Як у фільмах про ФБР: в Україні можливо буде знайти злочинця за ДНК

• Верховна Рада ухвалила закон, який передбачає створення реєстру біологічних зразків.
• В Україні вже є одна така база, але дані у ній не було з чим порівнювати, адже внесення біоданих про злочинців не було обов’язковим. 
• До реєстру тепер додаватимуть інформації про хоча б раз засуджених за вбивства, напади та зґвалтування.

В Україні правоохоронці зможуть шукати злочинців, ідентифікувати тіла та розшукувати зниклих завдяки ДНК. Так, запрацює єдина автоматизована база даних, у якій збиратимуть інформацію про біологічний матеріал. Без реєстру правоохоронці можуть порівнювати лише знайдені, наприклад, на місці злочину ДНК-сліди з взятими зразками у конкретних підозрюваних, тому створення системи має значно розширити успіхи у розкритті справ.

Заборона розповідає, як має працювати реєстр.

В Україні створять реєстр геномної інформації

На підпис президенту 11 липня 2022 року передали ухвалений Верховною Радою закон «Про державну реєстрацію геномної інформації людини».

Документ передбачає створення в Україні єдиної бази ДНК. Ініціаторами документа виступили ще у 2020 році п’ятеро депутатів:

• Олександр Бакумов — «Слуга народу»;
• В’ячеслав Медяник — «Слуга народу»;
• Галина Михайлюк — «Слуга народу»;
• Сергій Мінько — депутатська група «За майбутнє»;
• Максим Павлюк — «Слуга народу».

За цей час ініціатива пройшла два доопрацювання і 9 липня 2022 року її підтримали 189 народних депутатів.

«Одним з ефективних засобів під час доказування причетності підозрюваного до вчиненого злочину є ДНК-аналіз. Досвід зарубіжних країн свідчить про те, що найбільша ефективність методу молекулярно-генетичних досліджень забезпечується в поєднанні 

з веденням автоматизованої бази даних ДНК. Без бази молекулярно-генетична експертиза є лише “сліпим інструментом”», — йдеться у пояснювальній записці.

Мета створення реєстру:

• ідентифікація злочинців;
• розшук зниклих безвісти;
• ідентифікація невпізнаних трупів людей, їх останків та частин тіла;
• ідентифікація осіб, які не здатні через стан здоров’я, вік або інші обставини повідомити інформацію про себе.

Чиї дані обов’язково внесуть у базу:

• притягнутих до кримінальної відповідальності за злочини проти життя, здоров’я, статевої свободи, статевої недоторканості особи;
• ті, хто знаходиться на примусовому лікуванні за вищеперераховані злочини;
• біологічний матеріал невідомих осіб, вилучений під час слідчих дій; 
• невпізнаних трупів;
• зниклих безвісти (тільки за рішенням суду).

Як пише Telegram-канал «Блог юриста», відомості, що містяться в електронному реєстрі, матимуть обмежений доступ та не підлягатимуть оприлюдненню.

В Україні вже існує база даних ДНК, але до неї вноситься лише інформація, отримана при проведенні судових молекулярно-генетичних експертиз. У ній знаходиться близько 45 000 ДНК-профілів, понад половина з яких встановлені зі слідів, вилучених з місць скоєння злочинів, і лише одна четверта профілів — це зразки підозрюваних осіб. Тобто зразки можливих злочинців у правоохоронців є, а от з чим їх порівнювати — ні.

У МВС кажуть, що повноцінний електронний реєстр дозволить криміналістам отримати дієвий інструмент для ідентифікації людей, що значно підвищить ефективність розкриття злочинів.

Раніше Заборона розповідала про створення в Україні реєстру зниклих безвісти, а також про інститут омбудсмена з питань зниклих та які конкретно у нього обов’язки.