В Україні можуть ліквідувати КРАІЛ і обмежити роботу онлайн-казино: все, що треба знати

• Гральний бізнес в країні легалізували у 2020 році.
• На сайті президента 29 березня 2024 року з’явилася петиція щодо обмеження роботи онлайн-казино. За лічені години вона набрала необхідну кількість голосів.
• Вже через кілька днів у Раді повідомили, що працюють над відповідним законопроєктом.

Питання про розформування КРАІЛ підняли ще у 2023 році. Був навіть зареєстрований відповідний урядовий законопроєкт, який схвалив профільний комітет (ліквідація комісії пряме повноваження Кабміну). Однак документ не враховував низку супутніх проблем, які стосувалися сфери грального бізнесу, зокрема, маніпуляцій на темі захисту України та агресії РФ у рекламі казино, а також нібито зростання ігроманії серед воїнів. Щоб все ж прописати ці аспекти (про них і просили у петиції), було створено альтернативний акт. 

Заборона розповідає про всю історію щодо ймовірних обмежень для грального бізнесу: чому їх взагалі вводять, що передувало та як це має відбуватися.

Обмеження роботи онлайн-казино: петиція 

На сайті президента 29 березня 2024 року з’явилася петиція щодо обмеження роботи онлайн-казино в Україні. Вона набрала понад 26 000 голосів (для розгляду необхідно 25 000).

«Військовослужбовці вже третій рік знаходяться далеко від своїх сімей, в стресових умовах та без можливості повноцінного відпочинку, тож є особливо психологічно вразливими. Для багатьох із них азартні ігри стають єдиним способом справитись зі стресом, а тому швидко викликають залежність. Непоодинокі випадки, коли ігрозалежні військові витрачають на ігри все грошове забезпечення, беруть мікрокредити. Або ж здають в ломбарди дрони та тепловізори. Гральний бізнес користається такою вразливістю, навмисне спрямовуючи рекламу на військових, використовуючи символіку ЗСУ та відбілюючи діяльність невеликими благодійними пожертвами на користь ЗСУ», — каже автор ініціативи військовослужбовець 59-ї бригади Павло Петриченко.

Петиція щодо обмеження діяльності онлайн-казино. Скріншот: офіційне інтернет-представництво президента України

Від президента вимагають внести до Верховної Ради законопроєкт, який передбачатиме такі заборони:

• азартних ігор та доступу до онлайн-казино для військовослужбовців на період дії воєнного стану;
• реклами азартних ігор з використанням символіки ЗСУ, та будь-якої повʼязаної символіки чи предметів з війною та армію, форма, каска, автомат тощо;
• благодійним фондам співпрацювати з учасниками грального ринку;
• військовим частинам приймати на баланс майно у вигляді благодійної допомоги від учасників грального ринку або пов’язаних фізичних чи юридичних осіб;
• будь-якої реклами чи публічних згадок фактів надання учасниками грального ринку благодійної допомоги військовослужбовцям;
• ломбардам приймати дрони, тепловізори та інші схожі товари подвійного призначення.

Також інтернет-провайдери та мобільні оператори повинні будуть блокувати вебсайти нелегальних казино.

Офіційна відповідь Зеленського станом на 4 квітня 2024 року не опублікована. Однак ще 29 березня у вечірньому зверненні він наголосив, що вже доручив голові Служби безпеки України, Держспецзвʼязку, Мінцифрі та секретарю РНБО зібрати аналітику із цього питання і запропонувати рішення.

Контроль за гральним бізнесом: законопроєкти у Раді

Законопроєкт №9256-д, який передбачає виконання умов з петиції, вже напрацювали у Раді. Профільний комітет одноголосно схвалив його за основу 4 квітня 2024 року, розповів народний депутат від партії «Голос» та заступник голови комітету Ярослав Железняк.

Тепер акт має розглянути парламент, але на офіційному сайті ВРУ його поки не зареєстрували. Документ було розроблено на основі урядового законопроєкту №9256 та альтернативного №9256-1. Обидва передбачають, перш за все, ліквідацію Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей. Тож у д-версії додали низку норм, зокрема, про рекламу та обмеження для військовослужбовців.

Ключові положення щодо реклами:

• де буде заборонена реклама:

• по радіо і на телебаченні;
• в онлайн-медіа; 
• в друкованих медіа (крім спеціалізованих видань);
• засобами внутрішньої реклами, тобто у серіалах та кіно, відеороликах блогерів тощо;
• на транспорті, у тому числі на транспортних засобах та обладнанні; 
• шляхом рекламних акцій, промо, на святах і масових заходах;
• за допомогою заходів рекламного характеру;
• засобами зовнішньої реклами;
• у мережі Інтернет, у тому числі на платформах спільного доступу до відео;
• розсилкою на е-мейл, поштою чи смс;
• на будь-яких товарах (предметах), крім тих, що пов’язані із організацією та проведенням азартних ігор;
• яка саме реклама буде заборонена:

• та, що пропонує пряме чи непряме відшкодування витрат для доступу до участі в азартних іграх; 
• за участі осіб, які не досягли 21-річного віку;
• за участі волонтерів та/або військовослужбовців, а також тих, хто їх зображає;
• за участі популярних людей (співаків, акторів, блогерів) або шляхом прямого чи опосередкованого схвалення ними азартних ігор;
• за участі спортсменів, лікарів та інших професійних медичних працівників, а також тих, зовнішній вигляд кого імітує їх;
• з використанням тематики, пов’язаної зі стримуванням та відсіччю збройної агресії РФ чи патріотичних закликів.

Також казино та інші платформи, що займаються азартними іграми  не зможуть більше бути спонсорами (спортивні змагання, спонсори показів на ТБ тощо).

За порушення вимог передбачаються санкції (включно з позбавленням ліцензії).

Участь військовослужбовців в азартних іграх планують контролювати шляхом внесення їх до Реєстру осіб, яким обмежено доступ до участі в азартних іграх. Процедуру того, як саме це відбуватиметься, розробить Кабмін. 

КРАІЛ, як і було задумано у попередніх актах, ліквідують, а функції передадуть Мінцифри. Уповноважений орган (тобто, очевидно, орган у структуру відомства) буде моніторити мережу з метою виявлення вебсайтів, застосунків, які надають доступ до азартних ігор без ліцензії, вимагати обмежити діяльність, відправляти запити на блокування, передаватиме інформацію правоохоронним органам за потреби тощо. Як видаватимуть ліцензії, Железняк не уточнює. Голова Мінцифри Михайло Федоров ще у лютому анонсував автоматизацію процесу видачі гральних ліцензій у сфері азартних ігор.

КРАІЛ: яка має бути процедура ліквідації

Комісія з регулювання азартних ігор та лотерей (КРАІЛ), згідно з законодавством, є центральним органом виконавчої влади із спеціальним статусом. Вона забезпечує державне регулювання діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор та лотерей.

Відповідно, ліквідація чи організація структури має відбуватися за тим же принципом, що і будь-якого іншого такого органу.

Процедура така:

• перш за все, повинно бути подання прем’єр-міністра України;
• передачу функцій іншому органу також має вирішувати Кабмін. Якщо функції передадуть Мінцифри, то відомсто зможе почати виконувати їх не раніше, ніж через 60 календарних днів з дня набрання чинності акту;
• Кабмін створює спеціальну комісію, затверджує її голову та визначає строк проведення реорганізації або ліквідації. Вона проводить інвентаризацію та інші необхідні процедури;
• також уряд ухвалює рішення щодо подальшого використання нерухомого майна органу.

Тобто ліквідація чи реорганізація КРАІЛ — це повноваження уряду. Ймовірно, що процедура буде застосована після ухвалення Радою законопроєкту.

Податкова і онлайн-казино: що треба знати про скандал

Державна податкова служба (ДПС) у листопаді 2023 року висунула претензії гральному бізнесу на 51.2 млрд грн. Саме на цю суму бізнес начебто не доплатив податків у бюджет України, писав Forbes.

Ще в лютому 2023 року стало відомо про роботу тимчасової слідчої комісії у Верховній Раді, яка займалась зловживанням грального бізнесу із заниженням реальних оборотів. Бюро економічної безпеки також брало участь у розслідуванні та повідомляло про збитки держави в розмірі 2 млрд грн на місяць.

У серпні того ж року податкова опублікувала розʼяснення, згідно з яким гральні компанії мають сплачувати податок на доходи фізичних осіб (ПДФО) та військовий збір з виграшів гравців, а не різниці. Пізніше голова фінкомітету Ради Данило Гетманцев заявив, що такі правила діяли від моменту легалізації грального бізнесу у 2020 році та заборгованості державі мають бути виплачені.

Проте, топменеджер однієї з компаній розповідав, що 51 млрд грн — це не тільки податкові нарахування, а також і штрафи. Стверджується, що санкції запроваджувались, наприклад, за невикористання касового апарату (реєстратора розрахункових операцій), попри те, що за законом цей бізнес не був до цього зобовʼязаний. В одному з букмекерів співрозмовник заявив, що їх сума донарахування перед державою завищена щонайменше вдвічі. При цьому в гральному бізнесі вважають, що таке оголошення сум до закінчення розгляду справ було порушенням закону.

Найбільші претензії податкова начебто мала до двох онлайн-казино: на них припадає понад 40 млрд грн донарахувань. Також значні суми недоплатили два букмекери — 5.6 млрд грн та 2.2 млрд і компанія, що оперує гральними автоматами — 1.3 мільярда.

За словами одного з посадовців, який займався цим питанням у держструктурах, Ярослава Железняка (він першим опублікував інформацію про претензії від податкової) йшлося про наступні компанії:

• Космолот;
• Pin-UP;
• Vbet;
• Favbet;
• First Casino.

Інший топменеджер одного із букмекерів припустив, що ситуація ймовірно закінчиться  багаторічними судовими процесами. Річ у тім, що у легальних гравців на ринці нібито немає грошей для оплати подібних нарахувань.

У травні 2023 року Кабінет міністрів запропонував Верховній Раді ліквідувати КРАІЛ — Комісію з регулювання азартних ігор та лотерей. Планувалося автоматизувати видачу ліцензій, а також запровадити систему онлайн-моніторингу. У лютому вже 2024 року відповідний законопроєкт підтримав Комітет з фінансів, податкової та митної політики Верховної Ради.

Сплачені гральним бізнесом податки. Інфографіка: Центр економічної стратегії

Легалізація казино в Україні: коли відбулася

В Україні гральний бізнес легалізували у 2020 році. В липні Верховна Рада ухвалила у другому читанні законопроєкт про державне регулювання сфери, а вже у вересні Кабінет міністрів ухвалив постанову про створення Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей (КРАІЛ).

Згідно з постановою, саме Комісія реалізує державну політику у сфері грального бізнесу. КРАІЛ — це колегіальний орган, до складу якого входять голова та члени комісії. Засідання можливі, якщо на ньому присутні від п’яти членів комісії, проте наразі їх недостатньо для проведення засідань. 

Також комісія займається видачею ліцензій гральному бізнесу. Він кожен рік має сплачувати ліцензійні платежі. На інтернет-казино така річна ліценція коштує 23.4 млн грн, букмекерську діяльність — 108 млн грн, а онлайн-покер — 6 млн. Також гральна індустрія сплачує податки: так, за  2023 року бізнес загалом сплатив 10.4 млрд грн сплатив податкових платежів, а це у 50 разів — ніж за 2021-й.

«КРАІЛ повинна була протягом свого існування зробити низку кроків для врегулювання ситуації із гравцями. Першочергово мала зробити акцент не на зʼясування стосунків та поділу влади всередині самої себе, а на захисті інтересів гравців – шляхом активного та послідовного формування культури відповідальної гри. І найважливіше – запустити ще з серпня 2022 року Державну систему онлайн-моніторингу! Але безперечно цього не зробила. Саме тому уряд і запропонував ліквідувати безпорадний орган, що ми підтримали Комітетом в законопроєкт №9256», — розповів голова комітету Верховної ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.

Раніше Заборона розповідала про справу Ігоря Мазепи. Українського бізнесмена затримали за підозрою в незаконному привласнені землі.