Воюй або працюй: яким має бути справедливе економічне бронювання і чому ініціатива Кабміну — не про це

Україна продовжує шукати баланс між мобілізаційними потребами та наповненням бюджету. Бізнес, який тепер зобов’язаний сплачувати вищі податки, вже давно наполягає на впровадженні економічного бронювання для ключових працівників. Хоча держава визнає потребу, водночас намагається розробити справедливу модель, яка одночасно б відповідала інтересам бізнесу та держави й не викликала негативної реакції суспільства.

Після тривалих обговорень в парламенті заявили, що економічне бронювання планують запровадити до кінця року. Однак остаточна модель буде дещо відрізнятися від попередніх пропозицій. Докладніше — у матеріалі Заборони.

Провальні пропозиції бронювання

Довгий час у парламенті обговорювались наступні варіанти економічного бронювання працівників: 

• За рівнем зарплати

Працівники, чия зарплата становить не менше 12 прожиткових мінімумів для працездатних осіб (36 336 гривень на місяць), можуть бути заброньовані. 

• За сплатою податків

Можливість бронювати працівників, якщо роботодавець сплачує збільшений військовий збір у розмірі 20 400 гривень на місяць. 

• Комбінований варіант

Бронювання можливе для працівників із зарплатою понад 36 000 гривень або для ФОПів при сплаті збору за бронювання в розмірі 20 400 гривень.

Для бізнесу деякі з цих варіантів також не підходили, говорить в коментарі Забороні народний депутат Дмитро Разумков, адже вони ставили білий бізнес у нерівні умови з сірим.

«Беремо до прикладу модель, де за заброньованого працівника потрібно сплачувати 20 000 грн підвищеного військового збору. Є бізнес, який повною мірою платить офіційно зарплату, сплачує податки, вносить вагомий внесок в економіку країни. А є сірий бізнес, який може просто заплатити 20 000 за працівника. Чи буде у білого бізнесу бажання і далі працювати легально? Чи піти у тінь і просто платити менше?» — ставить  запитання народний депутат.

За його словами, немає чіткої відповіді щодо того, як це буде працювати з військовими, які вже мобілізовані. «За Конституцією всі рівні, а багато з тих, хто сьогодні воює на фронті, були власниками бізнесу або займали високі посади на підприємствах та отримували велику зарплатню. Дивлячись на ці ініціативи, вони також кажуть: я тут вже два з половиною роки воюю, давайте я буду платити по 20 000 в місяць і хай воює хтось інший», — додає Разумков.

Бізнес вимагає чітких механізмів

Однак український бізнес продовжує наполягати на впровадженні механізму економічного бронювання працівників. Оскільки це є критично важливим для стабільної роботи підприємств.

«Нині на ринку праці склалася ситуація, коли компанії, що працюють “в білу” та платять податки, просто не можуть знайти працівників, оскільки багато людей ховаються. Це призводить до втрат податкових надходжень і зниження економічної активності», — розповідала Забороні голова EBA Анна Дерев’янко.

А без економічного розвитку Україна не зможе воювати, адже витрати на війну йдуть з власного бюджету, а не зовнішньої допомоги, нагадала власниця консалтингової компанії Talent Match Наталія Слинько. Тож, за її словами, доведеться прийняти той факт, що ті, хто може заплатити податки, працюватимуть, а ті, хто не може, — будуть воювати. «Або ми просто можемо відмовитися від країни», — переконана експертка з працевлаштування.

Воюй або працюй

І ось народний депутат Ярослав Железняк (Голос) на початку жовтня підтвердив, що Міністерство економіки опрацьовує критерії, за якими бізнес зможе бронювати працівників. «Зараз розглядають декілька моделей (три). Чекають “рішення політичного керівництва”. Сказали, що переходять від критичності підприємства до критичності працівника. Начебто на рік, але з щомісячним підтвердженням зарплати», — написав він.

Деякі деталі додав і голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев (Слуга народу). За його словами, процедуру можуть запровадити вже 2024 року, і в ній враховуватимуть два основних критерії — біла зарплата та чи належить підприємство до переліку критично важливих для економіки України, який мають розширити. До того ж економічне бронювання може бути запроваджено не законом, як хотіли раніше, а шляхом внесенням змін до відповідної постанови уряду. 

Але, по суті, це той самий механізм бронювання, який існує зараз, зазначає Разумков. А для країни потрібно прописати чіткий механізм саме економічного бронювання. І краще це зробити саме законом, а не постановою. «Його буде важче змінити, тому що Кабмін свої постанови може міняти двічі на день. І це має бути ґрунтовний документ, опрацьований з бізнесом, але який буде відображати інтереси держави, а не корупції у державі. А поки все схоже на хаотичне наповнення бюджету, без якоїсь стратегії», — вважає народний депутат.

Економічне бронювання має бути справедливим

Разумков визнає, що проблема забезпечення економіки кадрами досягла критичної стадії. Якщо не буде розроблено справедливого та ефективного механізму бронювання працівників, це може призвести до серйозного скорочення економічної активності.

Парламентар вважає, що найбільш ефективним буде, якщо економічне бронювання буде здійснюватися у прив’язці до податків. Але не окремого працівника, а сплачені компанією в цілому.

«Потрібно створити умови, щоб більше бізнесів виходило з тіні та сплачувало податки. Я б орієнтувався на обсяг сплачених податків. І на цій основі визначав, скількох працівників можна забронювати. Підприємства самі мають вирішувати, хто з працівників для них критично важливий. Важливо також розрізняти великі, малі бізнеси та ФОПи з точки зору внеску в бюджет та роботи в білу. Тут необхідна спільна позиція як бізнесу, так і влади. Якщо рішення буде розроблено виключно у владних кабінетах, воно не спрацює», — зазначив Дмитро Разумков.