Влада хоче обмежити продаж ліків дітям. Пояснюємо, з чим це пов’язано, та як ринок ліків функціонує сьогодні
У лютому в Україні п’ятеро дітей отримали передозування медичними препаратами, одна школярка померла. Окрім дискусій про вплив соцмереж на підлітків ці кейси підштовхнули владу до думки обмежити продаж ліків підліткам. І вже 22 лютого голова Комітету з питань здоров’я Михайло Радуцький заявив, що Рада ініціює відповідні законопроєкти. Заборона розповідає, хто і як контролює продаж ліків в Україні сьогодні, як це відбувається за кордоном та чи допоможуть нові обмеження.
Що сталося?
16 лютого двох семикласниць у місті Боярка на Київщині знайшли непритомними в школі посеред навчального дня. Згодом одна з дівчат померла. 17 лютого в Умані двоє восьмикласниць потрапили до лікарні з отруєнням. 18 лютого до київської лікарні потрапив 15-річний хлопець. Усі ці випадки об’єднує те, що діти прийняли десятки пігулок спазмолітика — препарату від болю в шлунку «Дротаверин». Це аналог «Но-шпи», який має ту саму активну речовину. При великих дозах спазмолітики можуть спричиняти нудоту, головні болі, порушення серцевого ритму й навіть смерть. Молодь інколи приймає спазмолітики, щоби викликати стан, близький до наркотичного сп’яніння.
Поліція припустила, що діти наковталися пігулок через челендж у TikTok «Випий 40 пігулок і подивись, що буде». Однак фактчекери з’ясували, що такого челенджу просто немає. Наразі достеменно невідомо, що саме змусило дітей вжити пігулки.
Як в Україні регулюють продаж ліків?
Це контролюється законом «Про лікарські засоби», постановою Кабінету міністрів, а також правилами торгівлі лікарськими засобами в аптеках. Крім того, є накази Міністерства охорони здоров’я, як-от наказ №360 про виписування рецептів на ліки та їхню реалізацію.
У них прописані вимоги до аптек, їхніх працівників, покарання за продаж неякісних ліків та низка інших правил. А Державна служба України з лікарських засобів та контролю за наркотиками стежить, аби аптеки дотримувалися норм.
Ліки в Україні може купити будь-хто, навіть діти?
Так. В Україні немає обмежень, які б забороняли людям до досягнення певного віку купувати медикаменти.
Обмеження є лише у випадку рецептурних ліків. Це наркотичні засоби чи медикаменти, що містять психотропні речовини, пільгові ліки тощо. Наприклад, якщо онкопацієнту потрібні знеболювальні, лікар має виписати на них рецепт, у якому зазначить прізвище, ініціали й вік хворого. Якщо це рецепт для людини старше 18 років, то лікар підкреслює в ньому слово «дорослий», якщо молодше — слово «дитячий».
У теорії аптекар мав би перевірити документи в людини перед тим, як продавати їй рецептурні ліки. Але на практиці так роблять не завжди, тому теоретично навіть дитина, яка виглядає старше свого віку, може придбати препарати, які продають лише за рецептом для дорослого.
Депутати зареєстрували законопроєкт, який забороняє продавати ліки дітям. Тепер усе зміниться?
Дійсно, 22 лютого голова Комітету Верховної ради України з питань здоров’я Михайло Радуцький заявив, що Комітет ініціює два законопроєкти.
Один передбачає, що лікарські засоби не продаватимуть дітям молодше 14 років. І якщо аптекар не буде впевнений, що перед ним старша людина, зможе вимагати документи, які підтверджують вік.
Другий законопроєкт має ввести штрафи для тих, хто продаватиме ліки дітям молодше 14 років. Перше порушення передбачає штраф від 102 до 425 гривень, повторне — від 425 до 1190 гривень.
Але наразі текстів законопроєктів немає.
Та й заборонити продаж ліків дітям пропонують не вперше. Наприклад, у 2013 році, коли вносили зміни в ліцензування аптек, мали ввести обмеження на продаж рецептурних препаратів тим, хто не досяг 16 років. Однак цю норму так і не прийняли. А ексміністр охорони здоров’я Микола Поліщук тоді взагалі виступав за те, що дітям до 16 років не потрібно продавати жодні ліки.
А у 2012-му Державна служба України з лікарських засобів пропонувала обмежити продаж ліків дітям до 14 років. Тоді чиновники казали, що заборона допоможе «приборкати неконтрольоване споживання препаратів», адже «у країні складається напружена ситуація — багато неповнолітніх відверто зловживають лікарськими засобами». Однак ініціатива так і лишилися ініціативою. Одна з проблем полягала в тому, що у 2012-му не можна було купувати ліки через інтернет. Тож людина, яка не могла ані вийти з дому, ані замовити медикаменти з доставкою, була змушена відправляти в аптеку дитину.
А як контролюють продаж ліків за кордоном?
У країнах Європейського союзу категорично заборонено продавати будь-які ліки дітям до 14 років. За це фармацевта позбавляють персональної ліцензії з надання таких послуг, каже голова правління Всеукраїнської фармацевтичної палати і член Ради Міжнародної фармацевтичної федерації Олег Клімов.
За часів Радянського Союзу, продовжує Клімов, також діяла така заборона.
«У кожній аптеці висіли оголошення, що діти до 14 років не можуть купити ліки. У перші роки незалежності в Україні теж діяло це обмеження, однак років 15 тому все змінилося, бо до влади прийшли люди з бізнесових кіл, яким було вигідно дозволити неконтрольований продаж ліків», — пояснює Клімов.
То чи треба забороняти продаж ліків дітям?
Однозначної відповіді на це питання немає. Олег Клімов переконаний, що таке обмеження потрібне, адже «випадків, коли люди приймають не ті ліки, [бо їх можна неконтрольовано купувати], багато, і ніхто їх не фіксує».
А от президент Всеукраїнської ради захисту прав та безпеки пацієнтів Віктор Сердюк вважає, що вводити нові заборони чи обмеження, допоки не виконують старі, немає сенсу. За його словами, українське законодавство в питаннях ліцензування, продажу та контролю за ліками практично повністю відповідає європейському. Тож річ у тім, що його не дотримуються, а не в тому, що його потрібно доповнювати чи змінювати.
«Правила дорожнього руху в Індії та Великобританії схожі. Але чомусь водять там по-різному. Так і тут, — пояснює Сердюк. — Справа не в ліках, а в дозуванні. Чим ефективніші ліки, тим вони токсичніші. Тому і з’являються рецептурні препарати, які не можна вживати без показань і безконтрольно. За тим, щоби такі [небезпечні] ліки випускали за рецептом, має стежити Держлікслужба, а цього немає».