В Україні друкують мільйони російських книжок нелегально. Чому це більша проблема, ніж імпорт із Росії
Ввозити російськомовні книжки з «антиукраїнським змістом» на територію нашої країни заборонено з 2017 року. Однак ринок російськомовної літератури досі лишається масштабним — до 2025 року в Україну планують ввезти 185 мільйонів книг. Журналістка Заборони Ганна Беловольченко аналізує, чи може держава на це вплинути та хто контролює книжковий ринок в Україні.
Межі повноважень
Заборона на ввезення антиукраїнської друкованої продукції з Росії діє з 2017 року. Відтоді, щоби російська книжка потрапила на полиці українських магазинів, експертна рада має спершу проаналізувати, чи є в ній щось антиукраїнське.
Йдеться, наприклад, про заклики до повалення державного ладу чи перекручування історичних фактів. У 2017-му міжнародного розголосу набула історія із забороною російськомовного перекладу книги британського історика Ентоні Бівора. Держкомтелерадіо пояснило заборону книги фрагментами тексту, у яких йдеться про «злочини українських націоналістів». Пізніше виявилося, що оригінальну фразу «батальйони поліції» у російському перекладі книжки «Сталінград» замінили на формулювання «батальйони українських націоналістів».
Експертна рада працює при Міністерстві культури. До її складу входять представники органів влади, громадські експерти, діячі культури, науки, освіти та інші. Усього 15 людей. Більше про формат роботи експертів і те, які книжки не дозволяють ввозити в Україну й чому, Заборона писала раніше.
За три роки роботи експертиза допустила в Україну 16 тисяч російських книг, каже лектор Інституту лідерства та управління Українського католицького університету Віталій Руденький. Їхній сумарний наклад — 185 млн примірників, і в Україну їх ввозитимуть до 2025 року.
Однак Держкомтелерадіо відзвітувало, що дозволи отримали майже вдвічі більше — понад 31 тисяча книг. Здебільшого це класична, дитяча література і світові бестселери.
Після введення закону російських книжок в Україні поменшало. Якщо у 2011 році їх імпортували на 26 мільйонів доларів, то у 2019 — на 2,5 за даними фіскальної служби.
Ціна книги
У вересні 2020-го мережа книгарень «Є» заявила, що в російськомовного продукту на українському ринку більше шансів, тому вона змушена пристосовуватися до наявних умов. У мережі зазначили, що головна причина того, чому рітейлери (фірми, які займаються реалізацією і роздрібною торгівлею) просувають російську книгу, — привабливі умови. Мовляв, на російськомовному продукті можна заробити більше, бо його собівартість у порівнянні з українським менша.
Насправді це не зовсім так, каже журналістка Марія Бліндюк. Для «Суспільного» вона дослідила, чи проблема дійсно критична. На вартість книжки будь-якою мовою впливають авторський гонорар або купівля прав, переклад, дизайн, верстка та ілюстрації. Також можуть бути додаткові витрати: права на сканування музейних матеріалів, фактчекінг чи наукове редагування. Крім того, вартість формується з додрукарської підготовки, власне друку та промоційних витрат. Проте найбільша витрата у виробництві — друк. Що більше примірників друкують, то нижча ціна за одиницю.
Водночас вартість російської книжки для українського покупця все одно вища, ніж для російського, оскільки ціну збільшує також податок на експорт, який діє в Росії.
Російське видання може коштувати менше лише за умови, якщо воно підроблене, каже Марія Бліндюк.
«Це може бути контрафактний передрук російського видання в Україні за нижчою ціною, адже собівартість такого продукту смішна. Для виготовлення не потрібні права, переклад чи якісний папір. Або це взагалі безкоштовний піратський контент», — пояснює журналістка.
Піратський ринок контрафакту зріс у десятки разів у порівнянні з 2013-м. Зараз він складає не менше 7% продажів комерційного ринку, а контрабандний — до 15–17%, каже директор видавництва «Фоліо» Олександр Красовицький. За його словами, це 8–12 млн примірників, якщо не рахувати навчальної літератури.
«Середня ціна контрафакту — 100 грн, контрабанди — 180-200, тобто можемо говорити про обсяги тіньового ринку у 1,2–1,5 млрд грн», — пояснює видавець.
Переважно нелегально в Україні друкуються бестселери російських видавництв, каже директорка Українського інституту книги Олександра Коваль. Їх роблять у підпільних друкарнях, друкують на гіршому папері, у паперовій обкладинці.
Один із небагатьох легальних варіантів продавати книжки в Україні для російських видавництв — відкрити тут філію. Наприклад, наприкінці 2019-го в Україні з’явилася дочірня компанія російського видавництва Аlpina Publisher. З-поміж іншого вона видала книгу Олівера Стоуна «Интервью с Владимиром Путиным». Ця книжка входить до списку заборонених на ввезення в Україну. Проте якщо книжку друкують в Україні, то закон на неї не поширюється.
Такі книжки дешевші за українські, бо вдруге платити за той же переклад не потрібно. А більшість споживачів поводиться за правилами поведінкової економіки й за значної різниці в ціні на українську й російськомовну книжку роблять вибір на користь останньої.
Вільні ніші
Усе більше людей обирають українськомовне видання — перевага перед російськомовним у 5%. А це, відповідно до опитування Українського інституту книги, уперше за часи незалежності. У дослідженні також вказано, що частина тих, кому раніше було байдуже, якою мовою читати, зараз змінили свою думку.
Вибір мови залежить від віку читачів. Що молодша аудиторія, то частіше вона обирає українську книгу. І навпаки — що старша, то імовірніше придбає російськомовну.
Окрім читачів мову обирають також правовласники, пише Марія Бліндюк. За словами оглядачки книжкових ринків і керівниці аналітичного відділу Українського інституту книги Ірини Батуревич, держава навряд зможе прямо вплинути на закордонного агента, який надає перевагу співпраці з російським, а не українським видавництвом.
За кількістю споживачів більші ринки тільки в англійської, китайської, іспанської, німецької та французької мов. Український інститут книги планує заохотити розвиток українських видавців і розширити їхній асортимент завдяки грантам у 2021 році. Це допоможе врегулювати конкуренцію з російськими видавцями, що видають мільйонні наклади на весь пострадянський простір.
Серед українськомовної книжкової продукції досі є вільні ніші, які успішно заповнює російськомовна література, каже Ірина Батуревич.
Це можна пояснити тим, що з 2011 до 2013 року держава замовляла українською майже самі підручники. Натомість культурні й пропагандистські продукти російською мовою за часів президентства Януковича в Україну ввозили необмежено.
