В Україні декриміналізували дрібні крадіжки: у законі багато плюсів, але є підводні камені

• На початку серпня 2024 року набув чинності закон України №3886-IX, що вносить зміни до статті 51 КУпАП.
• Норма підвищує пороговий рівень вартості крадіжки. Це впливає на розмежування адміністративної та кримінальної відповідальності.
• Якщо людина вкрала щось на суму до 3028 грн, це вважається дрібним порушенням. Якщо вартість більша, настає кримінальна відповідальність.

Очікується, що закон врегулює притягнення до кримінальної відповідальності за крадіжку та зробить його справедливішим. Втім, документ має низку підводних каменів, які можуть створити додаткові труднощі.

Заборона розповідає про законопроєкт щодо декриміналізації дрібних крадіжок в Україні.

Законопроєкт №11068: яка його мета

Верховна Рада України ще 18 липня 2024 року проголосувала за законопроєкт №11068. Він фактично декриміналізує дрібні крадіжки на суму до 3 000 гривень. Замість кримінального переслідування зловмисники платитимуть за це штрафи. 

Проєкт закону підтримали 265 народних депутатів.

Закон набув чинності 9 серпня 2024 року. До цього в Україні дрібною вважалася крадіжка майна, вартість якого не перевищує 0.2 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян (302.8 грн станом на 2024 рік). Під час дії воєнного стану такі крадіжки автоматично кваліфікують за частиною 4 статті 185 КК, за що передбачено від 5 до 8 років позбавлення волі.

Автори акту виклали у пояснювальній записці, що ці покарання не співмірні з відносно легкими злочинами. Головне науково-експертне управління парламенту вказало, що поріг кримінальної відповідальності занадто низький.

На заміну ув’язненню за крадіжки до трьох НМДГ (4 542 грн) закон встановлює як порання штрафи. Це стягнення до 5 100 грн за дрібну крадіжку і до 8 500 грн за аналогічне порушення, здійснене протягом року.

Кримінальна та адміністративна відповідальності за крадіжки в Україні: в чому нюанс

Покарання за злочин має відповідати ступеню його небезпеки для суспільства, враховувати обставини та особу винного, тобто, бути справедливим, стверджує омбудсман Дмитро Лубінець. 

«У судовій практиці є випадки, коли особу засудили до позбавлення волі на п’ять років із подальшим звільненням від відбування покарання на підставі статті 75 КК України за викрадення мобільного телефону вартістю майже 470 грн, парфумованої води на суму майже 520 грн, м’яса вартістю понад 500 грн та інші випадки», — каже Лубінець. 

Попередня норма порушувала принцип домірності: тобто, однакова відповідальність передбачалася за тяжкі злочини та порушення невеликої тяжкості або навіть так звані проступки. Притягнення до кримінальної відповідальності — складніший процес, ніж до адміністративної. Це потребує більше ресурсів правоохоронців.

«Тому новий закон позитивно позначиться на їхній роботі, адже правоохоронні органи зможуть фокусуватися на більш значних кримінальних правопорушеннях, ніж крадіжка пакунка памперсів чи пляшки горілки у магазині», — додав омбудсман. 

Втім, документ №11068 має й недоліки. За словами Лубінця, кримінальні правопорушення проти власності у загальній статистиці злочинності в Україні становлять понад 60%. Зміна підходу до кваліфікації крадіжки спричинить статистичне зменшення рівня злочинності у цій сфері. Але ці дані будуть штучними, адже велика частина правопорушень просто переміститься із кримінального провадження в адміністративне.

«Полегшення щодо рівня навантаження очікується не тільки в прокуратурі, а й серед судів загальної юрисдикції. Однак умовна розвантаженість судів кримінальної юрисдикції спричинить додаткове навантаження на суддів, які розглядають адміністративні справи. При цьому у межах суду загальної юрисдикції, де галузева спеціалізація є досить умовною, завантаженість одного конкретного судді не зміниться», — пояснив посадовець. 

Лубінець звернув увагу на відсутність прокурора при розгляді адміністративної справи за статтею 51 Кодексу про адміністративні правопорушення. Залишається незрозумілим, хто підтримуватиме державне обвинувачення в суді, як цього вимагає Європейський суд з прав людини. 

«Відсутність сторони обвинувачення під час судового засідання може спричинити порушення статті 6 Конвенції про захист прав людини й основоположних свобод. Це може викликати сумніви щодо неупередженості суду, адже суд повинен взяти на себе роль обвинувачення. Це спричинить труднощі в реалізації обвинуваченим прав бути поінформованим про характер і причину обвинувачення, мати достатній час і можливості для підготовки захисту та підірвати здатність обвинуваченого висувати належний захист у змагальному провадженні. Можна припустити, що суди загальної юрисдикції при скороченні часу розгляду адміністративних справ проти власності зіштовхнуться з іншими процесуальними проблемами. Це може призвести до збільшення кількості скарг до ЄСПЛ», — вважає омбудсман.

Раніше Заборона розповідала про ухвалення документа щодо протидії насильству за ознакою статі та домашньому насильству. Закон враховує положення Стамбульської конвенції.