Як зрозуміти, що я асексуал, пансексуал чи сапіосексуал? Путівник по типах сексуальності та орієнтаціях
Сексуальність — важлива складова нашої ідентичності. Наразі широко вживані лише кілька термінів, які описують орієнтації та типи сексуальності. Проте насправді їх більше. Журналістка Заборони Поліна Вернигор поговорила із сексологинею та розібралася в усіх цих термінах — розповідаємо про орієнтацію, сексуальність та те, навіщо нам взагалі потрібно це знати (або непотрібно).
Що таке сексуальність?
Якщо у вузькому сенсі, то це — можливість переживати сексуальні відчуття. Якщо у ширшому, то це вроджена ознака людини, в основі якої лежить статевий потяг. Із сексуальністю ми народжуємося — це закладено природою. Сексуальність людини складається з чотирьох компонентів: орієнтації, біологічної статі, гендерної ідентичності та соціальної гендерної ролі.
У 1948 році американський біолог та сексолог Альфред Кінсі вивів поняття «сексуальна орієнтація». Згодом з його подачі з’явилася і шкала Кінсі, за якою людина може визначити свою сексуальність.
Сексуальна орієнтація — це патерн романтичного та сексуального потягу. Це та сама ідентифікація, яка говорить про те, кого людина хоче бачити поруч із собою. Сексуальна орієнтація — про те, якою людина себе відчуває й бачить. Водночас секс не дорівнює орієнтації: якщо людина вирішує поекспериментувати та переспати з людиною своєї статі, це не робить її гомосексуалом.
Які бувають орієнтації / типи сексуальності?
Наразі виділяють 19 типів сексуальності. Сюди входять орієнтації, проте всі 19 позицій назвати орієнтаціями не можна. Як пояснює Забороні сексологиня Діана Котілевич, орієнтацій тільки чотири: гетеросексуальність, гомосексуальність, бісексуальність та асексуальність.
Гетеросексуальність — відчуття потягу до протилежної статі, гомосексуальність — до своєї.
Бісексуальність — статевий потяг до обох біологічних статей. Дехто з учених вважає, що бісексуальність притаманна якоюсь мірою будь-якій людині. Однак ця теорія, як і більшість інших, пов’язаних із причинами виникнення бісексуальності, не має підтримки в багатьох дослідників.
Асексуальні люди просто не цікавляться сексом. Це — абсолютно нормальна сексуальна ідентифікація. Відсутність інтимних зв’язків — свідомий вибір асексуалів. Котілевич пояснює, що дійсно існують люди, які від природи не потребують сексу, утім, часто асексуальними стають внаслідок якоїсь травми. Якщо в першому випадку якось виправити це не вийде (найімовірніше, і сам асексуал не відчуває такої необхідності), то другий випадок потребує лікування у психотерапевтів або сексологів.
Крім цього, сексуальність також пов’язана з тим, як ви себе відчуваєте та ідентифікуєте. Типів сексуальності дуже багато, оскільки вони пропорційні різноманітності вподобань усіх людей на планеті. Ось кілька різновидів сексуальної поведінки, про які ви могли чути. Деякі з них наслідують щось з основних чотирьох орієнтацій.
Полісексуальність та пансексуальність — схожі між собою поняття. Однак пансексуали — «гендерно сліпі». Їх не цікавить ані стать, ані гендер, вони дивляться на людину цілісно і вирішують, чи вона їх захоплює. Тоді як полісексуали усе ж мають набір гендерів, які викликають у них сексуальний потяг. Наприклад, їм можуть подобатися всі гендери, крім цисгендерних чоловіків.
Для омнісексуалів гендер партнера/ки таки має значення, але їхні вподобання мінливі: сьогодні їм може подобатися трансгендерна жінка, завтра — цисгендерний чоловік, а післязавтра — небінарна особа.
Андрогіносексуали — люди, які відчувають потяг до андрогінів. Андрогіни — особи, що суміщають в собі чоловічі і жіночі риси одночасно.
Сколіосексуальність передбачає потяг до небінарних осіб або трансгендерів. Небінарні особи не зараховують себе до конкретної статі, а в трансгендерів гендерна ідентичність не відповідає фізіологічній статі. Водночас усі, чия гендерна ідентичність та біологічна стать збігаються, не будуть збуджувати сколіосексуалів.
Сапіосексуальність — дуже популярний сьогодні термін. Зокрема, в анкетах на сайтах знайомств користувачі/ки люблять використовувати його в описі свого профілю. Сапіосексуали — люди, для яких рівень інтелекту партнера/ки — найвищий критерій. Вони можуть не звернути уваги на колір очей або одяг, який ви виберете для побачення, однак запам’ятають, про що ви говорили.
Андросексуали — люди, яких приваблюють партнери з рисами мужності, незалежно від їхньої біологічної статі. Гіносексуальність — протилежна грань. Представникам цієї орієнтації подобаються люди з фемінними рисами.
Демісексуальність — про емоції та зближення. Така людина не відчуває сексуального потягу без певних емоцій до партнера/ки.
Чи може змінюватися тип сексуальності?
Якщо говорити про чотири основні орієнтації (гетеро-, гомо-, бі- та асексуальність), то ні, не може, якщо ви з цим народилися. Бувають історії, коли людина набуває якоїсь орієнтації внаслідок серйозної моральної травми — такі випадки потребують коригування у спеціалістів.
Усі інші типи сексуальної поведінки можуть змінюватися залежно від періоду життя, ситуацій тощо.
«Якщо брати навіть найбільш розповсюджені серед них — полісексуальність та пансексуальність, то цілком імовірно, що один вид може перетікати в інший, і навпаки. Тобто сьогодні для тебе гендер людини важливий, а завтра ні — це цілком нормально», — каже сексологиня.
Крім цього, людина може суміщати в собі кілька типів сексуальності — наприклад, бути сапіосексуалом і пансексуалом водночас.
Це взагалі нормально?
Так. Поняття норми в сексології в принципі не існує.
«Не норма — те, що прописане в Міжнародній класифікації хвороб та заборонено законодавством. Те, що перетинає особисті кордони інших людей, а також заважає жити самій людині», — пояснює Діана.
Навіщо мені на цьому знатися?
Пересічній людині знання всіх 19 типів сексуальності дійсно ні до чого. Діана говорить, що всі ці терміни здебільшого потрібні терапевтам, які працюють з ЛГБТК+ особами.
«Якщо до тебе в кабінет приходить людина, яка каже, що вона гендернофлюїдний сапіосексуал, ти маєш приблизно розуміти, про що йдеться. Водночас більша частина терапевтів вважає, що досить і основних чотирьох орієнтацій, щоб розбиратися в проблемах клієнтів. Особисто ви для себе можете визначити, який із цих 19 пунктів — про вас. Але це потрібно лише для того, щоб краще розуміти і приймати себе», — пояснює сексологиня.
Діана вважає, що деякі з термінів — дещо комічні. Наприклад, є питання до сапіосексуальності: як відбувається оцінка інтелекту людини, яка саме частина інтелекту цікавить сапіосексуала — людина не може бути однаково розвинена в усіх галузях життя.
Загалом усі ці терміни та назви впроваджені для того, щоб відобразити різноманітність сексуальних вподобань людей і показати, що будь-що з цього списку не є чимось поганим або шкідливим, якщо тільки не спричинене травмою в минулому.