Українцям планують збільшити податки: кажуть, не вистачає грошей на армію. Але чи справді це єдиний вихід? 

У 2024 році в Україні можуть збільшити ставки податку на додану вартість (ПДВ) та військовий збір. А від 2025 року, згідно з Національною стратегією доходів, податки підвищать і для фізосіб-підприємців. У владі стверджують: такі непопулярні кроки необхідні для повномірного фінансування української армії, а кошти на її утримання йдуть із державного бюджету, що формується саме з податків.

Та чи ефективне це рішення і які є альтернативні варіанти для поповнення бюджету, разом з експертами з’ясовувала редакторка Заборони Світлана Гудкова.

Більше зборів з податків: що пропонують у Кабміні

Офіційно урядовці поки не озвучували, коли і на скільки зростуть податки. Та майже напевно, що підвищення буде вже 2024 року. Наміри уряду підтвердив народний депутат від фракції «Слуга народу», голова податкового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев.

«Так, необхідно підвищити і видаткову, і дохідну частину бюджету задля забезпечення армії, яка фінансується з наших внутрішніх джерел. Ми не можемо запозичити ці кошти в партнерів», — наголосив нардеп.

За його словами, уряд зараз підраховує потреби, але вже зрозуміло, що вони суттєві — не менше ніж 300 мільярдів гривень до кінця року. Тож Кабмін напрацьовує пропозиції, у який спосіб можна зібрати ці кошти. «Та їх неможливо забезпечити, оминаючи основні податки. Тому зміни будуть стосуватися бюджетоутворювальних прямих і непрямих податків, зокрема ПДВ, військового збору та акцизів», — додав Гетманцев.

Нині урядовці проводять консультації з народними депутатами й за їх підсумками мають проголосувати законопроєкт, щоб скерувати його на розгляд до Верховної Ради.

Серед змін, неофіційно озвучених в уряді, на українців очікують такі:

• Ставка ПДВ, яка зараз становить 20%, може зрости на 2–3%. 
• Військовий збір пропонують підвищити до 5% замість нинішніх 1,5%. До того ж цей податок хочуть ввести ФОПам на спрощеній системі оподаткування.

Очікують, що завдяки цим заходам до держбюджету може додатково надійти близько 190 мільярдів гривень з необхідних 300 мільярдів.  

Однак перший заступник голови комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Ярослав Железняк у коментарі «Українській правді» повідомив, що наразі ніхто не може сказати, які податки підвищаться, коли та на скільки.

«Остаточні параметри будуть відомі після червня. Чому? Тому що спочатку рада директорів МВФ на засіданні в червні має схвалити рішення щодо четвертого перегляду програми розширеного фінансування, що дозволить Україні отримати транш на $2,2 мільярда. Відтак будуть сформовані параметри бюджетних та податкових змін. А до того ніхто не дасть відповіді [щодо підвищення податків], бо її не існує», — сказав парламентар.

Податки для ФОПів з 2025 року

Та для фізичних осіб-підприємців це ще не всі сюрпризи. Згідно із затвердженою урядом Національною стратегією доходів на 2024–2030 роки, з 2025-го ФОПи зіткнуться зі значним підвищенням єдиного податку — з 5% до 18%. Щоправда, збільшення буде поступовим — до 2027 року. Крім цього, наступного року набудуть чинності такі зміни:

• Не потрібно буде реєструвати ФОП. Цей статус надаватимуть автоматично після відкриття в банку рахунку для ведення підприємницької діяльності.
• Другу та третю групу ФОПів об’єднають в одну. Ці групи платитимуть податки в розмірі від 3% до 17%.
• Зменшиться кількість сфер діяльності, дозволених для участі в першій групі.
• Для виробників сільськогосподарської продукції ставки єдиного податку протягом трьох років переглянуть у бік збільшення до 18%.

Збільшення податків зажене бізнес у тінь

Опитані Забороною економічні експерти говорять, що у здійснених і запланованих заходах урядовців та народних депутатів є як позитивні, так і доволі негативні моменти.  

Так, координатор експертних груп Економічної експертної платформи, асоційований експерт «CASE Україна» Олег Гетман серед корисних заходів виокремлює підвищення акцизів. Як відомо, Верховна Рада ухвалила в першому читанні законопроєкти з підвищення акцизу на пальне та тютюн. Аналогічні рішення щодо алкоголю також очікуються.

Щоправда, керівник аналітичного напряму мережі АНТС Ілля Несходовський зазначає: підняття акцизу на бензин призведе до зростання витрат українських підприємств, що, звичайно, є негативним фактором. 

З реалізованих народними обранцями ініціатив, які спрацювали на додаткове наповнення бюджету, економічний експерт називає підвищення податку на прибуток банку. Наприкінці минулого року ВРУ підняла з 18% до 50% податок на прибуток, який банки мали сплатити за 2023 рік. А з 2024-го цей податок установили в розмірі 25%. І, за даними Гетманцева, за 2023 рік банки заплатили рекордні 73,5 мільярда гривень податку на надприбуток. Цей показник удвічі більший, ніж був усі попередні 15 років.

Ще додатково 100 мільярдів гривень на рік до бюджету має принести підвищення на декілька відсотків ставки ПДВ, говорить Олег Гетман. На його думку, хоч це і призведе до подорожчання товарів, та все ж матиме поміркований негативний вплив на економіку.

Військовий збір для ФОПів

А ось із чим точно не погоджуються експерти, то це з підвищенням військового збору та запровадженням цього податку для ФОПів.

«Пропозиція контрпродуктивна. Її не можна реалізовувати, бо це тільки збільшить і без того високу тінізацію. В Україні близько 30% зарплат — “сірі”. І таке рішення сприятиме ще активнішому переходу в тінь ФОПів та найманих працівників», — вважає Гетман.

Збільшення оподаткування доходів громадян Несходовський вважає одним з найгірших впливів на економіку. Та якщо вже підіймати військовий збір, то хоча б диференційовано, залежно від розміру заробітної плати.

«Щодо ФОПів, абсолютно не підтримую такого підвищення для українських виробників, малого бізнесу, торгівлі. Єдина можливість реалізувати цей додатковий збір — для тих, хто надає послуги. 5% не будуть критичними до збільшення їхньої вартості», — додав експерт.

Наразі, за словами Гетмана, народні депутати чекають на обґрунтовані пропозиції Мінфіну, але в податковому комітеті Ради не підтримують саме таку конфігурацію збільшення податків. Тому, найімовірніше, в цьому вигляді законопроєкт не ухвалять, вважає економіст.

Податки можна і не підвищувати, якщо…

…перезавантажити Державну податкову службу, Державну митну службу та Бюро економічної безпеки. Олег Гетман зазначає, що від найбільших схем тіньової економіки бюджет втрачає близько 250–300 мільярдів гривень на рік. Тож реформа цих органів має мінімізувати втрати.

«І тут потрібні не косметичні реформи, а повне перезавантаження за прикладом НАБУ та НАЗК. Із залученням міжнародних фахівців, які матимуть вирішальне право голосу», — вважає економіст.

Законопроєкт про перезавантаження БЕБ депутати проголосували в першому читанні ще у квітні. Урядовий варіант антикорупціонери та міжнародні партнери розкритикували, тож до другого читання очікується чимало правок. А от розгляд законопроєктів щодо податкової та митниці не просувається.

Додатково залучити до бюджету половину з необхідних коштів можна і через збільшення мита на імпорт. У цьому разі підвищувати податки для населення не доведеться.

«Крім збільшення доходів, це позитивно позначиться на українських виробниках, які отримають можливість певної цінової конкурентної переваги. Отож відповідне рішення мали б розглядати в першу чергу, але цього чомусь не роблять», — резюмує Ілля Несходовський.