Відпустки, звільнення, робочий день. В Україні змінили трудове право через війну

• У трудовому законодавстві не передбачено звільнення через війну, але роботодавець може знайти підстави, наприклад, неявка.
• Новий закон про трудові відносини під час війни передбачає звільнення у відпустці чи через непрацездатність.
• Якщо немає змоги ходити на роботу, можна домовитися про віддалене виконання обов’язків, або роботодавець може перевести вас на іншу роботу.

Сотні тисяч українців не можуть виходити на роботу через вимушений переїзд. Звільнити працівника через воєнний стан роботодавець не має права, але є лазівки, які дозволяють законне обґрунтування для звільнення. В той же час свою відсутність можна оформити офіційно або ж домовитися про роботу поза офісом чи підприємством.

Заборона розповідає, як діяти у разі звільнення під час воєнного стану та які є альтернативи, якщо немає можливості ходити на роботу.

Закон про трудові відносини

В Україні набув чинності закон «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану».

В умовах звільнення передбачено:

• у період дії воєнного стану роботодавець може перевести працівника на іншу роботу без його згоди, але тільки якщо вона не протипоказана за станом здоров’я й лише для ліквідації наслідків бойових дій або інших обставин, що становлять загрозу життю людей;
• роботодавець може збільшувати тривалість робочого часу у період дії воєнного стану до 60 годин на тиждень;
• мінімальна тривалість щотижневого безперервного відпочинку скорочується до 24 годин;
• якщо роботодавець не може вчасно видати заробітну плату робітникам, але доведе, що порушення сталося саме внаслідок обставин, на які неможливо вплинути, то він не нестиме відповідальності перед законом (після припинення дії цих обставин він все одно повинен виплатити усю зарплату);
• максимальна тривалість щорічної основної відпустки, яка може бути надана у період дії військового стану, складає 24 календарних дні. 
• якщо працівник залучений до робіт на об’єктах критичної інфраструктури, роботодавець може відмовити у наданні будь-якого виду відпусток (крім відпустки по вагітності та по догляду за дитиною).

Як оформити свою відсутність

Якщо працівник попередньо повідомив про своє місце перебування чи тимчасову відсутність, роботодавець може запропонувати оформити дистанційну або надомну роботу.

При дистанційній роботі людина працює поза офісом з використанням інформаційно-комунікаційних технологій. При такій формі роботи працівник може самостійно обирати робоче місце і несе відповідальність за забезпечення умов праці. Дистанційна робота дозволить працювати практично з будь-якого міста чи країни, якщо у вас є можливість при цьому повноцінно виконувати свої обов’язки.

Надомна робота — форма організації праці, за якої роботу виконує працівник за місцем його проживання або в інших приміщеннях, де є доступ до всього для виконання обов’язків поза роботою.

Можливість оформити одну із цих форм праці потрібно обговорювати з роботодавцем.

• перейти на гнучкий графік робочого часу.

Гнучкий режим робочого часу передбачає встановлення іншого режиму роботи, ніж зазначений у правилах організації. Важливо, що застосування гнучкого режиму робочого часу не впливає на нормування та оплату праці, порядок нарахування та розмір доплат, премій, не надає пільг при обчисленні стажу роботи.

Звільнення з роботи через неявку: як діяти

У трудовому законодавстві не передбачено такої підстави для звільнення, як війна, кажуть у Центрі протидії дезінформації при Раді національної безпеки та оборони України. Але зараз люди часто опиняються без зв’язку або змушені переїхати в інше місто чи навіть країну, вступили до територіальної оборони, а тому не можуть ходити на роботу.

У такому разі роботодавець може кваліфікувати неявку за трьома причинами:

• «НЗ» – неявка з нез’ясованих причин;
• «ІВ» – інші види неявок, що передбачені колективними договорами, угодами;
• «І» – інші причини неявки.

Попри це, Державна служба України з питань праці наполегливо рекомендує не звільняти працівників за прогул. Поки відомо тільки про рекомендацію, але санкцій за її порушення не передбачається. Експерти Центру протидії дезінформації зазначають, що окремі випадки можна оскаржити в суді, але можливо це буде тільки після закінчення війни.

Водночас президент України Володимир Зеленський підписав закон «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», який доповнює чинне трудове законодавство.

Так, закон дозволяє працівнику піти з роботи за власною ініціативою у зв’язку з веденням бойових дій й існуванням загрози його життю і здоров’ю. Також допускається звільнення роботодавцем у період тимчасової непрацездатності, а також під час відпустки. У такому випадку датою звільнення буде перший робочий день після закінчення непрацездатності чи відпустки. Виключенням є відпустки у зв’язку вагітністю й пологами та для догляду за дитиною.

Також запроваджується поняття призупинення дії трудового договору, що  не тягне за собою припинення трудових відносин. Відшкодування зарплати на цей час покладається на державу, що здійснює військову агресію проти України [Росію].

Навіть з оновленням у законодавстві, якщо працівника мобілізували, то його взагалі не мають права звільняти. За ним зберігається середньомісячний розрахунок, а заробітна плата має нараховуватися щомісяця.

«Якщо роботодавець звільняє працівника з мотивів, що ‘у нас воєнний стан’, і компанія не може забезпечити людину роботою та заробітною платнею, і якщо це без підстав, передбачених Кодексом законів про працю, то звільнення трактуватиметься як кримінальне правопорушення. Відповідно до Кримінального кодексу, це стаття 172 — грубе порушення законодавства про працю», — розповів корпоративний юрист в ІТ-сфері, науковець-кримінолог Віталій Дацюк.

Експерт порадив у разі звільнення звертатися в інспекцію Держпраці та до правоохоронних органів, але знову ж таки — після закінчення дії воєнного стану.

Раніше Заборона розповідала, як Кабінет міністрів пропонує сплачувати кредити та комунальні послуги в умовах воєнного стану.