Україна домовилася про реструктуризацію зовнішнього боргу: чому це важливо
Україна на закритих зустрічах у липні змогла домовитися з Комітетом власників єврооблігацій України щодо реструктуризації боргу. Це допоможе уникнути дефолту.
Ці домовленості, за словами прем’єр-міністра Дениса Шмигаля, дозволять Україні заощадити $11.4 млрд на обслуговуванні боргу протягом наступних трьох років та $22,75 млрд — до 2033 року. На думку глави уряду, це дозволить вивільнити ресурси на нагальні потреби: оборону, соціальний захист та відновлення.
Угода про реструктуризацію передбачатиме, що чинні єврооблігації в обігу будуть обміняні на пакет нових єврооблігацій із номінальним зниженням вартості боргу на 37% на початковому етапі та зниженням чистої приведеної вартості боргу на близько 60%.
Після завершення реструктуризації строк погашення єврооблігацій буде продовжено: перше погашення на суму $1.172 млрд відбудеться у 2029 році. Для порівняння, без реструктуризації, основна сума боргу в розмірі $9.381 млрд (без урахування капіталізованих відсотків) підлягала б виплаті в період з 2024 по 2029 роки.
Згідно з досягнутими домовленостями, будуть випущені нові єврооблігації з погашенням у 2029, 2030, 2034, 2035 і 2036 роках. Як наголосили в Міністерстві фінансів, Україна має намір здійснити угоду з реструктуризації якнайшвидше, за умови готовності документації.
Пільговий період, протягом якого Україна не платила за зовнішніми боргами, мав завершитися 1 серпня. Далі залишалося два варіанти розвитку подій: домовитися про продовження терміну заморожування обслуговування боргу або фактичний дефолт.
Дефолт оголошують тоді, коли країна не може розрахуватися зі своїми боргами вчасно і в повному обсязі. У такому випадку відбуваються переговори з кредиторами про те, щоб списати частину боргу, а частину — перенести на пізніший термін. У найгіршому випадку країна просто відмовляється платити за боргами. Але Україна жодного разу такого не робила.
Дефолт не можна порівнювати з банкрутством підприємства, бо підприємство може бути ліквідоване в результаті банкрутства, а країна не може бути ліквідована. Вона продовжує існувати та функціонувати, але протягом 5-7 років не може робити запозичення на зовнішніх ринках. У цей період відкриті запозичення лише у таких організаціях як МВФ, Світовий банк та інші. Можливо, уряди інших країн також захочуть допомогти.
Після оголошення дефолту курс національної валюти починає падати, тому що знижується приплив інвестицій. Водночас деякі інвестори, що вкладали чи збиралися вкладати у приватні компанії в цій країні, намагаються вивести свої дивіденди або відмовляються від інвестицій. Тобто відбувається і зниження курсу валюти, і зниження економічного зростання.
