У Бангладеш (схоже) держпереворот: чому втекла прем’єр-міністрка

• Під час заворушень у Бангладеш загинуло вже щонайменше 300 людей.
• Протестувальники 5 серпня увірвалися до офіційної резиденції очільниці уряду Шейх Гасіни Вазед, однак напередодні посадовиця відлетіла зі столиці Дакки.
• Мітинги у Бангладеш не вщухають з червня 2024 року.

Протестувальники виступають проти нової системи квот на державні посади. Попри незначні поступки влади, акції перетворилися на широкий антиурядовий рух. Учасники вимагали відставки Шейх Хасіни. 

Заборона розповідає про антиурядові протести у Бангладеш.

Втеча Шейх Гасіни Вазед з Дакки 5 серпня: що відомо

Командувач армією Бангладеш Вакер Уз-Заман заявив про відставку прем’єр-міністрки країни Шейх Гасіни 5 серпня. Керування державою перебрав на себе тимчасовий уряд, пише Deutsche Welle.

Того ж дня учасники антиурядових протестів увірвалися до офіційної резиденції 76-річної посадовиці. Місцеве телебачення транслювало момент, коли тисячі людей штурмували урядовий палац у столиці — місті Дакка.

Напередодні Шейх Гасіна Вазед разом із сестрою нібито залишила резиденцію і вирушила у безпечніше місце. Високопоставлений радник політичної діячки в інтерв’ю AFP сказав, начебто її відставка можлива. За його словами, прем’єр-міністрка також хотіла записати промову, але не мала можливості це зробити. Інші ЗМІ зазначають, що Хасіна буцімто покинула Бангладеш на військовому гелікоптері та полетіла до Індії. Індійський телеканал WION повідомив, що Хасіна приземлилася в місті Делі.

За день до цих подій, 4 серпня, на заворушення в Бангладеш відреагували в ООН. Верховний комісар організації з прав людини Фолькер Тюрк закликав політиків захистити права людей на життя, мирні зібрання і свободу слова.

За попередніми підрахунками, від початку мітингів в Бангладеш загинуло щонайменше 300 людей. Лише 4 серпня жертвами сутичок демонстрантів із поліцією стали 94 людини. Офіційних даних станом на 5 серпня 2024 року немає.

Антиурядові протести у Бангладеші: яка причина

Бунт проти влади країни Південної Азії спалахнув на початку червня 2024 року. Мітингарі виступили проти системи квот на державні посади. Згідно з нею, більш ніж половина робочих місць у державному секторі зарезервовані для певних груп. Наприклад, нащадків військових, які боролися за незалежність у 1971 році, жінок і людей з бідних районів. Студенти-протестувальники хочуть реформу системи, яка зробить її орієнтованою на релевантних досягненнях.

З 1972 року квоти гарантували піклування держави про родичів ветеранів. Їх також виділяли жінкам, національним меншинам та людям з інвалідністю. У 2018 році ці міри скасували, а у 2024 році відновили рішенням суду. 

У липні 2024 року Верховний суд Бангладеш під тиском громадськості скоротив систему квот. Однак з того часу поодинокі акції непокори перетворилися на повноцінний антиурядовий рух. Люди вимагали відставки Шейх Хасіни.

Лише за липень 2024 року на протестах дістали поранень тисячі людей, близько 10 000 заарештовано. Щоб стабілізувати ситуацію, проти мітингарів застосували армію. У країні ввели комендантську годину. Новинні канали перестали виходити в етер, мобільний інтернет відключили, а система телекомунікаційного зв’язку з іншими державами постраждала. Тоді населення країни у 170 млн виявилася фактично відрізаною від світу.

Раніше Заборона розповідала про мітинги у Франції. Люди вийшли на вулиці через побоювання, що до влади прийдуть ультраправі сили.