Видобуток золота, срібла та міді в Грузії шкодить екології та здоров’ю людей. Як місцеві роками протистоять великій компанії

У Болниському районі Грузії, де переважно проживають етнічні азербайджанці, ще з часів СРСР ведеться видобуток золота, срібла та міді. Цей процес продовжився і після здобуття Сакартвело незалежності. Зі зростанням масштабів робіт територія гірничодобувних районів досягла сіл. Починаючи з 2022 року, в кількох селах району відбулися акції протесту.

Видобутком золота займається відома в регіоні компанія RMG (Rich Metals Group), що належить російським інвесторам. Як розробка родовища впливає на екологію регіону та яким чином громадська активність намагається змінити правила гри — в репортажі Meydan TV.

Сакдріський рудник

Поблизу Казреті розробляється золоторудне родовище. Сакдріський рудник, на думку деяких археологів, є найдавнішим золотим рудником у світі. У 2006 році його було взято під охорону Закону про культурну спадщину Грузії, але у 2013 році Міністерство культури зняло цей статус через процесуальні порушення.

Рішення прийняте Мінкультом, вважають місцеві жителі, в інтересах компанії RMG Gold, яка домагалася дозволу на видобуток золота відкритим способом.

Полив земель в селі здійснюється з Казретського каналу, що бере початок у місці злиття річок Машавера та Казретула. За офіційними даними німецьких незалежних дослідницьких груп, а також грузинського агентства з охорони довкілля, води річки Машавера та Казретського каналу забруднені металами, небезпечними для здоров’я людини. А потрапляють забрудники в результаті роботи гірничорудних підприємств, переданих під управління іноземним інвесторам.

За словами представниці організації «Зелена альтернатива» Ніно Гуджараідзе, ризик для сіл у районах видобутку золота дуже високий. Тому уряд має проводити регулярний моніторинг у регіоні.

«Коли йдеться про видобуток та переробку золота, навіть за використання найкращих і найновіших технологій, вплив на природу, людей та населення завжди дуже великий і особливо негативний, — зазначає експертка. — Підприємство розпочало свою діяльність ще за радянських часів і завжди було об’єктом особливих відносин. Там можна було робити все, що захоче господар. Ще з часів СРСР компанія завжди привертала інтерес різних груп, що мали вплив у вищих ешелонах влади. І компанія завжди була закритою для зовнішнього спостереження».

Мушевані: перемовини жителів з RMG

Коли в Болниському районі поблизу сіл, де компактно проживають азербайджанці, розпочалися бурові роботи, місцеві активісти долучилися до протестів жителів. У 2022 році під час напружених відносин між представниками компанії RMG та жителями села Мушевані активісти приїхали в село та ознайомилися з ситуацією. Одним із них був співзасновник платформи «Салам» Рабіль Ісмаїл.

«На початку серпня ми звернулися до населення, зібрали підписи під петицією. В ній люди заявляли, що не хочуть, щоб компанія проводила роботи навколо села. Тому що перший кар’єр знаходиться приблизно за 800-900 метрів від населеного пункту. Отже, найближчі розкопки мали проводитися саме там», — каже Ісмаїл.

За словами активіста, протягом шести місяців усі державні органи та місцеві структури влади працювали над тим… щоб посіяти розбрат між жителями села. Зрештою, більшість населення заявила, що боротися з цією компанією безглуздо. Але RMG пішла на деякі поступки та виділила 1 млн ларі (близько 350 000 доларів за курсом січня 2025 року).

«Компанія планує видобути тут близько п’яти тонн золота, семи тонн срібла та близько 14 тонн міді. Вона отримала величезний прибуток, тому й ухвалила всі умови місцевого населення, — пояснює Рабіль Ісмаїл. — Було створено нову ініціативну групу, ці люди зараз постійно проводять моніторинг, ведуть переговори із компанією».

Шкідливі хімічні речовини у фруктах та овочах Грузії

Але справа не закінчується лише селом Мушевані. За словами громадянського активіста Рабіла Ісмаїла, ліцензія RMG, що діє до 2045 року, включає дуже велику територію Болніського району. До цього списку також входять села Поладаурі, Самцеврісі, Земо Болнісі та Квемо Болнісі.

«Місця розкопок тепер видно в горах біля сіл Самцеврісі та Земо Болнісі. Туди викидаються відходи. Також у 2021 році було виявлено, що колір річки біля Поладаурі змінився на жовто-зелений. Це найвіддаленіший населений пункт, після нього вже немає нічого, лише ліс. Звідти відходи річкою потрапляють й в інші села, — розповідає Ісмаїл. — Населення переважно займається сільським господарством і тваринництвом. Тому можна сказати, що у кожному фрукті та овочі на ринках Болнісі, Марнеулі та Тбілісі містяться шкідливі хімічні речовини».

За словами експертки Ніно Гуджараїдзе, ще у 2005–2011 роках Гіссенський університет у Німеччині з Інститутом сільського господарства Грузії провели дослідження.

«Результати виявилися дуже тривожними. Було заявлено, що наслідки досягли таких масштабів, що необхідно розглянути питання про закриття регіону та евакуацію. Тому що важкі метали, які потрапляють у верхні шари при видобуванні золота, легко потрапляють у харчовий ланцюжок людини. І вплив важких металів на здоров’я вже не є теоретичним».

Родовища срібла та золота: забруднення ґрунту, води та повітря

У горах Кепанакчі, одного з найбільших сіл у Грузії з населенням близько 5000 людей, також виявлено родовища срібла та золота. Дослідження продовжуються вже багато років. Це означає, що найближчими роками тут розпочнуться розкопки, каже місцевий Кенан Мамедов.

Він брав активну участь у протестах у селі Мушевані та був членом ініціативної групи, створеної після протестів. Чоловік стверджує, що за нинішніх обставин RMG намагається таємно розширити свою діяльність і що є спроби порушувати умови меморандуму.

«У першій статті документа йшлося, що RMG не вийде за межі 11 гектарів — ні для розвідки, ні для видобутку. Зараз ми думаємо, що цю статтю порушено, — зазначає Кенан. — Ми виявили, що у кількох місцях у напрямку села Мушевані велися геологорозвідувальні роботи, тобто буріння. Наслідки можуть бути дуже поганими. Розширення кар’єру завдасть великої шкоди селу і людям, які тут живуть».

Ніно Гуджараїдзе підтверджує, що ризик дуже високий, особливо для сіл, які потрапляють до зони нових золотодобувних районів. Вона наголошує, що проблема стосується не лише забруднення ґрунту, води та повітря.

«У селі Гета спалахнув конфлікт під час спроби будівництва хвостосховища. Вони намагалися переконати людей, що будівництво сховища є безпечним для них. Але людям, які жили неподалік, не треба було пояснювати, що це таке, вони й так це чудово знали, — зазначає експертка. — Саме тому конфлікт дійшов до такої точки, що в результаті RMG відмовилася будувати там нове хвостосховище і почала перебудовувати старі. Але можна припустити, що вони ще повністю відмовилися від цієї ідеї».

Водосховище біля села Гета

У 2023 році виникла напруженість між мешканцями села Гета — ще одного села Болниського району — та представниками компанії RMG. Причиною стало водоймище, яке компанія хотіла побудувати для змивання відходів на територіях, що використовуються селянами. Врешті RMG офіційно відмовилася від цього проєкту.

«Причиною невдоволення людей стали розкопки в лісі, в якому випаслася худоба місцевих жителів, — розповідає місцевий активіст Насір Намазов. — Весною сюди приїжджали люди, щоб покататися на конях та погуляти. Побачивши ці розкопки, ми пішли й зупинили техніку, що там працювала. Потім ми зв’язалися із платформою Salam. І розпочалася боротьба в кілька тижнів. Брало участь майже все населення села. Водосховище, яке хоче збудувати RMG, знищить територію площею понад 90 гектарів. Ми боролися за те, що по праву належить нам. У нас немає іншого села, іншого будинку, іншого джерела прибутку. Але вони мали альтернативні місця, де вони могли побудувати водосховище».

Матеріал створено та опубліковано за підтримки Медіамережі