Українські біженці у Польщі отримують щоразу кращі пропозиції праці, але залишатися не планують. Будуть повертатися в Україну

За більш як півтора року від початку повномасштабного вторгнення українці, які знайшли прихисток у Польщі, склали іспит з виживання на відмінно. Цьому всебічно сприяла польська влада і міжнародні організації, що опікуються біженцями. Разом з експертами Заборона з’ясовувала, які тенденції нині спостерігаються на ринку праці сусідньої країни, відколи там побільшало українців.

Українці, котрі приїхали до Польщі у перші місяці після початку великої війни, охоче відгукувалися на будь-які пропозиції роботи. Головне — аби близько від місця тимчасового поселення. Уже через рік після 24 лютого 2022 року дослідження фіксували, що 82% українських біженців знайшли роботу. Причому 27% — протягом першого місяця в новій країні.

«Завдяки низці законів, ухвалених після початку повномасштабного вторгнення, українці, які перебувають під тимчасовим захистом у Польщі, отримали доступ до ринку праці на тих же умовах, що й поляки, — каже Ольга Мирошниченко, карʼєрна консультантка, засновниця Career Buro у Варшаві. — Працедавцям це спростило процедуру оформлення працівників з українським громадянством у польські компанії. І якщо ситуація не сильно змінилася для українських “синіх комірців”, попит на які не зменшився, то так звані білі комірці та висококваліфіковані спеціалісти відчули усі переваги».

Останні нині залишають своїх перших працедавців, аби на нових робочих місцях отримати кращі умови праці, вищу заробітну плату й бенефіти на рівні з поляками. Така зміна цілком закономірна — багатьом уже вдалося опанувати польську мову на рівні В1, нострифікувати дипломи, підтвердити кваліфікацію та влаштуватися за профілем.

Польські компанії рекрутують щоразу більше українців. Нині кожен другий польський підприємець декларує, що має у своїй компанії кадри з України. Їхня кількість збільшилась на 15% у порівнянні з минулим роком. Про це йдеться у рапорті «Барометр польського ринку праці» з результатами першої половини 2023-го.

Найбільше українців працює у великих компаніях, де більш ніж 250 працівників. 58% цих компаній охоче наймають саме українців. Попри те, що наші співвітчизники найчастіше влаштовані на посади нижчої ланки, кількість працевлаштованих як кваліфікований персонал середньої ланки й керівний склад повільно, але зростає.

«Треба дати польським працедавцям час, аби відійти від стереотипу українця, який приїздить лише на сезонні роботи, трохи краще нас роздивитися й зрозуміти, що між працівниками з України та Польщі, наприклад, різниці нема», — каже Руслана Денчук, експертка Українського Дому у Варшаві та координаторка відділу праці. Вона зазначає, що нині польські працедавці пропонують українцям дедалі кращі job-оффери.

Активну діяльність відділ праці Українського Дому розгорнув рік тому — тут почали надавати бізнес-консультації, залучати податкових радників, юристів, бухгалтерів та інших експертів. Українці, незалежно від дати в’їзду до Польщі, консультуються з кар’єрним радником, отримують допомогу у створенні резюме, поради з пошуку роботи тощо. Загалом тут задовольнили понад 1800 звернень. Часто це люди уже з мінімальним досвідом на польському ринку праці, які налаштовані покращувати кар’єру.

Тим часом польські працедавці нині все частіше переймаються, як зацікавити українського працівника — адаптивного, працьовитого й високомотивованого. Бо ж винайняти українця стає усе складніше — він став значно перебірливішими, аніж ще рік тому.

«Це закономірний процес. Якщо спочатку робота сприймалася як тимчасове явище — на рік-два, — то нині багато хто з українців зізнається, що психологічно складно, будучи хорошим спеціалістом, займати нижчі позиції», — кажуть в Українському Домі.

На Ярмарку вакансій та підприємництва, який відбувся у Варшаві у першій половині жовтня, презентації запрошених спікерів стосувалися ринку праці у Польщі та окремо у Варшаві для осіб з України — з обов’язковим перекладом українською. Товариство Навчання Антидискримінаційного (Towarzystwo Edukacji Antydyskryminacyjnej) спільно з Українським центром розвитку і співпраці Empowerment успішно презентували для польських працедавців власні розробки вишколів для вищої ланки. Серед питань — факти й міфи про працівників з України, культура праці українців, створення приязного міжкультурного місця праці тощо. Про бажання працевлаштувати наших співвітчизників на Ярмарку вакансій та підприємництва заявили польське Управління залізничного транспорту, Міністерство сільського господарства і розвитку, Варшавський метрополітен, представники індустрії гостинності HoReCa та інші.

Однак, попри україноорієнтованість польського ринку праці, українці все частіше розглядають Польщу як транзитну державу на шляху до Німеччини, Канади, Великої Британії та інших країн, обираючи краще соціальне забезпечення й вищу оплату праці. Приміром, згідно з дослідженням Міграційної платформи EWL та Центру Східноєвропейських студій Варшавського університету, з серпня 2022 року до серпня 2023-го кількість українських біженців у Польщі зменшилася на більш як 350 тисяч, тим часом як у Німеччині зросла на понад 410 тисяч.

Нині частка українців, зайнятих на польському ринку праці, у порівнянні з минулим роком зменшилася з 72% до 68,3% серед офіційно працевлаштованих 1,1 мільйона іноземних робітників. Про це кажуть в аналітичному центрі Gremi Personal.

Попри те, що війна відкрила для українських біженців чи не весь ринок Західної Європи, чимало з них також повертаються додому — навіть напередодні зими, попри прогнозовані блекаути та ймовірність російських обстрілів.

Свіже опитування залучених на польському ринку праці українців для рапорту «Барометр польського ринку праці» засвідчило, що лише 7% наших співвітчизників протягом найближчих років планують відкрити тут власну господарчу діяльність і заледве 6% мають готовність переїхати до Польщі назавжди. Це означає, що із закінченням війни в Україні на польський ринок чекають нові виклики та суттєві зміни.