Український кіномонументалізм у постерах: колаборація IQOS та ОМКФ до 15-річчя кінофестивалю

Одеський міжнародний кінофестиваль відзначає своє 15-річчя у Києві. Відкриття пройшло 12 липня у КВЦ «Парковий», де IQOS та ОМКФ презентували унікальну колекцію кінопостерів, присвячених пам’яткам монументалізму зі стін старих українських кінотеатрів. Постери створили, надихаючись ідеями мозаїки, барельєфів та вітражів, якими оздоблювали будівлі кінотеатрів у різних куточках України. Ілюстрації для постерів намалював Дмитро Котляр.

Кінопостер «Як в Одесі»

Що надихнуло ілюстратора: барельєф Одеського театру музкомедії.

Хто створив барельєф: український скульптор Олександр Князик — він і зараз живе в Одесі.

У якому році: 1971 р.

Де розташована пам’ятка: у місті Одеса, вул. Пантелеймонівська, 3. Барельєф прикрашає частину фасаду будівлі театру.

Цікавий факт: сучасний вигляд Одеський театр музкомедії отримав у 1981 році. За реконструкцію театру відповідав відомий архітектор Генрік Топаз. Він почав працювати над проєктом у 1965 році. Архітектор вважав цю роботу перлиною своєї творчості — найскладнішою, найцікавішою та найулюбленішою будівлею, яку йому довелося створити.

Кінопостер «Як у Києві»

Що надихнуло ілюстратора: мозаїка в колишньому кінотеатрі «Краків» у Києві.

Хто створив мозаїку: Керамічну мозаїку «Краків’яни і Гуралі» створили київські художники, брати — Леонід та Олексій Капітан. Митці переважно працювали з графікою для книг та плакатів, а ескіз для мозаїчного панно — це їхня унікальна робота.

У якому році: 1986 р.

Де розташована пам’ятка: у місті Київ на Русанівській набережній, 12. Але, на жаль, мозаїку не зберегли під час реконструкції будівлі у 2019 році.

Цікавий факт: Київ і Краків — міста-побратими. У Києві був кінотеатр «Краків», а в Кракові — кінотеатр «Київ». Тож символічно на панно у колишньому кінотеатрі «Краків» були зображені народні танці поляків і гуралей — жителів області недалеко від міста Краків. Зараз у будівлі кінотеатру знаходиться київський культурний кластер «Краків».

Кінопостер «Як в Ужгороді»

Що надихнуло ілюстратора: вітражі колишнього кінотеатру «Комсомолець» в Ужгороді.

Хто створив вітражі: Ескіз намалював український художник Іван Ілько, а реалізував його задум майстер Володимир Кузнєцов. Їх збирали з кольорового скла і скріплювали за допомогою свинцевої пайки.

У якому році: 1984 р.

Де розташована пам’ятка: у місті Ужгород, вул. Мукачівська, 23 — на другому поверсі будівлі, де зараз знаходиться студентський центр дозвілля «Ювентус».

Цікавий факт: Усього в будівлі дев’ять таких вітражів. Це унікальна пам’ятка декоративно-прикладного мистецтва того періоду, адже вони створені без радянської символіки.

Кінопостер «Як у Харкові»

Що надихнуло ілюстратора: мозаїка кіноконцертного залу «Україна» в Харкові.

Хто створив барельєф: архітектор Вадим Васильєв, який займався перебудовою літнього музичного театру в ККЗ «Україна».

У якому році: 1963 р.

Де розташована пам’ятка: у місті Харків, у парку ім. Т. Г. Шевченко, на фасаді будівлі кіноконцертного залу «Україна».

Цікавий факт: мозаїку на будівлі викладали ледь не останньої миті — перед здачею проєкту в експлуатацію. Для цих робіт до Харкова направили київську художницю, яка швиденько виклала панно згідно з ескізом. Але воно їй настільки не сподобалося, що вона розплакалась, коли побачила результат своєї роботи. Вадиму Васильєву вочевидь мозаїка теж не сподобалась. Тож він разом із колегами одразу зняли частину плитки, поїхали на звалище браку Харківського плиткового заводу, набрали там підходящих шматочків і виклали нове панно. Так на ньому з’явилися відомі всім харків’янам зображення променистого сонця, парку, Держпрому і кінострічки.

Кінопостер «Як у Маріуполі»

Що надихнуло ілюстратора: мозаїка з кінотеатру ім. Тараса Шевченка в Маріуполі.

Хто створив барельєф: панно створила команда майстрів — відомий художник Віктор Арнаутов та монументалісти-дебютанти Яків Райзін, Олександр Кечеджі і Микола Тихонов.

У якому році: 1965 р.

Де розташована пам’ятка: у місті Маріуполь на проспекті Бойко, 59. Кінотеатр було зруйновано у 2022 році, але, можливо, стіна з мозаїкою вціліла.

Цікавий факт: це дуже яскрава та велика (54 кв. м) мозаїка із зображенням Тараса Григоровича Шевченко і персонажів його творів. Панно збирали зі спеціальної мозаїчної плитки та звичайної побутової, бо бракувало матеріалів. Портрет Кобзаря та фігури складали з мозаїчної, а решту композиції — з побутової. Та це взагалі не применшує культурну цінність мозаїки для нашого народу.

Постери не копіюють оригінальні мозаїки, барельєф та вітражі, але влучно передають ідею творів.