Добровольці вмирали, поки влада тікала? Як Херсон кинули напризволяще — свідчення учасника подій

• Напад на Херсон армією ворога був очевидним ще з 2014 року, це було лише питанням часу, тож план захисту був розроблений.
• Втім, очільники Херсонської області в перші дні повномасштабного вторгнення Росії начебто втекли й обласний центр залишився без захисту.
• Добровольцям з місцевих жителів довелося самостійно формуватися в тероборону — до цього цим централізовано ніхто не займався.

3 березня 2022 року Херсон захопили російські окупаційні війська. Стратегічне місто можна було нехай не назавжди відбити, але затримати окупантів, адже план оборони був. Але влада та правоохоронці нібито втекли, залишивши місцевих жителів захищати місто самостійно й майже без зброї.

Заборона розповідає про свідчення ексочільника Херсонської облдержадміністрації Андрія Гордєєва щодо подій перших днів оборони північного захисту від навали з окупованого Росією Криму.

Влада тікала, тероборона — вмирала: події 24 лютого

На момент початку російського вторгнення 24 лютого 2022 року жодного блокпоста в обласному центрі не було, розповів «Новой газете» голова Херсонської обласної державної адміністрації (2016-2019) Андрій Гордєєв.

«Представники поліції, СБУ також полишили місто без захисту,  тікаючи у перших рядах. Теперішній очільник ОДА Геннадій Лагута пропав. Дурість чи зрада, можливо і те, і інше», — зазначив Гордєєв.

За його словами, російська армія увійшла у Херсон вже 3 березня, бо ніхто не знав, що потрібно робити. З першого дня війни добровольці приходили до військкомату, а до них ніхто не виходив. Тільки близько сьомої вечора їх вивезли у село Наддніпрянське, де повинна була розміщуватися база тероборони.

«О 7 ранку проходила нарада щодо оборони області. Командир бригади ТрО вимагав вантажівку, щоб перевозити зброю зі складу до себе на базу. Йому кажуть: ‘Добре, чекай, зараз буде’. О 8 ранку він телефонує ще раз: ‘Де моя вантажівка?’. Кажуть: ‘Почекай, зараз буде’. О дев’ятій годині, десятій — те ж саме. А об 11 ранку заступник голови Херсонської ОДА з питань оборони Якименко сказав: ‘Звертайся до мера, бо я зараз далеко, в евакуації’», — розказав Гордєєв.

Ексчиновник акцентував, що у той час, поки теробороні обіцяли транспорт, «заступник нинішнього голови ОДА з питань оборони разом з адміністрацією міста просто тікали».

Зброю, як розповів Гордєєв, командиру тероборони довелося шукати самостійно, зупинивши автівку, яка везла її у місто Олешки, де тримала оборону 59-та бригада. Так вдалося дістати близько 660 автоматів з боєкомплектами. З цієї ж машини видали 400 автоматів добровольцям у Наддніпрянському.

«На Антонівському мосту йде бій. Треба взяти міст під охорону. І вони [бійці ТрО з Наддніпрянського] пішки йшли близько трьох кілометрів. Прийшли туди, вже була глуха ніч. По них [вдарили], вони побачили [жертв] і дали деру! Десь половину автоматів повернули, інші — безслідно зникла, як і люди. У тому сенсі, що вони залягли на дно, злякалися», — описав ситуацію першого дня російського вторгнення ексочільник облдержадміністрації.

В результаті на озброєнні у територіальної оборони залишилося всього кілька сотень автоматів та близько 50 РПГ-18 (радянські протитанкові гранати), з якими на додачу до коктейлів Молотова бійці намагалися влаштувати засідку на бронетехніку окупантів у Бузковому парку Херсона.

Міському священнику власноруч довелося поховати 67 бійців тероборони, яких навіть неможливо було ідентифікувати.

«Священник їх всі пофотографував, зробив нумерацію, зробив закритий час у Telegram. Каже: ‘Переможемо, потім будемо їх всіх діставати’», — розказав колишній очільник ОДА.

План захисту Херсона був: чотири лінії оборони

Було чотири лінії оборони міста: однією з перших мала стати зрошувальна система Херсона, переконаний Гордєєв.

«Вона проєктувалася за часів СРСР міністром оборони й міністром сільського господарства, тож була побудована таким чином, що жодний транспорт не проїде», — пояснив ексголова ОДА.

Лінії оборони Херсона:

1. Перешийок між Херсонською областю й Кримом повинен був бути замінованим. За словами Гордєєва, так і було, але приблизно за тиждень до початку війни його розмінували з невідомих причин.
2. Прикордонники повинні були подати сигнал про початок вторгнення, але не вступати в бій, а відійти далі. А далі — зрошувальна система Херсона. «Логіка така : підриваємо мости, вони [окупанти] зупиняються, і наша артилерія [б’є по ворогу]», — роз’яснив колишній очільник облдержадміністрації.
3. Річка Дніпро. Антонівський міст тримати до останнього, але якщо не вдається, зруйнувати міст: міст руйнується і Херсон опиняється відрізаним, залишається обороняти лінію води, бо Дніпро, на думку ексчиновника, перейти практично неможливо.
4. Каховський плацдарм. Евакуювати Нову Каховку і тримати оборону там, максимально укріпитися.

«На все це відводилася доба. Добу нам треба було стримувати їх на вході. Не вийшло», — резюмував Гордєєв.

Раніше Заборона розповідала про скандал з покаранням у Львові ромів за ймовірне мародерство, який одразу підхопили російські ЗМІ для поширення пропаганди.