Яйця по 17 гривень, які планувало закупити Міністерство оборони, стали мемом (і поштовхом до розслідувань) — все завдяки матеріалу одного журналіста. Заборона поговорила з ним

Наприкінці січня видання «Дзеркало тижня» опублікувало розслідування щодо закупівель продуктів Міністерством оборони України. Журналісти оприлюднили документи, які свідчили про те, що Міноборони закуповує харчі за ціною, завищеною в кілька разів. Реакція Міноборони та інших чиновників на оприлюднену інформацію постійно змінювалась: від повного заперечення та звинувачень журналістів у підриві обороноздатності України до прийняття та обіцянок покарати винних. Заборона вирішила розібратись у тому, що відбувається та чи були винні покарані.

Що саме з’ясували журналісти?

За словами журналістів, документи, що стали основою для розслідування, потрапили до редакції від перевірених джерел у ЗСУ. В документах йшлося про угоду Міноборони на послуги з організації харчування військових частин, дислокованих у далеких (станом на 2023 рік) від лінії зіткнення областях: Полтавській, Сумській, Київській, Житомирській, Чернігівській та Черкаській. 

Ціни на деякі позиції з угоди були вищі за ринкові у декілька разів. Особливо меметичною і найбільш критикованою у медіа стала позиція, що стосувалася закупівлі яєць — Міноборони збиралося купувати їх по 17 гривень за штуку, коли ринкова вартість складає 7 гривень. Офіційна реакція Міноборони — повне заперечення та запевнення, що журналісти некоректно подали інформацію. Ось що про це говорив міністр оборони України Олексій Резніков:

«Я хочу попросити всіх, хто має критичне мислення, знайти першу публікацію про нібито яйця по 17 грн, роздрукувати форматом А3 сторінку додатка і надіслати мені обведене червоним маркером, де ви бачите, що штука — 17 грн. Ви там цього не знайдете».

Однак 7 березня журналісти знайшли документ, про який питав Резніков, та опублікували його. Згідно з ним, яйця дійсно маркувались поштучно, і ціна становила 17 гривень. Однак стовпчик, в якому вказувалась ціна, має назву «Ціна за кг». Чи була це несвідома помилка працівників міністерства або мали місце корупційні наміри — має розібратись слідство.

Активісти вважають, що, чіпляючись за неоднозначність у питанні з закупівлею яєць, керівництво Міністерства оборони України намагається відвернути увагу громадськості від того, що в контрактах Міноборони були записані завищені ціни й на інші продукти. Наприклад, картоплю міністерство планувало закуповувати по 22 гривні при ринковій ціні 7–8 гривень за кілограм.

Як відреагувала влада?

Одразу після публікації розслідування пролунала ціла низка заяв від керівництва держави. Журналіст та автор розслідування Юрій Ніколов в інтерв’ю Забороні розповів, що публікація не мала стати для влади сюрпризом, адже редакція направила запит та повідомила Офіс президента України ще за два тижні до виходу матеріалу. Однак жодної відповіді не отримала. 

Ніколов стверджує, що після публікації позиція влади змінювалась ледь не щодня: «Перша реакція була — стаття про державну зраду. Ініціатива йшла з боку Резнікова — здати всіх причетних до виходу матеріалу в СБУ за статтею «Державна зрада». Коли про це дізнались нардепи, урядовці та посольство США, Резніков миттєво відмовився від цієї ідеї. На засіданні комітету у ВР він сказав, що до журналістів за статтею «Державна зрада» претензій не має. Це стосується виключно якихось його робітників».

Згодом риторика влади та керівництва Міноборони почала змінюватись, а разом з цим з’явилися перші заяви від правоохоронних органів. Державне бюро розслідувань опублікувало заяву про початок розслідування про можливі зловживання при закупівлях харчових продуктів Міноборони.

«Це масштабне розслідування ДБР. Минулого тижня ми повідомляли, що було затримано п’ятеро осіб, їм оголошено про підозру… Для того, щоб ми могли почути вирок, потрібно направити обвинувальний акт до суду. У слідства є від двох до шести місяців, аби завершити досудове розслідування і направити справу до суду», — розповідала радниця з комунікацій ДБР Тетяна Сапʼян в ефірі національного телемарафону.

За словами Юрія Ніколова, після публікації матеріалу реакція влади виглядала перспективно: численні затримання та позиція Офісу президента здавалися спрямованими на боротьбу з корупцією.

«Коли ми опублікували [матеріал], відбувся ланцюжок подій: через пару днів Володимир Зеленський випустив відео, у якому подякував активістам за увагу до військових закупівель, — говорить Забороні Ніколов. — Потім відбулась хвиля затримань. Після звільнень ввечері четвертого чи п’ятого дня [після публікації розслідування] виступив Джо Байден. Він подякував активістам та журналістами за те, що вони тримають у фокусі військові закупівлі в Україні і подякував особисто Зеленському за боротьбу з корупцією».

Через деякий час у ЗМІ з’явилася інформація про те, що Олексія Резнікова буде знято з посади міністра оборони, а його місце може зайняти керівник Головного управління розвідки Кирило Буданов. 

«Олексій Резніков у межах уряду переводиться на посаду міністра з питань стратегічних галузей промисловості для посилення військово-промислового співробітництва, що абсолютно логічно, враховуючи його експертизу з “Рамштайну” та необхідність підняти міністерство, яке має робити більше. Генерал-майор Кирило Буданов очолить Міністерство оборони, що абсолютно логічно для воєнного часу», — зазначив керівник парламентської фракції «Слуга народу» Давид Арахамія.

Згодом рішення про відставку Олексія Резнікова знялось з порядку денного. 

«Через півтора тижня після публікації матеріалу Міноборони ініціювало зустріч з журналістами та активістами, де міністр намагався пояснити свою поведінку, — розповідає Забороні Ніколов. — Прозвучали його слова, що це ідіотизм — публікувати ціни на окремі продукти. Самовпевненість міністра мала під собою підґрунтя: в цей момент Зеленський вже був націлений на мінімізацію скандалу. І, як мені сказали, в той самий день президент провів оф-рекорд [непротокольовану та незаписану на відео чи аудіо зустріч] з керівниками медіа, де попросив зменшити активність в антикорупційних розслідуваннях, оскільки звинувачення в корупції шкодять обороноздатності країни».

На думку Ніколова, Резніков був в курсі систематичних корупційних порушень: «Все почало відбуватись раніше. Не з 1 січня. Коли ми отримали контракти за 2022 рік, то побачили, що восени 2022 року картопля постачалась солдатам по 22 гривні, коли вона коштувала 7 гривень. Тепер це домашнє завдання НАБУ». 

До чого призвело розслідування?

Публікація Ніколова запустила не лише початок розслідувань за кримінальними справами, але й покращення у системі закупівель Міноборони.

Депутати Верховної Ради України проголосували за Закон про внесення змін до Закону України «Про оборонні закупівлі», який нині очікує підпису президента. Законом запроваджується звітування про оборонні закупівлі, крім відомостей про закупівлі товарів, робіт і послуг оборонного призначення, що є державною таємницею. Також передбачена публікація неопублікованих звітів за період з 24 лютого 2022 року до дня набрання чинності цим законом.

«Вводяться дві головні зміни. По-перше, в [електронну систему публічних закупівель] Prozorro повертаються оголошення про початок закупівлі харчів для військових. Нагадаю, що за останній рік закупівлі Міноборони були виведені з Prozorro. Другу зміну я називаю “страх Божий” — це повернення обов’язку Міноборони публікувати ціну за одиницю продукту», — пояснює Ніколов.

Також, за словами Ніколова, йому відомо про те, що зараз триває активна співпраця представників антикорупційних організацій, уряду та депутатів ВР для того, аби налагодити нові процедури у закупівлях Міноборони. У результаті цієї співпраці планується не лише запровадити нові правила для закупівель у 2023 році, а й опублікувати ціни, за якими відбувались закупівлі у 2022 році. 

Після публікації розслідування Міністерство оборони опублікувало новий каталог з цінами, за якими планують закуповувати харчі — вони суттєво нижчі та наближені до ринкових. За підрахунками Ніколова, виправлення цін на деяких позиціях дозволить зекономити від 6 до 8 мільярдів гривень.