В Україні кожен може віддати органи на трансплантацію — як це зробити

Щороку понад п’ять тисяч українців потребують пересадки органів. Найбільший попит на нирки — до 2,5 тисяч органів на рік. Трансплантують також печінку, серце, легені, підшлункову, кістковий мозок. В Україні довгий час не могли виконувати такі складні операції. Однак від 2019 року запрацювало законодавство, яке дозволило українцям ставати донорами посмертно. Заборона розповідає, що треба зробити, аби стати донором органів чи віддати на трансплантацію органи померлого родича.

Чи легальна в Україні трансплантація органів?

Так. Закон про трансплантацію ухвалили ще у 2018 році. Він мав дозволити та регулювати трансплантацію в Україні. Запрацювати нові норми мали у 2019 році: тоді можна було б пересаджувати органи від померлого донора тільки у разі його згоди на це за життя. Для цього планували створити реєстр донорів та підготувати спеціалістів — трансплант-координаторів. Проте часу було замало і нововведення так і не запрацювали.

2019 року Верховна Рада ухвалила новий закон, яким врегульовували законодавство у цій галузі. Наприкінці року в одній із лікарень Ковеля вперше за 15 років пересадили серце. Тоді ж пересадили дві нирки — все від одного донора, який помер. Його родичі погодилися віддати органи на донорство.

Я можу стати донором?

За певних умов — так. Живим донором анатомічних матеріалів (органи або їхні частини, тканини, анатомічні утворення, клітини тощо) може бути лише повнолітня дієздатна фізична особа. Але є виключення. Наприклад, неповнолітня людина може стати донором за певних умов:

• відсутній повнолітній дієздатний сумісний донор за результатами медичних показань;
• реципієнт є повнорідним братом або повнорідною сестрою донора;
• трансплантація здійснюється для збереження життя реципієнта;
• відсутні заперечення з боку донора;
• вилучення гемопоетичних стовбурових клітин погоджене зі спеціалізованою державною установою — «Українським центром трансплант-координації».

У цьому випадку неповнолітнього донора має супроводжувати його представник чи представниця.

За життя ви можете віддавати органи лише родичам. Всім іншим — лише за умови перехресного донорства. Виключення — стовбурові клітини. Їх можна пересаджувати й від донорів, які не є членами сім’ї реципієнта.

Заборонено пересаджувати органи абощо від деяких категорій людей:

• від тих, хто перебуває у в’язниці;
• від іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні;
• від пацієнтів із тяжкими психічними розладами;
• від людей із захворюваннями, що можуть передатися реципієнту органа або нашкодити його/її здоров’ю, крім випадків наявності поінформованої згоди цієї людини;
• від тих, хто раніше надавав орган або частину органа для трансплантації (крім гемопоетичних стовбурових клітин);
• від вагітних.

Що робити, якщо я хочу стати донором посмертно?

Слід попіклуватися про це ще за життя чи обговорити це питання з родичами. Ви можете підписати згоду або відмову від пересадки ваших органів посмертно. Якщо ви згодом зміните своє рішення, то зможете написати зворотню згоду або відмову. 

Форма, за якою має бути написана заява про згоду або незгоду, є в самому законі у додатках 1 та 2 відповідно. Можете подати її сімейному лікарю, медзакладу, в якому обслуговуєтеся, чи уповноваженому органу з питань трансплантації.

Також ви можете призначити свого повноважного представника. Він/вона зможуть після вашої смерті надати згоду на вилучення у вас органів для трансплантації. Повноважним представником може бути тільки повнолітня та дієздатна людина, яка дала на це згоду. Представника також можна змінити, а сам представник може з часом відмовитися від цієї ролі.

Якщо за життя людина не виявила бажання бути або не бути донором і не визначила поважного представника, згоду на вилучення органів може дати або чоловік/дружина, або хтось із близьких родичів — діти, батьки, рідні брати чи сестри. Якщо таких родичів немає, рішення ухвалює людина, яка взялася поховати померлого. Але якщо за життя людина написала відмову бути донором, цього рішення ніхто змінити не зможе.