком до проведення таких операцій на живих пацієнтах, пише Associated Press.

«Експеримент ще не закінчено. Нирка досі жива, тому дослідники збираються відстежувати її роботу протягом другого місяця. Поки що орган працює зовсім як людський: після трансплантації він негайно почав виробляти сечу», — пояснили вчені.

Ймовірність того, що органи тварин можуть допомогти зменшити гостру нестачу для трансплантації, переконала родину Моріса Міллера пожертвувати його тіло для експерименту. Він помер у віці 57 років від раніше недіагностованого раку мозку: це виключає звичайне донорство органів.

Операція вимагала ретельної підготовки. Спочатку модифікували нирки свині — з них видалили ген, який заважає прижитися в людському тілі. Потім вирізали обидві нирки з донорського тіла, щоб було точно зрозуміло, чи працює пересаджений орган. Одну пересадили, а іншу зберегли для порівняння після закінчення експерименту. 

Також в цій операції хірурги використали новий метод: вони прикріпили тимус свині до трансплантованої нирки. Ця залоза допомагає тренувати імунні клітини тварини, тому має підвищити толерантність людини до органу. 

Пересадка серця свині у 2022 році: як пройшла операція

Експеримент Нью-Йоркського університету є частиною великої кампанії з дослідження ксенотрансплантації — пересадки тваринних органів. Раніше вчені тестували пересадку свинячої нирки та серця на померлих реципієнтах протягом двох-трьох днів. Університет Алабами в Бірмінгемі зміг досягти схожого успіху — пара нирок нормально працювала в донорському тілі протягом семи днів.

Поки неясно, наскільки реакція тіла померлого схожа на реакцію живого пацієнта. На звичайних реципієнтах в основному проводилися недовгі дослідження з пересадки — до одного тижня. На розвиток повноцінної імунної відповіді організму потрібно близько місяця, тому лише тривалі тестування можуть сказати більше про майбутнє технології.

Лише у 2022 році хірурги Університету Меріленда на довгий час пересаджували генно-відредаговане серце свині живому чоловікові. 57-річний пацієнт Девід Беннетт був важкохворим і через низку серцево-судинних недугів не відповідав вимогам програми на отримання людського серця. Перші дні після операції все було в нормі, але реципієнт прожив лише два місяці, після чого орган відмовив. Медики виявили, що у пересадженому серці був вірус.

Ксенотрансплантація: як з’явилась

Ідею використовувати органи, тканини та рідини тварин для порятунку людей приписують французькому лікареві Жану-Батисту Денису. Він ще у 1667 році спробував переливати пацієнтам кров домашньої худоби. Але з трьох людей, яким лікар влив овечу кров, вижив лише 15-річний хлопець. Ймовірно через те, що отримав невелику дозу. У XIX столітті медики намагалися пересаджувати людям шкіру кроликів, собак і голубів. Вона не приживалася, але сприяла загоєнню ран.

Пересадки внутрішніх органів від тварин до людини почав робити професор університету Тулейн доктор Кіт Реемтсма. Лікар був переконаний, що через еволюційну близькість нирки бабуїнів мають високий шанс прижитися в тілі людини. Протягом 1963-1964 років він зробив 13 таких трансплантацій: усі пацієнти померли через кілька тижнів після операції.

Також у 1964 році була проведена перша ксенотрансплантація серця. Хірург Університету Міссісіпі Джеймс Гарді переніс серце шимпанзе 68-річному Бойду Рашу. Майже одразу після операції стало очевидно, що орган маленького примата недостатньо сильний, щоб підтримати людину. Пацієнт прожив лише прожив 90 хвилин. 

Навіть після невдалих спроб науковці не відкидали можливість успішної ксенотрансплантації. Найвідоміша операція з пересадки серця відбулася вже у 1984 році. Лікар Університету Лома-Лінда Леонард Бейлі пересадив серце бабуїна 12-денній дівчинці Фей з вродженою вадою органа. Спочатку здавалося, що дитина почувалася добре, але вже через 21 день після операції вона померла. Це викликало національні суперечки та масові протести. Зоозахисники стверджували, що Бейлі слід судити за ненавмисне вбивство, тоді як біоетики назвали його роботу звірячою справою.

Наприкінці 1980-х років американський хірург-трансплантолог Девід Купер висунув ідею про те, що серце свині за розмірами краще підходить людині, адже воно більше від мавпячого. Протягом наступних 10 років він виявив ключові білки клітин свині, які можуть провокувати імунну систему людини, викликаючи відторгнення. Незабаром з’явилися перші генетично модифіковані свині, що не мали згаданих білків і потенційно були більш придатними до трансплантації. Зараз дослідники й досі використовують цю технологію, адже вона показала найбільшу перспективу успішності.

Раніше Заборона розповідала про можливий дозвіл на пересадку людям органів свиней у США. Вчені проводять клінічні випробування, щоб дослідити можливості та ризики міжвидової трансплантації.