Цього року виповнилося 20 років з виходу гри Grand Theft Auto III. Перша тривимірна гра в серії стала бестселером і багато в чому визначила, як будуть виглядати розваги в перших двох декадах XXI століття. Після неї з’являлися не менш популярні продовження, проте нова збірка ремастерів гри розчарувала, мабуть, усіх. Журналіст Роман Губа розповідає, як GTA вплинула на індустрію і чому за нею завжди тримався шлейф скандалу.
Спроба відсвяткувати двадцятиріччя з дня виходу культової гри Grand Theft Auto III обернулася провалом. 11 листопада 2021 року компанія Rockstar Games випустила збірку ремастерів Grand Theft Auto: The Trilogy — The Definitive Edition. Реліз розчарував і критиків, і гравців — користувацька оцінка гри на Metacritic становить 0,5 з 10. Збірку розкритикували за погану графіку, неякісну анімацію і втрату атмосфери оригінальних ігор.
Але на початку 2000-х ігри Rockstar дійсно змогли змінити індустрію і по суті створили новий жанр: після GTA майже будь-яку гру з відкритим світом прагнуть назвати «GTA-клоном».
Світ іншої моралі
Ігровий журналіст Роман Бугайчук у розмові з Забороною пояснює феномен Grand Theft Auto її одночасною актуальністю і відірваністю від світу.
«GTA, безумовно, вплинула на відеоігри, однак цей вплив переважно поширюється на неї саму, дозволяючи Rockstar щоразу задирати планку неприпустимого, — говорить Бугайчук. — GTA ніби перебуває на ізольованому від решти індустрії континенті, де немає законів і правил, де діють інші норми моралі — і ви нічого не здатні з цим вдіяти, тому що щиро насолоджуєтеся відпусткою в цьому райському місці».
До появи GTA 1997 року складно було уявити собі гру, де можна вільно викрадати автомобілі, перестрілюватися з поліцейськими або просто стати пожежником чи водієм швидкої. Звичайно, автосимулятори і шутери існували й раніше, але вперше всі ці механіки були зібрані в одній грі, яку вдалося успішно продати.
Коли робота над серією ігор повністю перейшла під контроль засновників Rockstar Games братів Сема і Дена Гаузерів, ігрові консолі стали настільки потужними, що перехід гри в 3D став цілком можливим. Ігрова камера опустилася з небес за спину головного героя, а навколишній світ знайшов ті деталі, завдяки яким GTA викликала вау-ефект. Дощ, підхоплені вітром листівки або диваки, що тиняються вулицями, оживляли віртуальні світи, змушуючи повертатися в них знову.
Багато гравців довго не усвідомлювали, що в грі є якийсь сюжет, досить було можливості поїздити по місту і відчути всі місцеві «свободи». Ви могли вбити кого завгодно, викрасти будь-яке авто, і найстрашніше, що вам за це було, — відродження героя біля поліцейського відділення або лікарні. За це творцям гри неодноразово висували претензії обурені політики та громадські діячі.
«Цензор року»
Найвідоміший ворог серії GTA — Джек Томпсон, уже колишній адвокат зі штату Флорида. Автор книги «Jacked: The Outlaw Story of Grand Theft Auto» Девід Кушнер описує його коротко: «ревний католик і республіканець».
Ще до того, як у кожній американській родині з’явився комп’ютер, Томпсон боровся з непристойностями в ефірі місцевої радіостанції, вимагав від прокурора округу публічно оголосити про свою сексуальну орієнтацію і навіть намагався зламати кар’єру репера Ice-T. У 1992 році Американська спілка захисту громадянських свобод вибрала Томпсона одним із «Цензорів року» — за словами Кушнера, це дуже йому підлестило.
Після 1998 року та серії шкільних шутингів адвокат очолив «священну війну» проти гри Doom. Копію шутера знайшли вдома в Еріка Гарріса й Ділана Кліболда, які влаштували стрілянину в школі Колумбайн.
Свою боротьбу з GTA Томпсон почав з того, що попросив свого неповнолітнього сина купити копію гри Vice City в магазині мережі Best Buy, що було заборонено через дорослий зміст гри. Процес купівлі він зняв на звичайну відеокамеру. Після цього Томпсона стали активно кликати на телебачення і публікувати в пресі.
Пізніше він став одним з авторів закону, який у червні 2006-го заборонив продаж жорстоких відеоігор у штаті Луїзіана. Також Томпсон подавав позови на розробників ігор Rockstar і Take-Two через те, що нібито Vice City надихнула підлітка на ім’я Коді Поузі на вбивство трьох осіб. Кожну нову частину гри Томпсон зустрічав черговим виступом у ЗМІ.
Низка судових позовів з боку адвоката призвела до того, що 2008 року Верховний суд Флориди висунув вимогу, щоб майбутні справи в суді були підписані не Томпсоном, а будь-яким іншим членом колегії адвокатів Флориди. Того ж року Томпсона остаточно позбавили адвокатської ліцензії.
Дехто любить гарячіше
Однією з особливостей GTA є її широкі можливості для моддингу — гравці можуть змінювати внутрішні файли гри для розроблень власних модифікацій, наприклад, замінити автомобілі або зброю.
У 2005 році програміст і геймер з Нідерландів Патрик Вільденборг виявив приховані файли в даних гри Grand Theft Auto: San Andreas. Виявилося, що під час розроблення творці гри додали в неї сексуальну мінігру, але вже перед релізом «сховали» її у файлах ігор, щоб отримати від комісії ESRB рейтинг «M» (від 17 і старші), а не «AO» (adults only — тільки для дорослих). Підвищення рейтингу сильно вдарило б по продажах, і видавець гри Take-Two не міг піти на такий ризик. Патрик Вільденборг написав невелику модифікацію, яка повертала в гру секс, і опублікував її в мережі під назвою Hot Coffee. Назва — це евфемізм, ігрові подруги головного героя Сі-Джея запрошували його зайнятися сексом під приводом зайти на «чашечку кави».
У липні 2005-го ESRB оголосила спочатку про розслідування, а пізніше про зміну вікового рейтингу гри на «Тільки для дорослих». Після чого гру вилучили з магазинів. Згодом Take-Two отримала ще кілька позовів від різних організацій, наприклад від Національної Асоціації батьків і вчителів. Незважаючи на втрати, San Andreas стала найбільш продаваною грою на консолі Playstation 2 і розійшлася в кількості понад 17 мільйонів копій.
У 2015 році BBC зняла про цей випадок телевізійний фільм The Gamechangers. Роль одного з братів-засновників компанії Rockstar Games Сема Гаузера в ньому виконав Денієл Редкліфф.
«Амністія»
Але проводити зв’язок між GTA і жорстокістю намагалися не тільки в Сполучених Штатах. У 2009–2014 роках у Москві й області існувала банда з 10–12 осіб, які нападали на автомобілістів і жорстоко вбивали їх. Згодом до них приклеївся ярлик «банда ГТА», який тиражували в пресі весь період дії угруповання. Представнику Слідчого комітету Росії Володимиру Маркіну навіть доводилося заявляти, що версія про наслідування персонажів гри GTA не мала підтверджень.
GTA і сьогодні продовжують критикувати за жорстокість, сексизм і расизм. Роман Бугайчук каже, що творців Grand Theft Auto не хвилює політкоректність, з кожною новою грою серія ставала все більш агресивною і провокаційною.
«Це неодноразово втягувало її в скандали з приводу насильства у відеоіграх, навмисних проявів расизму або сексизму — проте щоразу розробники виходили сухими з води і дивували новою шаленістю», — говорить він.
За словами Бугайчука, «амністією» для гри ставали високі оцінки критиків і гравців, що тільки розв’язало розробникам руки.
З часів трилогії GTA Rockstar випустила ще кілька ігор, зокрема GTA IV і GTA V. Кожна з них продавалася ще краще від попередньої. У фінансовому звіті Take-Two за травень 2021-го йдеться про більш ніж 145 мільйонів проданих копій п’ятої частини серії. Разом з тим основа гри залишається тією ж — свобода гравця в межах віртуального світу, а також сюжет, повний сатири на сучасну культуру. У GTA висміювали любов американців до зброї (внутрішньоігрова мережа магазинів зброї називається Ammu-Nation), рок-зірок з 80-х (група Love Fist з Vice City), феміністок, реднеків, афроамериканців, гаїтянців, мігрантів з пострадянських країн і практично кого завгодно.
«Можливо, просто зараз в офісах Rockstar розробляють місії про вбивства антиваксерів або знищення 5G-вишок для наступної Grand Theft Auto, — вважає Бугайчук. — Адже розробники знають, що жорстока злободенна сатира в іграх може посилити ефект ескапізму так само, як і власний будиночок на острові, повному привітних звіряток. Але на відміну від другого, GTA пропонує не тікати від проблем, а вирішувати їх власним, божевільним способом».