У Південній Кореї помилувано першу жінку-президента країни. Її раніше засудили на 24 роки за корупцію

• У Південній Кореї помилували президентку (2013-2017) Пак Кин Хе, яку посадили на 24 роки за корупцію.
• Найімовірніше, чинний президент Мун Чже Ін амністував Пак Кин Хе заради рейтингів на президентських виборах у березні-2022.
• Президентка Пак Кин Хе разом зі своєю подругою дитинства привласнювали кошти, які виплачувалися найбільшими корпораціями Південної Кореї.

24 грудня 2021 року президент Південної Кореї Мун Чже Ін помилував свою попередницю Пак Кин Хе. Вона відбувала ув’язнення за корупцію і зловживання посадовими повноваженнями. У 2017 році Пак Кин Хе оголосили імпічмент через те, що вона приймала політичні рішення в інтересах своїх друзів і сприяла привласненню мільярдів вон, які виплачувалися корейськими корпораціями нібито у державний фонд. Корейці вважають, що у такий спосіб чинний корейський  президент сподівається підвищити свої рейтинги перед президентськими виборами, які мають відбутися навесні 2022 року.

Заборона розповідає про амністію першої жінки-президента Південної Кореї, а також про корупційний скандал, за який її засудили до понад 20 років позбавлення волі.

Амністія президентки Південної Кореї Пак Кин Хе

24 грудня 2021 року президент Південної Кореї Мун Чже Ін підписав указ про амністію першої жінки-президента країни Пак Кин Хе (2013-2017), яка відбувала покарання у в’язниці за корупцію, пише Reuters.

В офісі Муна повідомили, що помилування Пак Кин Хе має на меті подолання невдалої історії минулого, сприяння єдності людей і об’єднання заради майбутнього. «Я сподіваюся, що це дасть нам можливість вийти за межі розбіжностей у думках, плюсів і мінусів, а також відкрити нову еру інтеграції та єдності», — заявив чинний президент Південної Кореї.

Раніше Мун Чже Ін заявляв, що не збирається милувати тих, кого засудили за корупцію. Однак завдяки численним закликам опозиційної партії «Сила народу», в яких її представники посилалися на погіршення стану здоров’я 69-річної Пак Кин Хе, він змінив своє рішення. У 2021 році колишню президентку тричі госпіталізовували й навіть робили операцію на плечі. 

Водночас громадяни Південної Кореї переконані, що рішення про амністію Пак Кин Хе було політично вмотивованим, щоб підвищити рейтинги Муна перед президентськими виборами, які пройдуть у березні 2022 року. 

Згідно з опитуванням організації Gallup Korea, проведеному у листопаді-2021, 48% корейців висловилися проти помилування Пак Кин Хе (на початку року було 60%)

Пак Кин Хе: корупційний скандал

Пак Кин Хе є першою демократично обраною жінкою-президентом Південної Кореї, яка виконувала функції з 2013 до 2017 року. У 2004-2006 та 2011-2012 роках вона очолювала консервативну партію «Сенурі» («Вільна Корея»), яка у 2020 році об’єдналася з двома іншими консервативними партіями й утворила опозиційний блок «Сила народу».

У 2016 році в результаті незалежного розслідування з’ясувалося, що президентка Пак Кин Хе брала участь у корупційних схемах своїх близьких друзів й приймала політичні рішення, виходячи з їх інтересів. Головним фігурантом усіх скандальних схем була подруга дитинства президентки Пак — Чхве Сун Сіль. За даними розслідування, вона мала несанкціонований доступ до секретних документів Південної Кореї, впливала на політичні рішення, а також через підставні фірми привласнювала десятки мільярдів вон, які виплачувалися найбільшими корейськими корпораціями.

Після оприлюднення цих даних розпочалися масові протести, які призвели до першого в історії демократичної Кореї імпічменту президента у 2017 році.

У квітні 2018 року президентка Пак Кин Хе була визнана винною у хабарництві і зловживанні повноваженнями на посаді президента. Центральний окружний суд Сеула засудив її до 24 років ув’язнення і $16.8 млн штрафу. У липні того ж року список її звинувачень поповнився ще й марною розтратою державних коштів та спробою неправомірного впливу на парламентські вибори 2016 року. Термін її ув’язнення був подовжений до 32 років, однак за результатами апеляції у 2020 році його скоротили до 20 років.

Раніше Заборона розповідала про те, як муніципальний суд Бостона визнав винним видатного американського хіміка і професора Гарвардського університету Чарльза Лібера в економічному шпигунстві на користь Китаю.