У здачі Півдня підозрюють військових ЗСУ: хто фігурує у масштабній справі

• Вранці 24 лютого 2022 року російські війська перебралися через перешийок з Кримом на материкову частину України. Ще до опівдня вони проїхали понад 200 км і були на підході до Херсона.
• Через перешийок з АР Крим проходять Чонгарські мости. Вони нібито були заміновані для підриву в саме цей ключовий момент.
• Державне бюро розслідувань (ДБР) відкрило справу про неналежну оборону Херсонщини 11 квітня 2022 року. За 18 місяців допитали понад 50 людей, але підозри досі не оголосили.

У справі про оборону Херсонської області фігурують виключно військові Збройних сил України різних рівнів. Йдеться про обставини цілого комплексу питань, які задаються з початку повномасштабного вторгнення. Зокрема, як так сталося, що росіянам вдалося зробити марш-кидок через південь, адже Крим окупований з 2014 року й іноземні розвідки попереджали про велику війну заздалегідь. Тож час на серйозні заходи оборони на напрямку був.

Заборона розповідає про деталі масштабного розслідування. 

Оборона Херсонської області: розслідування ДБР

Державне бюро розслідувань (ДБР) відкрило справу про неналежну оборону Херсонщини 11 квітня 2022 року. Стаття 425 Кримінального кодексу України — державна зрада та недбале ставлення до військової служби, йдеться в матеріалі Української служби BBC.

Йдеться про неналежну організацію мінування шляхів ймовірного просування ворога для подальшого підриву, зокрема, Чонгарських мостів (дамба, залізничний і автомобільний). Вони проходять через протоку і вузький перешийок, що з’єднує Кримський півострів з материковою частиною України. За задумом, їх руйнування мало стримати наступ росіян з Криму (чи спрацювало б це, точаться дискусії) і запобігти окупації частин Херсонської та Запорізької областей (принаймні такій масштабній). Однак підриву не відбулося.

Спочатку здачу півдня у публічному просторі пов’язували зі зрадниками у Службі безпеки України. Підозрювали, що колишній начальник ГУ СБУ в Криму Олег Кулініч міг передати росіянам всі дані про дислокацію військ та інфраструктуру місцевості. Ще одним потенційним підозрюваним вважався ексочільник УСБУ в Херсонській області Сергій Криворучко — його позбавили генеральського звання у 2022 році, але кримінальної справи немає. Проти Кулініча є, проте конкретно у справі він не фігурує. У розслідуванні ДБР, за даними журналістів BBC, проходять виключно військові ЗСУ.

Підозри ще нікому не оголосили, але за 1.5 року провели понад 50 допитів:

• заступника начальника Генштабу ЗСУ і командувача Об’єднаного оперативного штабу Сергія Наєва;
• колишніх командувачів угрупування «Південь» генералів Андрія Ковальчука та Андрія Соколова;
• командирів інших військових формувань, що входять до складу угруповання;
• ексначальника Генштабу Віктора Муженка — він зранку 24 лютого 2022 року приєднався до вищого військового командування та допомагав ухвалювати рішення у штабі;
• колишнього начальника Генштабу генерала Руслана Хомчака;
• інших військових з вищого командування;
• екскерівників Херсонщини, серед яких колишній очільник ОВА Геннадій Лагута (16 вересня його знайшли мертвим у Києві);
• екскомандира 59-ї окремої мотопіхотної бригади, яка обороняла Південь, полковника Олександра Виноградова;
• військового Івана Сестриватовського — він мав підірвати мости на Чонгарі, але вибухівка, за його словами, не спрацювала.

Чонгарські мости: нюанси справи

У військових колах сумніваються, що ДБР, яке є цивільною службою, може розслідувати справу про злочини, вчинені військовими. Опираються на те, що у працівників служби немає військового досвіду, також Бюро може не мати належної експертизи. Також є сумніви щодо неупередженості (є думка, що ДБР підконтрольне Офісу президента).

«У військових колах побоюються, що їх хочуть просто призначити винними для швидкого задоволення запиту суспільства. Адже в цьому питанні, окрім дослідження подій початку війни, не менш важливим є дослідження подій, які відбувалися до самого вторгнення. Зокрема, як в цілому країна готувалася до війни, які рішення влада ухвалювала і не ухвалювала в цьому напрямку та що робила, щоб максимально посилити армію і підготувати її до оборони», — зазначили у BBC.

Приміром, генерал Соколов, який фігурує у справі, стверджує, що за планом кримський напрямок мали закривати чотири бригади. Натомість у його розпорядженні було лише півтори. 

Раніше Заборона розповідала про ключові факти з доповіді Human Rights Watch про воєнні злочини держави-терористки у Херсоні. Відомо про щонайменше 5 000 випадків затримання жителів міста, коли воно було окуповане.