ЗСУ, скоріш за все, змінюватимуть стратегію контрнаступу — все через російські інженерні укріплення. Розбір боїв минулого тижня

Раз на тиждень Заборона аналізує, що відбувалося на фронті та чого, ймовірно, слід очікувати далі. Редакція аналізує публічно доступну інформацію та звіряє її зі зведеннями аналітичних центрів і нашими постійними військовими експертами. 

ЗСУ повільно просуваються, а росіяни тримають оборону краще, ніж прогнозувалося. Що робитиме український Генштаб?

Останній тиждень медіа та військові експерти обговорюють зниження інтенсивності боїв (через те, що ЗСУ беруть «паузу») та можливий перегляд українським генштабом стратегії після більш компетентної, ніж прогнозувалося, оборони ЗС РФ та повільного просування ЗСУ. Ймовірно, українські військові робитимуть ставку не на штурм російських позицій і прорив першої лінії оборони (після якої будуть відкриті для атак артилерії й авіації другої та третьої лінії), а на виманювання росіян на передові позиції. 

Аналіз бойових дій, каже Світан, показує, що наразі контрнаступ має маневровий характер: ЗСУ не входить у клінчі з противником — через це немає класичних проривів, під час яких війська, що наступають, зазнають великих втрат. ЗСУ проводить рейдові операції, зондуючи російську оборону, через що ЗС РФ доводиться виходити з окопів. За словами Світана, головне завдання, яке зараз виконують ЗСУ, — виманювання противника у межі радіуса дії української артилерії. Ще однією з причин великих втрат противника Світан називає тактику змушення росіян іти в контратаки для відбиття позицій. 

За словами заступниці міністра оборони України Ганни Маляр, ворог несе у декілька разів більші втрати, ніж ЗСУ. За минулий тиждень, за словами Маляр, втрати противника на всіх напрямках склали понад 4 600 вбитих та поранених. Крім того, в полон було взято понад 80 комбатантів. Також силами оборони України було знищено понад 400 одиниць ворожої техніки та озброєння (вертольоти, танки, гаубиці, протитанковий ракетний комплекс). Заборона не знайшла підтвердження чи спростування усіх цих даних. Проте ймовірна кількість вбитих свідчить про ефективність маневрових контрнаступальних дій.

Користь від подібної тактики вбачає й аналітик Королівського інституту оборонних досліджень (RUSI) Джек Вотлінг. Він вважає, що на цьому етапі контрнаступу ЗСУ взагалі немає сенсу проривати російську лінію оборони та штурмувати «в лоб». Наразі ЗСУ захоплюють початкові позиції (опорні пункти взводів) на півдні, але до основної лінії оборони залишається близько 15–20 км. У разі просування вглиб українська артилерія буде обмежена у виконанні контрбатарейних завдань через обмежену дистанцію ураження, тоді як артилерія противника на другій та третій лініях оборони навпаки буде активнішою (як і авіація). 

Вотлінг вважає, що після прориву початкових позицій ЗСУ будуть вимушені просуватися обмеженими розмінованими зонами, що зробить їхній маршрут передбачуваним, а логістику — крихкою. Саме тому він вважає ефективною тактику виманювання противника до передових позицій, аби прорідити щільність особового складу ЗС РФ паралельно зі знищенням високоточною зброєю ППО, артилерійських систем, скупчень особового складу, командних пунктів і складів боєприпасів. 

Південний напрямок

Як і минулого тижня, це найбільш інтенсивний відтинок фронту. 

На південному заході Запорізької області поруч з Кам’янським ЗСУ продовжили рух у південному напрямку. Після звільнення Лобкового війська просунулися південніше та деокупували П’ятихатки (Жереб’янки перейшли у сіру зону, там ведуться бойові дії). 

Східніше, на Оріхівському напрямку, ЗСУ вдалося розширити плацдарм у напрямку Роботиного. Також на цій ділянці фронту українські війська зайшли в опорні пункти взводів противника приблизно на півтора кілометра.

На південному заході Донецької області ЗСУ закріпилися у районі Макарівки та Времіївського виступу. Українська армія буде намагатися зрізати виступ — це створить плацдарм для виходу з-під Гуляйполя на Бердянськ та з-під Вугледара на Маріуполь. Своєю чергою, ЗС РФ вивели на південний напрямок оперативні й частину стратегічних резервів. 

Східний напрямок

На Бахмутському напрямку сили оборони України продовжили наступ по північному та південному флангах міста. За даними російських телеграм-каналів, за підтримки артилерії ЗСУ проводили штурмові дії біля Озарянівки, Курдюмівки, Кліщіївки, Ягідного та Берхівки.

Роман Світан припускає, що, скоріш за все, ЗСУ сконцентруються на просуванні у бік Берхівки, Кліщіївки та Курдюмівки — це створить умови для напівоточення Бахмута. Після цього, ймовірно, українська армія рухатиметься у бік Горлівки. 

У районі Авдіївки українські війська продовжують тримати оборону. На минулому тижні силам оборони України вдалося провести вдалий контрнаступ на півночі від Авдіївки та звільнити ділянку фронту у районі н.п. Веселе, відсовуючи ЗС РФ із траси Авдіївка — Костянтинівка (що значно покращить логістику ЗСУ).

У Кремінній росіяни зосереджують резерви для наступу на Лиман та Торське, щоб змусити українське командування посилити свої позиції коштом резервів. Ймовірніше за все, росіяни намагаються змусити генштаб України перемістити сили з Оріхівського напрямку на Луганський. Це найбільш перспективний відтинок для росіян через налагоджену логістику та коротке плече доставки техніки, обладнання та військової амуніції. 

Вибухи у тилу армії РФ

18 червня ЗСУ завдали ракетного удару (попередньо франко-британськими крилатими ракетами Storm Shadow) по великому складу боєприпасів у н.п. Рикове Генічеського району в окупованій частині Херсонської області. Після вибуху ще майже добу було чутно детонацію боєприпасів. 

Ще одного удару було завдано 22 червня. Ймовірно, вже згаданими Storm Shadow вдарили по Чонгарському мосту, що з’єднує Крим та материкову частину України (один удар влучив в основний міст та один — в резервний). Міст використовувався для перекидання військової техніки та особового складу з Криму на Запорізький фронт. 
На думку Романа Світана, удари по мосту стануть серійними — це допоможе сформувати так званий оперативний контроль: перерізання ланцюжків постачання і порушення логістики, що ускладнить насичення амуніцією російського угруповання на Оріхівському напрямку.