ЗСУ стануть найсильнішими збройними силами в Європі, без жодних сумнівів, — ексочільник Служби зовнішньої розвідки Латвії Яніс Кажоціньш

Операція Збройних сил України в Курській області РФ вплинула на можливості ворога атакувати Харків та швидко захопити Донеччину. Ба більше, Сили оборони змінили стратегію на Покровському напрямку й таким чином змогли сповільнити противника.

Як успіх рейду вплинув на настрої західних партнерів та чому Україна швидше стане членкинею НАТО, ніж ЄС, в інтерв’ю Sestry розповів директор зовнішньої розвідки Латвії (2003-2013 рр.) та колишній радник латвійського президента з питань національної безпеки, а нині почесний науковий співробітник Ризького центру геополітичних досліджень Яніс Кажоціньш. 

Покровськ та Курська операція

‍Пане Кажоціньш, ‍за даними Forbes, росіяни можуть кинути на захоплення Покровська щонайменше 60 тисяч солдатів. Україна ж має в цьому районі, за найоптимістичніших прогнозів, не більше 12 тисяч захисників. Розташування сил 5:1. Ви служили у Збройних силах Великої Британії та пішли у відставку у званні бригадира [звання старше за полковника, але нижче за майора-генерала]. Який розвиток подій можете спрогнозувати на цьому напрямку?

— Зазвичай, просте практичне правило полягає в тому, що для перемоги в штурмі вам потрібна перевага 3 до 1. Ми не знаємо, чи реальні цифри вище. Але втрата Покровська порушила б логістику Сил оборони, тому що це залізничний і автомобільний вузол.

Це не означає, що контратака ЗСУ не буде успішною. Крім того, є вірогідність того, що українські сили можуть бути відрізані в Курську. Так само цілком можливо, що російські війська, які атакують Покровськ, також можуть бути відрізані, якщо їх не підтримають з флангів.

Взявши Покровськ, РФ отримає можливість захопити всю Донецьку область та погрожувати Дніпропетровській. Наскільки реалістичний такий сценарій?

— Я б сказав, що є ознаки того, що Росія на останньому диханні, на останніх можливостях намагається зайти так далеко, як тільки може. І я не впевнений, що вони зможуть підтримувати такий рівень атак ще довго. Втрати перевищують кількість новобранців. Втрачається зброя, в тому числі артилерія і бронетехніка, і її використовують все менше. Солдатів невеликими групами відправляють на майже самогубні місії.

Отже, напевно, росіянам потрібна більша перевага, ніж троє до одного

Звичайно, не виключено, що вони можуть протриматися ще кілька тижнів. Але я думаю, що Генштаб ЗСУ розумів це і те, що означатиме для їхніх можливостей наступ на Курськ. Тому я б очікував, що у Сил оборони є резерви, які вони все ще можуть використати й розгорнути. І, звичайно, є нова партія артилерійських боєприпасів, яка вже надходить, чому сприяв чеський президент. І, попри втрату одного F-16, є можливість використовувати й літаки на території України.

Війна дронів

‍Україна розвиває виробництво безпілотників: літальні апарати, наземні, морські. Існують думки, що майбутнє за цим. А що робити сьогодні?

Я думаю, що ви на правильному шляху. І я можу сказати з латвійською гордістю, що Латвія та Велика Британія також долучилася до постачання безпілотників Україні в рамках коаліції дронів.

Десь 10 років тому було висловлено припущення, що людство пройшло через чотири фази ведення бойових дій. Спочатку був ближній бій, потім використовувалися атаки масами, потім ми навчилися маневрувати, а тепер ми використовуємо рої військових дронів. Поясню, що це означає.

Ближній бій — це коли, наприклад, у часи доблесних вікінгів кожен витягав свою бойову сокиру чи меч і кидався на ворога. Перемагав той, хто вистояв. Пізніше розумні люди, як, наприклад, римляни, зрозуміли, що якщо організувати війська в масу, то вони можуть бути набагато ефективнішими, у порівнянні з хаотичним ближнім боєм. І це досягло свого апогею під час Першої світової війни. Солдатам тоді доводилося вилазити з окопів і йти під кулеметний вогонь, що, звичайно, добре, якщо ти стріляєш з кулемета, але не дуже добре, якщо ти один з тих, хто повинен покінчити життя самогубством. І тому ідея непрямого підходу, тобто обходу збоку, атаки ззаду, атаки з флангу, які ми називаємо маневром, були розроблені й використовувалися в основному всіма сторонами під час Другої світової війни.

А тепер ми переходимо до того, що називається роєм військових дронів. Україна почала їх використовувати в тисячі разів швидше, ніж це коли-небудь зможе зробити дуже добре навчений штаб дивізії будь-якої іншої держави. І я говорю це як колишній начальник штабу одного з британських підрозділів. Це те, куди ми рухаємося.

НАТО раніше за ЄС

Ви говорили, що Україна вступить до НАТО раніше, ніж до ЄС. Що на це вказує? 

— Коли війна закінчиться, Збройні сили України стануть найсильнішими збройними силами в Європі, без жодних сумнівів. Ніхто більше не матиме таких великих, добре оснащених, добре навчених, досвідчених сил.

Тому в інтересах НАТО буде дуже важливо, щоб Україна була частиною Альянсу, тому що це зробить його набагато сильнішим. І, звичайно, це дасть Україні безпеку і впевненість у тому, що якщо станеться ще один напад, то ви не залишитеся наодинці, а увесь Альянс буде формально задіяний в обороні.

Думаю, що НАТО буде продовжувати ходити навшпиньки довкола цього питання так довго, як тільки зможе, тому що отримання Україною членства, поки РФ веде війну проти неї, поставило б Альянс в абсолютно неможливе становище. Бо тоді, якщо Україна почне програвати, НАТО буде зобов’язаний прийти на допомогу — а це може бути занадто для багатьох союзників.

З Європейським Союзом це займе більше часу, тому що є певні вимоги. Але вступ до ЄС, можливо, навіть важливіший, але в іншому контексті. Пам’ятаємо, що Майдан був не за те, щоб вступати до НАТО, а за те, щоб вступити до Європейського Союзу, або наблизитися до ЄС.