Євросоюз опублікував доповідь про антисемітизм. Усе дуже погано: у пандемії звинувачують євреїв, а злочинів на ґрунті ненависті побільшало

Європейський союз оприлюднив доповідь-дослідження антисемітських інцидентів протягом останніх десяти років. У ньому розглядаються зареєстровані за цей час антисемітські інциденти в державах-членах ЄС, а також у Албанії, Північній Македонії та Сербії. Крім цього досліджуються загальні тенденції щодо злочинів на ґрунті ненависті до євреїв та «відродження» антисемітизму через теорії змови про зв’язок євреїв із коронавірусом. Заборона коротко переказує доповідь.

Для чого це дослідження?

Дев’ять із десяти євреїв вважають, що в їхній країні посилився антисемітизм. Більшість упевнена, що це серйозна проблема. Адже антисемітські інциденти та злочини на ґрунті ненависті порушують основні права людини — особливо право на людську гідність, право на рівне поводження, на свободу думки, совісті та релігії.

Єврейський народ у Європі продовжує зазнавати насильства. Загрозу для безпеки єврейських громад та їхніх членів становлять екстремістські групи, особливо неонацисти та ісламісти. Водночас єврейські релігійні місця, як-от синагоги та цвинтарі, стають основними об’єктами вандалізму.

Часто про антисемітські інциденти та злочини навіть нікуди не повідомляють, не розслідують їх, а винних у них не переслідують. Це дає правопорушникам підставу думати, що вони залишаться безкарними попри все, і породжує нові нападки в бік євреїв.

Як пов’язані антисемітизм та пандемія Covid-19?

За словами дослідників, під час пандемії з’явилися нові міфи та конспірологічні теорії зі звинуваченням євреїв у поширенні коронавірусу. Так, у липні 2021 року під час протесту проти вакцинації в Глогові (Польща) євреїв звинуватили в тому, що вони несуть відповідальність за початок та поширення пандемії Covid-19. Учасники акції протесту скандували: «Євреї стоять за пандемією», «Євреї правлять світом».

У Німеччині правозахисні групи вказують на зв’язок між нетерпимістю до євреїв та пандемією. У перші місяці пандемії 44 % випадків антисемітизму були пов’язані з Covid-19. Водночас локдаун та періоди ізоляції призвели до зменшення проявів антисемітизму в громадських місцях. Однак численні антисемітські теорії змови, що обговорюються в мережі під час ізоляції, свідчать, що зареєстровані інциденти не відображають повної картини того, що відбувається. Опитування FRA (Агентство ЄС з основних прав людини) свідчать: кількість офіційно зареєстрованих випадків антисемітизму сильно занижена, а його поширеність в інтернеті демонструє те, наскільки міцно він укоренився в європейському суспільстві.

Яка ситуація у європейських країнах?

У доповіді ЄС кожна країна розглядається окремо, оскільки на національному рівні дані порівняти неможливо. Окрім офіційних даних про антисемітизм дослідження містить також неофіційну інформацію, опубліковану громадськими організаціями.

Неможливо порівняти кількість зафіксованих інцидентів антисемітизму між країнами через відмінності в збиранні та обробці даних. За 2020 рік у Німеччині зафіксували 2351 інцидент, пов’язаний із проявами антисемітизму, у Нідерландах — 517, у Франції — 339. У Польщі, що межує з Україною, зареєстрували 81 такий випадок.

Навіть у країнах із найбільшою кількістю антисемітських інцидентів, зафіксованих поліцією, жертви применшують значення того, що сталося. Дослідження показує, що більшість із них не повідомляють про антисемітські інциденти ні в поліцію, ні в будь-яку іншу установу або організацію.

Часто про те, що сталося, стає відомо лише тоді, коли в результаті з’являються людські жертви. Наприклад, у червні 2019 року правий екстреміст застрелив голову адміністративного округу Кассель Вальтера Любке, який виступав за прийом біженців до ФРН. У Галлі в день юдейського свята Штефан Балліт напав на синагогу — у результаті загинуло двоє людей. У лютому 2020 року правий екстреміст застрелив 9 відвідувачів кальянних німецького міста Ханау.

Іноді про антисемітські інциденти без насильницьких наслідків все-таки стає відомо. Так, на початку жовтня цього року в готелі Лейпцига відмовилися обслуговувати німецького рок-музиканта Гіла Офаріма. У нього вимагали зняти із шиї ланцюжок із кулоном у вигляді шестикутної зірки Давида. Музикант розповів про те, що сталося, в себе в соцмережах, після чого поліція розпочала розслідування.

У ЄС прийнято кілька декларацій щодо боротьби з антисемітизмом і навіть створено робочу групу, яка контролює їхнє виконання. Проте кількість інцидентів через нетерпимість до євреїв із кожним роком зростає. Водночас в доповіді наголошується, що в деяких країнах про випадки антисемітизму мало повідомляють, і брак даних може приховувати їхнє зростання, а також не дозволяє оцінити загальні тенденції. Зокрема, у Португалії та Угорщині взагалі не підраховують такі інциденти.

Що з цим робити?

Попри зусилля ЄС, антисемітизм залишається серйозною проблемою, яку необхідно розв’язувати злагодженими зусиллями уряду та громадянського суспільства на всіх рівнях.

Європейська комісія на початку жовтня 2021 року представила стратегію щодо боротьби з антисемітизмом в ЄС. Її планують реалізувати до 2030 року. Документ спрямований на запобігання всім формам антисемітизму, у тому числі в інтернеті, захист та підтримку способу життя євреїв у ЄС та сприяння дослідженням Голокосту. Ось що можна почати робити:

ECRI визнає, що мова ворожнечі в інтернеті часто провокує та посилює антисемітське насильство. Проте конкретного плану дій щодо боротьби з тероризмом та розпалюванням ненависті в інтернеті досі немає. А якщо дані про події, постраждалих та винних відсутні, то й політичні заходи найчастіше дуже загальні.

Що з антисемітизмом в Україні?

2020 року кількість зафіксованих інцидентів із проявами антисемітизму в Україні зросла у порівнянні з минулими показниками. Як і в країнах ЄС, в Україні почастішали прояви ненависті до євреїв в інтернеті — про це йдеться в доповіді Центру Кантора про ситуацію з антисемітизмом у світі.

У січні 2020 року 30 невідомих із ножами та палицями напали на євреїв в українській Умані. Там же вже в травні 2021 року невідомий стріляв та поранив двох хасидів. У липні 2020 року людина на ім’я Юлій Цезар сокирою вдарила охоронця маріупольської синагоги, а потім кинула в молитовний будинок банки та пакети з фекаліями.

Неодноразово в Україні знущалися й над пам’ятниками євреям. Пам’ятник єврейському письменнику Шолому Рабіновичу (Шолом-Алейхем) розмальовували свастикою, а в селі Богданівка Миколаївської області на місці масового вбивства євреїв залишили записку з погрозою на адресу президента країни Володимира Зеленського.

Довгий час злочини фіксувалися, але поліція не поспішала розслідувати випадки вандалізму на ґрунті антисемітизму. Часто такі інциденти навіть з порушеною кримінальною справою лишалися нерозслідуваними. Водночас офіційна статистика, покликана фіксувати випадки вандалізму та насильства на ґрунті ненависті до євреїв, не ведеться.

І все ж Україна таки намагається боротися з антисемітизмом. Наприклад, 7 жовтня президент Володимир Зеленський підписав Закон «Про запобігання та протидію антисемітизму в Україні». Згідно із ним людина має право на відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди, заподіяних їй у результаті антисемітизму та його проявів, у порядку, визначеному законодавством України. Як зазначили в Офісі президента, виконання закону «сприятиме подальшому зміцненню культури толерантності в українському суспільстві».