Відстрочка від призову: Кабмін змінив правила

• В Україні працівники чотирьох видів структур і підприємств можуть отримати бронювання від мобілізації (не більше 50% людей з однієї фірми/організації).
• Обовʼязкову відстрочку мають міністри та керівники держорганів. Вони єдині можуть отримати бронь на увесь період мобілізації.
• Процедура оформлення багатоетапна і довготривала. Кабмін наприкінці квітня-2023 визначив чіткі терміни її проходження.

Основні етапи оформлення відстрочки від призову на службу для працівників суттєво пришвидшили. Так, на більшість процедур дається не більше п’яти робочих днів, тож сумарно весь процес має зайняти до місяця.

Заборона розповідає про оформлення відстрочки від призову, а також про внесені урядом зміни у процедуру.

Бронювання військовозобов’язаних: що це таке

В Україні працівники деяких структур та підприємств можуть отримати бронювання від мобілізації. Це відстрочка від призову на військову службу, яка діє навіть у період воєнного стану. Броні видають за рішенням Міністерства економіки. Відомство також визначає кількість працівників конкретного підприємства, які можуть отримати документ, та період його дії (не може перевищувати шість місяців). 

Право її оформлювати мають підприємства та структури чотирьох категорій:

• органи держвлади та місцевого самоврядування, але тільки тих, хто необхідний для повноцінної роботи органів у воєнний час. Приміром, обовʼязковому бронювання підлягають міністри, керівники державних органів та самостійних структурних підрозділів таких органів. Чиновники єдині мають право отримати бронь на увесь період мобілізації;
• виконують мобілізаційні замовлення від держави, але тільки у випадках, якщо працівники залучені до їхнього виконання;
• виготовляють продукцію для задоволення потреб ЗСУ (зброю, амуніцію, форму тощо);
• критично важливі для економіки та забезпечення життєдіяльності населення (має відповідати принаймні трьом з наступних критеріїв):

• загальна сума податків, зборів, платежів, сплачених до державного і місцевих бюджетів за рік більша за €1.5 млн по курсу НБУ за цей період;
• сума надходжень в іноземній валюті, крім кредитів і позик, за податковий рік перевищує €32 млн;
• підприємство має стратегічне значення для економіки і безпеки держави відповідно до урядового переліку об’єктів державної власності (постанова Кабміну № 83 від 4 березня 2015 року);
• має важливе значення для галузі національної економіки чи задоволення потреб територіальної громади (критерії встановлює влада на місцях);
• відсутня заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування;
• розмір середньої зарплати працівників за останній квартал не менша розміру середньої зарплати у регіоні;
• підприємство є резидентом Дія Сіті.

Керівники можуть забронювати не більше 50% військовозобов’язаних працівників. При цьому не всі можуть отримати відстрочку — цього права позбавлені ті, хто вже має військові спеціальності рядового, сержантського та старшинського та офіцерського складу.

Відстрочку для працівників оптимізували: що змінилося

Під час дії воєнного стану в Україні бронювання відбувається за такою процедурою:

• керівники підприємств/установ/організацій подають заяву про потребу в бронюванні до РДА з супровідним листом-обґрунтуванням;
• адміністрація направляє опрацьовані пропозиції у Генштаб, СБУ чи Службу зовнішньої розвідки) на погодження;
• Генштаб передає погоджені списки до Мінекономіки;
• МЕ визначає терміни відстрочки та кількість працівників, яким її можуть видати;
• ТЦК СП (колишні військкомати) зараховують військовозобов’язаного на спеціальний облік.

В квітні 2023 року Кабінет міністрів України прискорив бронювання військовозобов’язаних, визначивши чіткі терміни кожного етапу, йдеться на Урядовому порталі.

«Ми розуміємо, що певну роль грає людський фактор та організація процесу, тому ініціювали рішення, яке оптимізує бронювання. Відтепер відбуватиметься в визначені стислі терміни», — пояснила міністерка економіки України Юлія Свириденко.

Зокрема, визначено чіткі терміни для таких етапів:

• подання державними органами списків військовозобов’язаних до Генштабу ЗСУ — у строк не більше ніж п’ять робочих днів;
• погодження списків та подання Генштабом до Мінекономіки — не більше 10 робочих днів;
• ухвалення Мінекономіки рішення — не більше ніж п’ять робочих днів;
• зарахування військовозобов’язаного на спецоблік — не більше ніж п’ять робочих днів.

Тобто вся процедура: від отримання держорганами списків від підприємств до зарахування заброньованих на облік має здійснюватися максимум за 25 робочих днів. З урахуванням вихідних, це має тривати не більше як місяць.

Раніше Заборона розповідала про категорії громадян, які не підлягають мобілізації навіть під час дії воєнного стану. У перелік входять сім’ї загиблих українських воїнів.