Велика військова база під ключ для нападу на Європу? Як окуповані РФ території стають буферною зоною

Росія будує на окупованих територіях залізні дороги та нові траси, але головною метою є розв’язання військових завдань, а не піклування про «русскоязычное население» чи його захист. РФ усе більше мілітаризує так звані «нові регіони» й розглядає їх виключно як буфер між власне Росією та частиною України поза окупацією. Журналісти «Новин Донбасу» зібрали дані про те, що вже використовує путінська армія з військовою метою, та про ймовірні плани Москви на 2024 рік.

Військові частини на Донеччині та Луганщині

На захоплених українських територіях РФ створює нові військові об’єкти та паралельно активно інтегрує збройні формування угруповань «Л\ДНР» в офіційну армію. За інформацією «Східної правозахисної групи», російське Міноборони є засновником чотирьох комісаріатів і трьох військових частин, зареєстрованих у Донецьку, Луганську та Бердянську ще в серпні 2022 року. Але начальників (саме росіян) там призначили навесні 2023-го. Аналітики кажуть: Росія і надалі планує створювати військові частини в «нових регіонах».

«Це не нові підрозділи, які зараз беруть участь у військовій агресії. Це вже створені військові частини, які будуть розміщуватись на території України. Туди відправлятимуть строковиків для проходження служби зі всієї РФ. Якщо зараз вони мобілізують людей і є час, щоб їх підвозити на окуповані території, то цього вже не буде», — коментує правозахисник, голова Інституту стратегічних досліджень та безпеки Павло Лисянський.

Кримський міст: сухопутний обхід Донбасом

Багато уваги у РФ приділяють логістиці, яка в російсько-українській війні відіграє основну роль. Без своєчасного підвезення боєприпасів, живої сили та техніки неможливо ні оборонятися, ні тим паче наступати. 

«Російські окупаційні війська тотально залежать від логістики. Автомобільних доріг. Доріг польових, рокадного сполучення, рокадного рівня доріг. Але найбільше вони залежать від залізниць. Практично вся логістика військового типу орієнтована в Росії на залізничне сполучення. І саме через залізничне сполучення відбувається основна частка постачання матеріально-технічного забезпечення передовим підрозділам», — коментує військово-політичний оглядач групи «Інформаційний спротив» Олександр Коваленко.

У 2023 році уряд РФ створив федеральне державне унітарне підприємство «Залізниці Новоросії». Потім стало відомо, що Росія планує побудувати нову залізничну гілку вздовж узбережжя Азовського моря, яка мала б з’єднати Крим і Ростовську область через так званий «сухопутний коридор»: Маріуполь, Бердянськ, Мелітополь, Генічеськ, Джанкой.

Експерти повʼязують це з тим, що дорога через Кримський міст стала ненадійною, бо він періодично закритий. І Москва почала шукати альтернативний спосіб поповнення своїх військ. Також нові шляхи потрібні, щоб вивозити з України вугілля та зерно. За інформацією «Східної правозахисної групи», вантажі з окупованої частини Донецької області проходять через залізничну станцію Іловайськ, з Луганщини — через станцію Довжанська. Павло Лисянський стверджує: Москва хоче збільшити цей трафік, тому будує додаткові мережі. Але аналітики в успіх цього проєкту не вірять.

«У якийсь момент це сполучення опиниться під вогневим контролем не те що далекобійного ракетного озброєння, а навіть банально реактивної артилерії. Доцільність проєкту полягає лише в одному — це можливість розпилити бюджет. Виділяють колосальні кошти на будівництво того, що не працюватиме. Так само як з Керченським мостом», — каже Олександр Коваленко.

Таганрог — Маріуполь: залізниця до портів Азово-Чорноморського басейну

Паралельно Росія будує ще одну залізничну гілку з Таганрога до Маріуполя через Донецьк і Волноваху. Починається ця гілка в селищі Бурне та з’єднується з гілкою в Маловодному.

«Але їм у цьому питанні заважає розміщення сил оборони України в районі Вугледара, в районі Михайлівки, де основна залізнична гілка, зокрема через Волноваху, перебуває під постійним вогневим контролем. Відновлювати логістику немає можливості: якщо почати це робити, вона відразу ж опиниться під ударом», — вважає Коваленко.

Однак, за даними «Східної правозахисної групи», РФ все ж таки покладає великі надії на залізницю на захоплених територіях: у 2024 році фінансування ВАТ «Російські залізниці» збільшено на 3,6 мільярда рублів. 

«Фінансування з держбюджету РФ буде спрямоване на розвиток залізничної інфраструктури на тимчасово окупованих територіях Донецької, Запорізької та Херсонської областей — у напрямку морських портів Азово-Чорноморського басейну. На оновлення рухомого складу скерують 230 мільярдів рублів, що дозволить придбати понад 500 локомотивів, більш як 280 вагонів електропоїздів “Ластівка” тощо», — йдеться у звіті правозахисників.

Азовське море для носіїв «Калібрів»

З військовою метою РФ планує використовувати й море. Експерти кажуть, що триває не лише модернізація портів в Азовському морі, але й будівництво нових у самій РФ.

«Окупанти вже приєднали Азовське море до, скажімо так, Чорноморського флоту у військовому плані. Назвали його Азовсько-Чорноморський район. Вони намагаються створити логістичний хаб за всіма напрямками, щоб туди змогли заходити носії “Калібрів”», — каже Павло Лисянський.

За розробку проєкту, згідно з інформацією аналітиків, відповідає автономна некомерційна організація «Агентство стратегічних ініціатив». У майбутньому Міноборони РФ, йдеться у звіті Східної правозахисної групи, планує створити «Азовський військово-морський район». Його мета — безпека російських Військово-морських сил у Криму. 

«Наміри російської армії підтверджують бажання до ескалації військової агресії проти України: за планами окупантів, щоб гарантувати безпеку військового угруповання в Азовському морі, їм потрібно відсунути лінію фронту мінімум на 250 кілометрів», — йдеться у звіті.

Тож усе це дає зрозуміти: мілітаризація так званих «нових регіонів», яку проводить РФ, охоплює всі сфери життя — від власне створення військових частин до будівництва нових шляхів для забезпечення армії. Таким чином Кремль намагається перетворити захоплені регіони на велику військову базу під ключ, де будуть готувати солдатів, навчати їх та зручними шляхами відправляти на фронт.