Вовк чи собака: генетики розкрили секрет легендарного Балто

• Пес-герой, що доставляв ліки у віддалений куточок Аляски, не був найсильнішим чи найвитрівалішим та пробіг менше, ніж інша упряжка рятувальників. 
• Наукове дослідження показало, що він мав гени як домашньої собаки, так і дикої тварини на кшталт койота чи вовка.
• Проєкт Zoonomia також вивчив геном інших 239 видів ссавців, щоб краще зрозуміти будову ДНК людини. 

Балто є символом так званих Великих перегонів милосердя. Це естафета собачих упряжок із антитоксином проти дифтерії під час епідемії в Америці 1922 року. Довгий час точилися суперечки навколо відомої собаки, який очолював одну з упряжок.

Заборона розповідає про дослідження ДНК знаменитого сибірського хаскі та інших ссавців.

Незвичний геном собаки-рятівника з Аляски

Zoonomia — міжнародний проєкт, спрямований на порівняння генетичних планів цілого ряду тварин. Порівнюючи гени Балто з генами інших собак, дослідники виявили, що він був більш генетично різноманітним, ніж сучасні породи. Можливо, він носив генетичні варіанти, які допомогли йому вижити в суворих умовах, пише The Washington Post.

Вчені дослідили пса, звіряючися з його таксидермованими останками, що 90 років зберігалися у Музеї природної історії Клівленда. Рятувальник виявився генетично різноманітною собакою: ані повністю одомашненою, як сучасні, ані дикою, як койоти чи вовки. Цей факт визначили через його здатність перетравлювати крохмаль: цей елемент є в багатьох кормах, тому домашні тварини пристосувались до нього, а диким це не потрібно, бо вони їдять переважно м’ясо. 

«Генетичний план Балто особливо цікавий, адже він жив до широкого розповсюдження практики розведення, що встановила суворі фізичні стандарти для собак на виставках. Їздових собак спарювали не для зовнішнього вигляду, а щоб вони були швидкими та сильними», – йдеться в статті, опублікованій в журналі Science. Хазяїн вважав хаскі посереднім, тому навіть кастрував його, не бажаючи використовувати для розведення.

Пес Балто та Великі перегони милосердя

Загадковий гібрид народився 1919 року на Алясці. Коли там розпочалася епідемія дифтерії, запаси сироватки знаходились в Анкориджі, а хворі потребували її в Номі – за більш ніж 800 кілометрів. Жорсткі погодні умови дали змогу довезти ліки лише до міста Ненана, звідки довелося їхати далі на упряжках. Зазвичай така поїздка займає близько місяця, але діяти треба було швидко, тому рятівники зважились на п’ятиденну естафету.

Балто був лідером упряжки на останньому відрізку маршруту та пробіг близько 85 кілометрів. Його погоничем став не власник, а мандрівник Гуннар Каасен, який повірив у на той момент трирічного нетямущого собаку. Хазяїн же обрав ватажком власної упряжки свого найдосвідченішого пса, 12-річного Того, разом із яким вони проїхали приблизно 127 кілометрів. 

Помер знаменитий хаскі у 1933 році. Йому присвячена низка книг і анімаційний фільм студії Amblin Entertainment. На честь рятівника навіть встановлено пам’ятник в Центральному парку Нью-Йорка, а Клівлендський музей природної історії має окрему виставку про нього.

Zoonomia Project: генетика ссавців і людини

За 20 років після першого секвенування геному людини вчені досі не розуміють функцій більшості частин людської ДНК. Деякі фрагменти геному випадково мутують через покоління без помітного ефекту. Інші залишаються незмінними, ймовірно, ті, що кодують білок або інші життєво необхідні речовини.

Вчені проєкту Zoonomia намагаються визначити певні частини геному тварин, що не змінювались протягом десятків мільйонів років еволюції, щоб краще зрозуміти їх будову. Це також допоможе ідентифікувати найважливіші частини структури ДНК людини. Одна з дослідницьких груп Зуномії вивчила понад 10 000 ділянок генетичного коду, які зустрічаються у всіх інших ссавців, крім людей. Це дослідження може наблизити до розуміння та лікування психічних захворювань. 

Zoonomia project зачепив менш ніж 1% живих ссавців. Науковці дослідили одного слона, 43 приматів, 53 гризунів та понад 100 інших створінь. «Нам не вистачає одного виду, який мене безмежно дратує – єнота. З якоїсь причини ми не змогли отримати зразок ДНК єнота», – ділиться директорка Інституту Броуда Елінор Карлссон.

Раніше Заборона розповідала про так званий ген диктатора та розглядала, чи має його Путін.