У Варшаві урочисто відкрили нове приміщення Музею історії Польщі. Тимчасова виставка «Великі та малі історії. Створення колекції Музею історії Польщі» налічує кількасот експонатів, що документують матеріальну та нематеріальну культуру Польщі. Їх можна буде оглянути до березня 2024 року. Загалом же у фондах музею зберігається понад 60 тисяч артефактів, починаючи від Середньовіччя до сучасності.
Спеціально для Заборони журналістка Ольга Гембік дізналася, чим цікава нова експозиція.
3000 кілометрів: маріупольська автівка у Варшаві
Серед артефактів тимчасової експозиції розмістили понівечені кулями задні двері автомобіля Hyundai із Маріуполя. Автівка постраждала під час блокади міста російськими військами навесні 2022 року, коли поряд із гаражем місцевого лікаря розірвався снаряд із російської пускової установки «Град».
Нашвидку примотавши частини автомобіля скотчем, чоловік із сім’єю рушив з небезпечного міста. Вони подолали 3000 кілометрів, перш ніж дісталися Польщі.
«Припаркований у варшавському районі Грохув автомобіль зі слідами пострілів і розбитим вікном одразу зацікавив перехожих. Кілька компаній з ремонту авто зголосилися безплатно відремонтувати Hyundai, а пошкоджені частини передали до музею, — каже Міхал Пшеперський, речник Музею історії Польщі. — Тепер цей експонат став частиною історії Польщі, бо нагадує про безпрецедентну хвилю солідарності з Україною та українцями, ареною якої стала країна [Польща] після 24 лютого 2022 року».
Виставка «Великі та малі історії. Створення колекції Музею історії Польщі»
Знищені кулями задні двері автомобіля Hyundai, що належав лікарю з Маріуполя. Автівка постраждала під час блокади міста навесні 2022 року, коли поряд із гаражем місцевого лікаря розірвався снаряд із російської пускової установки «Град». Фото: Muzeum historii Polski
Подушка з шовкової тканини із зображенням білого орла періоду останніх років Першої світової війни, коли польські національні символи почали з’являтися у громадських місцях Варшави як свідчення патріотичних настроїв і сподівань на відновлення незалежності. Фото: Muzeum historii Polski
Люлька, за допомогою якої вузькоколійкою вивозили уламки знищених будинків у Варшаві після німецьких бомбардувань 1939 року. Її знайшли у річці Віслі 2015 року, коли рівень води рекордно впав. Фото: Muzeum historii Polski
Зошит із 52 сатиричними віршами, створений у гетто міста Лодзь. Блокнот був знайдений 1947 року в районі Балути в Лодзі, у колишньому гетто, дівчинкою Аліцією Нейман, яка зберігала його шістдесят років. Фото: Muzeum historii Polski
Розмальована дерев’яна скриня для приданого з містечка Хшанув. Найімовірніше, була виготовлена не пізніше 1907 року в одному з осередків виготовлення скринь на півдні Люблінщини. Вона має характерні для регіону пропорції та квітковий розпис. Фото: Muzeum historii Polski
Аніма — це різновид рухливих напівобладунків морських офіцерів, у Речі Посполитій був найбільш популярним з другої половини XVI до початку XVII століття. Зараз у польських колекціях є лише близько десятка нагрудних знаків аніми. Представлений предмет цінний ще й нанесеним на нього складним орнаментом. Фото: Muzeum historii Polski
«Місце народження» входить до серії монументальних скульптур Кшиштофа Беднарського, створених на зламі 1970–1980-х років. Витвір мистецтва відсилає до мотиву руки Христа, прибитої до хреста. Потужна металева шпилька надійно прикріплює руку звичайної людини до шпал. Фото: Muzeum historii Polski
Серія з чотирьох гобеленів «Ян III Собеський» спочатку була представлена в польському павільйоні на Всесвітній виставці в Нью-Йорку в 1939–1940 роках. Попередньо чотири частини становили одне монументальне полотно «Ян III Собеський», виготовлене для Всесвітньої виставки в Парижі 1937 року. Гобелени повернулися до Польщі лише у 2022 році. Фото: Muzeum historii Polski
Екваторіальний овальний годинник, швидше за все, був створений у майстерні Саломона Крігнера, годинникаря польського короля Яна III Собеського. Він є доказом існування в Речі Посполитій на межі XVII–XVIII століть спеціалізованої майстерні, яка поєднувала годинникарські функції та виробництво математичних інструментів. Фото: Muzeum historii Polski
Дрібну срібну монету викарбували у Великопольщі, на монетному дворі князя Болеслава Хороброго. Вона не лише символічно знаменує початок польської державності, а й підкреслює її міцні зв’язки зі світом латинської цивілізації. Фото: Muzeum historii Polsk
