Військо Лукашенка. На чому тримається режим білоруського диктатора – військово-технічний огляд

Під час візиту в Гродно минулої неділі Олександр Лукашенко оголосив мобілізацію збройних сил, додавши, що це «найсерйозніше рішення за чверть століття». Теоретично це означає, що солдатську кашу їстимуть 120 тис. білорусів, котрі відслужили своє і записані у військах територіальної оборони. Ще тиждень тому здавалося, що Лукашенко поставив на міліцію і не ризикне залучити армію призовників до боротьби з протестами. Автор «Нової газети» Валерій Ширяєв проаналізував військово-технічний потенціал режиму Лукашенка. Заборона публікує його текст із незначними змінами.

У неділю, 23 серпня, демонстрантів у Мінську зустріли справжні армійці з бойовою зброєю. Жертв не було, хоча сам усе ще президент розповсюдив у мережі з десяток відео, де він, граючись бойовим АКСУ, всіляко демонстрував готовність до будь-яких жертв.

Із чим виходять до обурених мас посланці Лукашенко з МВС, а тепер і армії?

Екіпірування їх досить різноманітне. Спадкоємиця радянського ВПК, білоруська промисловість випускає продукцію щонайменше не гірше української.

Водомети і спецавтомобілі з комплексом «Рубіж»

Одразу після початку масових протестів, які режим виявився не в змозі придушити, в центр Мінська в’їхали пожежні машини з водометами та спецавтомобілі, обладнані штурмовим загороджувальним комплексом «Рубіж» мінського електромеханічного заводу «Агат».

Це потужний позашляховик, на який начеплена розсувна металева конструкція – її швидко ставлять перед демонстрантами. Ідея возити на легковику залізний паркан розмірами три на п’ять метрів не оригінальна, вона походить від пересувних щитів козачого «гуляй-поля» XVII століття. І все ж «Рубіж» мінського заводу лише репліка військових самохідних споруд-самородків із ТОВ «Автомобільні конструкції».

Воно прописано в кімнаті 17 Будинку механізатора села Динарівка Мінської області. Саме там обладнали Ford Ranger і Ford F-550 гучномовцями великої потужності і почали навішувати на них сталеві решітки та сходи для штурму квартири через вікно. Машинам із Динарівки дали імена «Марс» і «Паркан-бар’єр», після чого урочисто вивели на парад.

Тепер їм належить прислужитися Олександру Лукашенку в критичні миті.

Барнаульські кулі та гранатомети з 90-х

Білоруські силовики – брати російських. Гумовими кулями «Бар’єр» дванадцятого калібру вони стріляють зі створеного в 1994 році російського помпового гранатомета ГМ-94. Купили ці патрони травматичної дії на заводі «Азот» у Барнаулі. Фото стріляних гільз опублікувало державне інформаційне агентство.

Радянські бульдозери та БТРи

Для знесення поки незведених барикад у столицю привезли радянський великий артилерійський тягач БАТ-2 (він же бульдозер на артилерійському тягачі). Йому вже понад 30 років. Машина легко зносить молодий гай перед колоною військової техніки.

Із тієї ж епохи всім силовикам дістався і радянський бронетранспортер БТР-80, який білоруси купують у Росії. Ця перевірена часом тринадцятитонна броньована машина може гасати вулицями зі швидкістю 80 км/год із десятьма бійцями всередині. Всерйоз вона побоюється тільки влучень куль калібру понад 7,62. Наприклад, великокаліберного танкового кулемета системи Владимирова, який встановлений на її башті.

Товари місцевого виробництва

Дизельний бронеавтомобіль підвищеної прохідності «Лис-ПМ» випускає Мінський завод колісних тягачів у кооперації з російськими підприємствами.

Кузов універсал, передній привід, два водія, шість десантників, озброєний кулеметом «Утес» 12,7-мм і 30-мм гранатометом АГ-17. Із військового погляду, відмінностей від російської машини «Тигр», на базі якої його роблять, обмаль.

Схожий на «Лиса» за основними тактико-технічними характеристиками і Volat V1 (хоча він трохи більший), створений в 2016 році в кількох екземплярах на тому ж заводі. «Волат» означає білоруською «велетень». Завод сподівається на експортні контракти. Головні проблеми цих непоганих за характеристиками машин – відсутність історії експлуатації і тривалих військових випробувань.

Розвідувально-дозорна машина «Кайман» – гордість Олександра Лукашенка. Створена за його особистою вказівкою на 140-му ремонтному заводі в місті Борисові, що неподалік від Мінська. На параді з’явилася в 2015 році.

Незважаючи на використання деяких агрегатів від БТР-60, «Кайман» можна назвати справжньою білоруської машиною. В армії здобула гарні відгуки, але вироблено їх лічені одиниці. Білоруси навіть намагаються «Каймани» продавати: в серпні 2018 року вісім бронемашин були представлені на параді в Кот-д’Івуарі. Як поліцейська машина «Кайман» не використовувалася жодного разу, та й її властивості (на відміну від «Лиса» і «Волата») не дають це зробити.

Але якщо 103-у повітряно-десантну бригаду сил спеціальних операцій кинуть проти демонстрантів, у міста вони в’їдуть на «Кайманах».

В озброєнні міліції немає нічого особливого. Білоруський ОМОН має в штаті півтори тисячі. І в уряду знайшлися гроші, щоб дати їм, можливо, і не суперсучасну, але цілком добротну екіпіровку місцевого, російського і європейського виробництва: гумові кийки, щити, шоломи і захисні комплекти, електрошокери, світлошумові гранати, газові балончики. Все це потрібне, щоб запобігти жертвам серед населення. Проте на сьогодні вбито не менш ніж двоє мирних громадян.

Така специфіка розгону навіть найбільш мирних демонстрацій – жертви будуть. А вже коли залучають армію, небезпека кривавого результату зростає в рази. Військо без жертв воювати вміє погано, військові губляться, якщо немає наказу відкрити вогонь. Ходити на натовп в шикуванні «Черепаха» їх не вчили. Вчили стріляти, бажано – першим пострілом на смерть.