У листопаді в мережу виклали відео, на якому депутати Сюртівської громади на Закарпатті під час сесії співають гімн угорською. На адресу мешканців села посипалися закиди в сепаратизмі, однак самі чиновники відповіли — вони так роблять завжди й це норма. Журналістка Заборони Ганна Беловольченко розповідає, чим живе село Сюрте й чи дійсно люди там люблять Угорщину більше за Україну.
За гроші Угорщини
На стіні дитячого садка в селі Сюрте на Закарпатті висить табличка, де написано: будівлю відремонтували за кошти Угорщини. Поруч висять угорський та український стяги, а всередині — віночки. Один — у кольорах прапору угорців із червоно-біло-зеленими стрічками, інший — з жовто-блакитними. Малеча в кабінеті поруч завчає вірші угорською для Szent Miklós. Так угорці називають Святого Миколая.
«Ми навчаємо їх по-всякому. І угорською, і українською, і російською», — запевняє вихователька. Офіційно в садочку й до 5 класу школи діти можуть навчатися угорською, а паралельно вивчати українську. Щоправда, місцеві діти, здається, не розуміють української — питання про те, чи подобається їм садочок, лишається без відповіді, аж поки жінка не озвучує його угорською.
Угорську мову в Сюрте можна почути куди частіше, ніж українську. Ще варіант — суржик, з якого не завжди вдається зрозуміти кожне слово. Майже 70 % місцевого населення — етнічні угорці.
Співати не заборонено
«Ось прапор український, угорський, прапор нашого села», — проводить екскурсію сільською радою голова Сюртівської об’єднаної громади Арпад Пушкар. За кілька тижнів 2020-го він дав більше коментарів журналістам, ніж за всі 26 років, які керує селом. Причина — скандал, який розгорівся після урочистої сесії 21 листопада.
Того дня новообрані депутати Сюртівської громади заспівали національний гімн Угорщини. Відео виклали в мережу, а Служба безпеки України взялася розслідувати справу. Тепер Арпад Пушкар і депутати дають пояснення в кабінетах правоохоронців. Голова громади каже, що депутати дійсно співали угорський гімн, але лише після українського. А ще зізнається: національний гімн Угорщини тут співають не вперше. Оскільки 17 з 22 новообраних депутатів — угорці, то й дивуватися нема чому. Мовляв, не втрималися: «у них емоції, хочуть робити на нашу спільну громаду», — вважає Арпад Пушкар.
«Це не державний, а національний [гімн]. Це молитва нашій нації. Якщо врочисте свято в церкві, школі, завжди співаємо національний гімн Угорщини. Співати законом не заборонено. [Так само] й «Отче наш» ми не будемо українською говорити. Ми по-мадярськи молимося Богу. Тому що ми угорці», — пояснює Пушкар.
Населення села Сюрте — приблизно півтори тисячі людей, з десяток вулиць. Пройти від одного кінця села до іншого можна за 20 хвилин. На перший погляд, для життя тут усе є: школа, лікарня, садок, супермаркет, католицька й реформатська церкви і навіть піцерія, на підвіконні якої стоять два кальяни. Єдине, чого бракує місцевим, які ходять асфальтованими сільськими дорогами, — добре оплачуваної роботи. Якщо тут сільська вчителька отримує зарплату в 5-6 тисяч гривень на місяць, то в сусідній Угорщині маляр може заробляти всі 30.
До Ужгорода від Сюрте — 20 хвилин машиною. До пропускного пункту «Тиса» на кордоні з Угорщиною — 15. Їздити на заробітки для місцевих — норма. Бо «там», в Угорщині, «кращі умови для життя, вищі зарплати і ставлення до людей інше», впевнена 21-річна Еріка. Її чоловік зараз саме на заробітках — раніше вона їздила з ним працювати на завод до угорського міста Секешфегервар. Однак коли завагітніла, він став їздити один.
«Чоловік спокійно може 40 тисяч привезти. А тут що? Дитина маленька — гроші треба», — каже дівчина.
Їхня сім’я планує переїхати до Угорщини. Уже подали документи, щоб отримати громадянство, чекають відповіді. Лишатися ж в Україні, на думку дівчини, немає сенсу. Тут вони не відчувають матеріальної підтримки з боку держави.
«Якби не Угорщина, на Закарпатті взагалі нічого б не було. Але те, що кажуть, ніби люди хочуть відділитися, це не так. Якби етнічні угорці повстали, вони вже давно б відділилися», — вважає Еріка.
Мова
У 2014 році прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан заявив, що угорці на Закарпатті мають отримати «подвійне громадянство, усі права національної спільноти, а також можливість самоврядування». Щоправда, цього не сталося. У 2017 році в Україні прийняли новий закон про освіту. Відповідно до нього, у школах нацменшин в обов’язковому порядку мали навчатися українською з 5 класу. Якщо раніше діти могли отримувати повну середню освіту рідною мовою, то зараз із 5 класу вони можуть вчити рідну, лише якщо батьки ініціюють такий окремий предмет.
«Україна встромила Угорщині ножа в спину, ухваливши зміни до закону про освіту, який порушує права угорської меншини», — заявляв у 2017-му прем’єр-міністр Угорщини Петер Сіярто.
Голова Сюртівської громади каже, що «непорозуміння» почалися саме з цього закону, адже «там не враховані національні меншини». Діти мають право вчитися угорською, вважає Арпад Пушкар, адже вони угорці.
Низка подій, які підривають відносини між двома країнами, трапилися і цього року. У жовтні 2020 Україна звинуватила Угорщину у втручанні в місцеві вибори на Закарпатті. А в листопаді СБУ провела обшуки у фонді «Еган Еде», офісі Товариства угорської культури Закарпаття в Ужгороді й у помешканні голови цієї організації, очільника «Партії угорців України» Василя Брензовича. Його підозрювали в порушенні державного суверенітету й навіть знайшли мапу з «Великою Угорщиною», у складі якої є Закарпаття.
Місцеві в Сюрте чули про ці події, однак вважають усе політичними іграми, у які втягнули і їхнє село.
«[У нас] немає наміру поділити державу. 17 депутатів в одній сільській раді не можуть змінити України. Ми не можемо відділитися. В Угорщини немає територіальної претензії до України. Хто таке говорить — це нереально», — додає Пушкар.
Бог
Водночас Угорщина регулярно вкладає гроші в розвиток Закарпаття вже не перший рік. А ще через фонди виділяє кошти для збереження угорської культури тут, підтримує молоді сім’ї — ті, у кого народжується малюк, можуть додатково отримати пакунок вартістю 5 тисяч гривень для нього з одягом, памперсами, іграшками.
Наприклад, благодійний фонд «Закарпатський центр економічного розвитку «Еган Еде» відзвітував, що з 2017 по 2019 роки Угорщина передала Закарпаттю майже два мільярди «на економічний розвиток». У тому ж Сюрте, каже Арпад Пушкар, за угорські гроші відремонтували сімейну лабораторію, садок, змінили дах на школі.
«Я спілкуюся з колегами з українських сільських рад [інших областей]. Вони кажуть: нам тільки Бог може помогти, а у вас ще угорська держава є, — пригадує голова громади. — Якщо нація помагає своїй нації — це треба привітати. І користь із цього не тільки угорці мають. Українські діти теж ходять цими дорогами в садок і амбулаторії».
Наталя, яка живе в селі від народження, пригадує, що минулого року Сюртами пронісся буревій. Негода потрощила дахи будинків місцевих мешканців. На допомогу знову прийшла Угорщина — допомогла грошима.
«Хіба ми можемо мати щось проти Угорщини? Ми нікуди не відділяємося й автономії не влаштовуємо. Але допомоги від неї куди більше, ніж від України, і це факт», — каже вона.
