Вбивство Шеремета розслідують чотири роки. Заборона розповідає, яких помилок припустилося слідство
Чотири роки тому, 20 липня, в Києві вибухнув автомобіль, за кермом якого був український та білоруський журналіст Павло Шеремет. Він загинув буквально через хвилину після вибуху, і відтоді незрозуміло, хто замовив його вбивство і хто його виконав. За чотири роки правоохоронні органи знайшли підозрюваних виконавців, однак докази проти них бачаться непереконливими. До річниці вбивства нашого колеги, Заборона розповідає все, що відомо про цю справу. На жаль, нам все ще відомо дуже мало.
Павло Шеремет загинув у Києві 20 липня 2016 року. Машина, в якій журналіст їхав на роботу, вибухнула. Десь за хвилину після вибуху Шеремет помер. Пристрій заклали під дно автомобіля, він спрацював, коли виконавці вбивства дистанційно активували його. Сам автомобіль належав цивільній дружині Шеремета, головній редакторці популярного новинного сайту «Українська правда» Олені Притулі. Через це виникла версія, що вбити планували саме її, але поліція цього не підтвердила. Тодішній президент України Петро Порошенко надав Притулі охорону, а також сказав, що знайти вбивць Шеремета для нього «справа честі», пообіцявши зробити все, щоб розслідувати вбивство якнайшвидше.
Павло Шеремет – білоруський і російський журналіст, з 2012-го він працював в Україні. У 1997 році журналіста заарештували в Білорусі за репортаж із білорусько-литовського кордону. Шеремет пробув три місяці у в’язниці, а пізніше його депортували і він залишився жити в Росії. Там працював на «Першому каналі» до 2008 року і пішов звідти, оскільки не погоджувався з редакційною політикою. В Україні Шеремет вів програму на «Радіо Вісті», публікувався в «Українській правді» і був одним із керівників видання, а також був головним редактором сайту «Білоруський партизан» – опозиційного білоруського медіа, яке Шеремет і заснував.
Шеремета підірвали дистанційній міною. Поліція порушила кримінальну справу за статтею «умисне вбивство, вчинене способом, небезпечним для життя багатьох осіб». Через два дні, 22 липня, поліцейські показали відео з камер спостереження, на якому видно, що вибухівку під автомобіль заклала жінка. Її напарник, чоловік, підготував міну. На скріншотах відео простежується обличчя чоловіка, але дуже нечітко. Інших знімків і відео у поліції, за їхніми даними, немає.
Версії вбивства Шеремета постійно змінювалися. 3 серпня 2016 року позаштатний радник міністра внутрішніх справ України Антон Геращенко заявив, що Шеремета вбили з метою «підриву державного устрою України». На наступний день ще один радник Зорян Шкіряк сказав, що «за вбивством стоять російські спецслужби». У лютому 2017 поліція назвала пріоритетну версію – вбивство через професійну діяльність журналіста. У тому ж році всю інформацію з розслідування поліція засекретила, хоча за законом не має цього робити.
Журналісти паралельно з поліцією розслідували справу. У ніч перед вбивством Шеремет зустрічався з представниками добровольчого полку «Азов», щоб обговорити майбутню акцію націоналістів. Серед них були тодішній народний депутат Андрій Білецький, а також Сергій Коротких (Боцман) – білоруський націоналіст, який в 2014 році переїхав до України і воював на Донбасі в складі «Азова». До цього Боцман був одним із засновників радикальної неонацистської організації «Націонал-соціалістичне суспільство», членів якої звинувачували у вбивствах на ґрунті расової ненависті.
У 2015 році Боцман, згідно з його декларацією, був начальником відділу поліції охорони «об’єктів стратегічного значення». Однак на запитання Заборони про це, міністр внутрішніх справ Арсен Аваков заявив, що Боцман ніколи не працював у МВС.
Через півгодини після початку зустрічі з представниками «Азова» в ста метрах від будинку Шеремета зупинилися білий «мерседес» і сіра «шкода». Водії перемовлялися між собою, а також підходили до будинку журналіста. Вже після того, як жінка заклала вибухівку під машину Шеремета, автомобілі поїхали геть. Журналісти з’ясували, що власниця «шкоди» – мешканка Києва, оформити авто на себе її попросив знайомий Ігор Устименко. Він визнав, що був у будинку Шеремета, але в інших справах. Устименко в 2014 році працював в Службі безпеки України, сам він цю інформацію не прокоментував. За кілька тижнів до вбивства Шеремет і Притула говорили, що бачили стеження за собою.
У грудні 2019 року поліція затримала підозрюваних у вбивстві. Організатором назвали Андрія Антоненка – учасника війни на Донбасі та рок-музиканта, відомого під псевдонімом Riffmaster. Виконавицею поліція назвала Юлію Кузьменко – лікарку та волонтерку. До складу «організованого угруповання», на думку слідства, також входила медсестра Яна Дугарь. Основний мотив вбивства знову змінився – підозрювані, за версією слідства, хотіли дестабілізувати ситуацію в країні. Антоненко і Кузьменко заперечують свою провину. Андрій Антоненко стверджує, що його зовнішність відрізняється від зовнішніх даних чоловіка на відео, а Юлія Кузьменко, за словами захисту, в день вбивства була вдома.
До версії поліції є багато запитань. Насамперед, мотив підозрюваних – вбивство жодним чином не вплинуло на стабільність у країні. Зовнішність чоловіка на відео справді відрізняється від Антоненка. Юлія Кузьменко – успішна лікарка, грошовий мотив в її справі виключається. Президент Володимир Зеленський сказав, що якщо поліція помилилася в підозрюваних, то, щонайменше, «вона вибачиться». Він також назвав цю справу «особистою відповідальністю» міністра внутрішніх справ Арсена Авакова.
Українське видання «Бабель» вивчило матеріали справи та знайшло ще більше розбіжностей. Спочатку в справі було п’ятеро підозрюваних: крім Антоненка, Кузьменко та Дугарь, йшлося ще про члена «Правого сектора», бійця 95-ї бригади Влада Грищенка та його дружину Інну. Підозр двом останнім так і не оголосили. Пара проходила у справі про замах на бізнесмена в Косові. На думку поліції, вибуховий пристрій, який заклали під машину Шеремета і той, що мав спрацювати в Косові, були однаковими і відрізнялися лише способом запуску. Адвокати стверджують, що пристрої схожі тільки способом кріплення.
Грищенко та його дружина були пов’язані з Юлією Кузьменко через спільного друга Івана Вакуленка. Слідство стверджує, що йому першому надіслали повістку на допит, а після цього Вакуленко наклав на себе руки в своїй квартирі. Заступник голови Нацполіції Євген Коваль розповів, що повістка Вакуленка «вплинула на настрій і психологічний стан у всієї групи», інші теж «висловлювали намір накласти на себе руки». Як доказ наводився запис розмови цивільного чоловіка Кузьменко Петра Кіяна, де він каже, що хоче застрелитися. Але з повної версії діалогу стає зрозуміло, що розмова не мала жодного стосунку до смерті Шеремета – у Кіяна були проблеми з грошима. Він дійсно поїхав у ліс, як каже слідство, але не сам, а з дружиною. Жодних спроб самогубства він не здійснював.
Слідство стверджувало, що до вбивства Шеремета підозрювані обговорювали сценарії «дестабілізації ситуації у країні». На брифінгу журналістам показали частину такого діалогу, в ньому обговорювалося, скільки касет «Граду» потрібно, щоб підірвати Київ. Але з повної розшифровки випливає, що це просто частина емоційного діалогу двох друзів, які багато критикували владу. Понад те, експертиза не знайшла в діалогах підозрюваних висловлювань, які з лінгвістичного погляду можна трактувати як заклики до повалення режиму та захоплення влади.
Досудове розслідування у справі закінчено. Антоненко і Кузьменко перебувають під вартою, Дугарь – під нічним домашнім арештом. Слідство змінило підозру – тепер організаторами називають «невстановлених осіб», а Антоненко перейшов у категорію виконавців. Журналісти «Слідство.інфо» писали, що слідство дістало «наказ згори» швидше закінчувати цю справу.
