З червня 2023-го ціни на електроенергію можуть змінитися. Скільки платитимуть українці за спожите світло цьогоріч у разі підвищення? Розбір Заборони
Для соціального захисту населення в умовах воєнного стану уряд України продовжив фіксований тариф на електроенергію до 31 травня. Однак серед чиновників продовжуються обговорення підвищення вартості електроенергії через збитковість галузі й необхідність ремонту пошкодженої інфраструктури внаслідок російських обстрілів. Заборона поспілкувалася з економістами та аналітиками про те, коли й наскільки зросте вартість за кіловат світла та кого стосуватиметься можливе підвищення.
Як можуть змінитися тарифи для населення?
У серпні минулого року президент Володимир Зеленський підписав закон про мораторій на підвищення комунальних тарифів під час дії воєнного стану та впродовж шести місяців після його скасування — це стосується цін на тепло, гарячу воду й газ. Під дію мораторію не підпадають лише тарифи на електроенергію та холодну воду.
В ефірі українського телемарафону Костянтин Ущаповський, голова Національної комісії, яка здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), заявив, що влада розглядає підвищення тарифів для побутових споживачів до рівня 2,40 і 2,80 грн за кожну спожиту кіловат-годину. Нові тарифи можуть замінити поточні ставки в розмірі 1,44 грн (за споживання до 250 кВт-год) та 1,68 грн (понад 250 кВт-год).
За його словами, підвищення тарифу необхідне для відновлення енергетичної інфраструктури України після ракетних ударів РФ. Водночас Ущаповський стверджує, що уразливі верстви населення платитимуть менше. Ймовірно, йдеться про субсидіювання українців, які не мають змоги платити повну вартість за спожиту електрику. Втім, чиновник не повідомляє, коли саме відбудеться перегляд тарифів. Згідно з рішенням уряду, вартість одного кіловата електроенергії залишиться на рівні 1,44–1,68 грн для побутових споживачів до кінця травня цього року.
«Тариф для побутових споживачів учетверо нижчий, ніж реальна ціна [виробництва й транспортування електроенергії]. Підтримуючи його, держава дотує кожну кіловат-годину, незалежно від рівня доходів споживачів. На такі дотації витрачається понад 140 млрд грн на рік», — зазначив радник прем’єр-міністра України Юрій Бойко.
Чинні тарифи дійсно не відповідають вимогам галузі, стверджує в розмові із Забороною директор енергетичних та інфраструктурних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко. Підтримувати низькі тарифи на електроенергію дозволяє система ПСО (покладення спеціальних обов’язків на учасників ринку).
«По суті, населення майже не платить за електричну енергію як за товар. Українці сплачують тариф за передавання й розподіл енергії, — пояснює Омельченко. — Цю різницю в цінах мають сплачувати державні підприємства “Енергоатом” та “Укргідроенерго”. Різниця між ринковою ціною і тою, за якою компанії дистрибують енергію населенню, становить близько 150 млрд грн на рік».
Згідно з механізмом ПСО, генерувальні компанії продають електроенергію великим споживачам (підприємствам та виробництвам) за вищим тарифом (понад 6 грн за кВт-год), і завдяки отриманим прибуткам державні підприємства компенсують різницю між так званим соціальними тарифами для населення й реальною ринковою вартістю електроенергії.
На думку економіста Бориса Кушнірука, механізм компенсування вартості електроенергії для населення показав ефективність, однак від початку повномасштабного вторгнення ситуація докорінно змінилася.
«Війна зламала цю модель. Значна частина виробництв із великим споживанням електроенергії, які були одними з ключових фундаторів системи ПСО, перестали працювати (наприклад, у Маріуполі), а частина підприємств перевезли свої потужності за кордон».
Окрім цього, війна спровокувала низку інших проблем, які негативно вплинули на вітчизняний ринок електроенергії, стверджує Омельченко.
«За рік війни в Україні споживання [електроенергії] знизилося орієнтовно на 30% через виїзд мільйонів українців за кордон. А найбільша українська атомна станція [ЗАЕС] перебуває під окупацією. Крім того, маємо руйнації багатьох об’єктів інфраструктури, які потрібно відновлювати».
За Омельченком, підвищення тарифу не вирішить більшість проблем в українській енергетиці, тому потрібні докорінні зміни функціонування самого ринку електроенергії.
«Сама модель ринку має системні проблеми. Чиновники можуть підвищувати ціни, але позитивного результату не буде. Україна має перейти до ринкової моделі ціноутворення, зокрема для населення, безумовно, з платоспроможним попитом. Важко уявити, наприклад, що в Німеччині населення чекає, коли уряд Шольца підвищить чи знизить ціни на електричну енергію. Те саме стосується інших країн. Тобто ціни формує ринок».
Скільки сплачують за електроенергію європейці?
Згідно з європейською статистикою, сьогодні в Україні найнижчі тарифи для населення в Європі. У Польщі середня ціна за кіловат-годину коливається в межах 0,94–1,03 злотих за кВт (8,24–9 грн). За даними статистики European power price tracker за березень 2023 року, в інших європейських країнах громадяни платять більш як €100 за мегават-годину (1000 кіловатів):
- Німеччина — €132,59 МВт-год
- Італія — €174,44 МВт-год
- Франція — €132,28 МВт-год
- Бельгія — €130,87 МВт-год
- Польща — €132,81 МВт-год
- Угорщина — €148,80 МВт-год
Тоді як вартість 1 МВт-год в Україні становить 1680 грн, або близько €40.
«У європейській економіці ціна визначається через попит і пропозицію — тобто відбуваються біржові торги. На цих майданчиках формується ціна завдяки тому, що на них виходять покупці й продавці, вони знаходять баланс — і таким чином формується ціна, — наголошує Володимир Омельченко. — Уряди цих країн не втручаються в цінову політику. Вони стежать, щоб не було зловживання монопольним становищем, а також зловживань з боку окремих субʼєктів ринку».
Яка насправді ринкова вартість електроенергії в Україні?
Витрати на виробництво та розподіл 1 кВт електроенергії на сьогодні становить близько 5 грн, зазначає Омельченко. За його словами, підвищення тарифу для населення має бути поступовим і поетапним. Це допоможе заощадити мільярди гривень державних дотацій для підприємств «Енергоатом» та «Укргідроенерго», які покривають соціальні тарифи для населення.
«Населення має хоча б покривати загальні витрати: поточні ремонти, закупівлю палива, заробітну плату працівників, адміністративні витрати, виробництво та передавання електричної енергії. Відновлення енергетики можна здійснити коштом міжнародних партнерів та завдяки облігаціям внутрішньої державної позики».
Співрозмовники Заборони заспокоюють, що незначне підвищення тарифів на електроенергію не сильно вдарить по гаманцю українців. Однак для малозабезпечених верств населення має працювати система субсидіювання, стверджує Омельченко.
«Ціна на електроенергію абсолютно посильна приблизно для 90% населення. Кожен споживач сплачує в середньому 150–200 грн на місяць. Навіть якщо тариф зросте до 2,50 грн за кВт-год, платіжка може сягнути приблизно 300–400 грн на місяць».