Зеленський підписав закон про протидію сексуальним домаганням онлайн: як він працюватиме

• Володимир Зеленський 19 червня підписав документ щодо протидії насильству за ознакою статі та домашньому насильству.
• Закон змінює Кодекс України про адміністративні правопорушення, враховуючи положення Стамбульської конвенції.
• Україна ратифікувала міжнародний договір Ради Європи про запобігання жорстоких дій проти жінок у червні 2022 року.

Згідно з актом, будь-які образи сексуального характеру або зневага за ознакою статі, зокрема і через інтернет, відтепер каратимуться. Винуватець може отримати штраф та адміністративний арешт, або покарання у вигляді виправних робіт. Це передбачено Конвенцією Ради Європи, ратифікація якої в Україні затрималася на понад 10 років.

Заборона розповідає про закон №8329, підписаний президентом.

Закон проти сексуального насильства в інтернеті: деталі

Документ №8329 вводить в Україні штрафи та покарання за образливі повідомлення сексуального характеру та інші форми насильства за ознакою статі. Тепер сексуальне домагання, виражене вербально (словесно) або невербально (у вигляді жестів та рухів тіла), зокрема з використанням електронних комунікацій, каратиметься штрафом від 1360 до 2720 гривень.

Крім цього, можливі покарання у вигляді:

• громадських робіт (від 20 до 40 годин);
• виправних робіт (один місяць з відрахуванням 20% заробітку);
• адміністративного арешту тривалістю до 15 діб.

Також закон встановлює відповідальність за будь-які фізичні, психологічні або економічні дії, проти людини, що ґрунтуються на її статі, якщо це шкодить постраждалій/постраждалому. За таку кривду доведеться:

• сплатити штраф від 1700 до 3400 грн;
• виконувати громадські (від 20 до 40 годин) чи виправні роботи (до одного місяця з відрахуванням 20% заробітку);
• можливий і адміністративний арешт на строк до 10 діб.

Крім того, документ забезпечує покарання за невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення кривдника про місцеперебування, якщо такий припис винесено. За порушення цієї статті також можуть накладатися штрафи або інші санкції.

Акт додає окрему норму: малолітніх та неповнолітніх визнаватимуть потерпілими, якщо вони були присутні при вчиненні домашнього насильства чи кривди за ознакою статі. Водночас підлітки віком від 16 до 18 років нестимуть відповідальність за жорстокі дії на загальних підставах. Закон набере чинності через шість місяців з дня його опублікування.

Стамбульська конвенція: як працює в Україні

Парламент ухвалив закон №8329 22 травня 2024 року, спікер Верховної Ради Руслан Стефанчук підписав його 27 травня. Акт пов’язаний із ратифікацією Стамбульської конвенції — міжнародної угоди, спрямованої на боротьбу з насильством щодо жінок і домашнім аб’юзом.

Україна ратифікувала її майже два роки тому, 20 червня 2022 року. Конвенція відкрита для підписання з 11 травня 2011 року, її затвердили вже 36 країн. Між іншим, серед них немає деяких членів Європейського Союзу, зокрема, Литви. Ініціатор міжфракційного об’єднання «За ратифікацію Стамбульської конвенції» у парламенті Олександр Мережко пояснює: ні в Угоді про асоціацію з ЄС, ні в опитувальнику кандидата на членство не зазначена вимога про ратифікацію цього документу.

«Стамбульську конвенцію називають золотим стандартом прав жінок, що є частиною прав людини, а також європейських цінностей. Але насамперед ми робимо це для себе», — каже Мережко.

Конвенція Ради Європи встановлює кримінальну відповідальність за психологічне, фізичне насильство, переслідування, сексуальне насильство (що включає зґвалтування та сексуальне домагання), примусовий шлюб, каліцтво жіночих геніталій, примусові аборт та стерилізацію.

Не всі злочини з переліку раніше було криміналізоване в Україні. А дещо просто не мало законодавчого закріплення, пояснила BBC юристка Наталія Баранова.

«Наприклад, в Україні немає кримінального покарання за переслідування жінок — сталкінг. У багатьох країнах за це можна потрапити до в’язниці. У нас же, за наявності доказів, можна спробувати відкрити кримінальне провадження за статтею 182 Кримінального кодексу України — «Порушення недоторканності приватного життя». Це єдина стаття, за яку хоч якось можна зачепитись в контексті переслідування. Проте і вона рідко дає належний результат, адже тут має бути склад злочину. І саме Стамбульська конвенція дає належний механізм врегулювання цього питання», — каже Баранова.

Україна підписала європейський документ ще у 2011 році, але не ратифікувала через протести церков та консервативних політиків. Частково положення почали вводити в закон у 2017 році. Втім, правоохоронці не були зацікавлені у притягненні до відповідальності кривдників, вважали це особистою сімейною справою та намагалися примирити жертву та насильника.

«Після ратифікації Україна повинна адаптувати як законодавство, так і правоохоронні органи до норм конвенції. Це може напряму вплинути на ставлення правоохоронців до фактів насильства над жінками та домашнього насильства», — додала юристка.

Раніше Заборона розповідала про компенсації, які католицька церква Португалії зобов’язалася виплатити жертвам сексуальних домагань священників.