В Україні можна буде вступати у виші, не обравши спеціальність: що за система

• Верховна Рада 23 квітня ухвалила законопроєкт №10177 про запровадження індивідуальних освітніх траєкторій.
• Реформа має наблизити українську освітню систему до стандартів Європейського Союзу.
• Деякі зі студентів зможуть самостійно обирати, скільки років вони навчатимуться.

Кожному студенту необхідно буде закрити 240 кредитів Європейської кредитної трансферно-накопичувальної системи (ЄКТС) протягом часу, які будуть розподілятися у різній кількості на предмети. Водночас абітурієнти не будуть зобов’язані обирати спеціальність одразу після закінчення школи. Визначитись можна, пройшовши міждисциплінарну програму.

Заборона розповідає про положення закону, який вплине на стандарти вищої освіти в Україні.

ЗУ про освітні траєкторії: що передбачає

Український парламент підтримав документ №10177 про вдосконалення вищої освіти 306 голосами. Народна депутатка Ірина Геращенко розповіла, що до другого читання вилучили частину норм, що викликали суперечки у суспільстві. Це, до прикладу, скасування заочної та вечірньої форм здобуття освіти.

Підсумки голосування народних депутатів 23 квітня. Фото: Оксен Лісовий/Facebook

«Цей закон є складовою комплексної трансформації системи вищої освіти, яку ми розпочали заради підвищення якості освіти в університетах. Нагадаю, що ключова ідея цього закону – створити більше можливостей і дати більше свободи студентам», – каже міністр освіти Оксен Лісовий.

Так, документ передбачає можливість для студентів-контрактників самостійно обирати темп навчання. Вони матимуть змогу закінчити чотирирічну бакалаврську програму екстерном за три роки. Можна і навпаки, поєднувати навчання з роботою і завершити 240 кредитів ЄКТС за 6-8 років.

«Стандарти вищої освіти оновлюватимуться впродовж наступних місяців, що вже давно на часі. А в цих стандартах з’явиться більше вибірковості, що зрештою збільшить конкуренцію в університетах – кращі викладачі з інноваційними курсами отримають більше можливостей, а студенти – вищу якість», – запевнив голова МОН.

Реформа МОН: як абітурієнти обиратимуть спеціальність

В Україні планують запровадити міждисциплінарні освітні програми на рівні бакалавра. Це дозволить студентам змінювати спеціальність після року чи півтора навчання.

«Тобто, якщо на момент вступу людина ще не визначилася зі спеціальністю, на якій хоче навчатися, вона зможе спершу вступити на міждисциплінарну освітню програму в межах однієї або декількох галузей знань. А тоді, після першого курсу, вже ухвалити остаточне рішення щодо спеціальності або здобувати міждисциплінарну освіту», – роз’яснив Оксен Лісовий.

Це працюватиме так: абітурієнт не знає, на яку конкретну спеціальність хоче вступати. Тоді він обирає міждисциплінарну програму – наприклад, «Соціальні науки». У її межах є кілька спеціальностей: соціологія, соціальна робота та політологія. Після року-півтора студент вирішує, що йому ближча політологія, зупиняється на ній та продовжує цілеспрямовано її вивчати. Ті, хто від початку вже визначилися, зможуть і надалі вступати одразу на конкретну спеціальність», – додав голова міністерства цифрової трансформації Михайло Федоров.

Роз’яснення щодо законопроєкту про індивідуальні освітні траєкторії. Інфографіка: Михайло Федоров/Telegram

Роз’яснення щодо законопроєкту про індивідуальні освітні траєкторії. Інфографіка: Михайло Федоров/Telegram

Крім цього, планується посилити автономію університетів. Заклади вищої освіти відтепер вирішуватимуть на свій розсуд, як навчати студентів нерегульованих спеціальностей, щоб вони досягли базового рівня компетентності. Це, наприклад:

• філологія;
• фінанси;
• кібернетика.

Щодо регульованих спеціальностей, встановлять чіткі вимоги до компетентностей і результатів навчання. Майбутні фахівці цих сфер складатимуть державні кваліфікаційні іспити. Подробиць щодо контролю успіхів у навчанні таких студентів у МОН не надали. Це може торкнутись таких факультетів:

• право;
• атомна енергетика;
• медицина;
• військова служба тощо.

Раніше Заборона розповідала про дозвіл українського уряду на стажування за кордоном для студентів-чоловіків. Їхня участь в програмах академічної мобільності обмежена одним семестром.