Противниця психоаналізу і любителька мотоциклів: у США померла остання внучка Фрейда

• 3 червня 2022 року померла Софі Фрейд — внучка творця теорії психоаналізу Зігмунда Фрейда.
• Вона була провідною дослідницею у сфері соціальної роботи і спеціалізувалася на темах щодо жінок-лесбійок, фемінізму та нових підходів до навчання соціальних працівників.
• Софі скептично ставилася до вчень свого дідуся, називаючи його одним із головних «лжепророків XX століття».  

Зігмунд Фрейд вивів теорію психоаналізу ще наприкінці ХІХ століття і з того часу вона  була значною мірою витіснена з наукового дискурсу іншими психологічними теоріями. Свого часу її критикували чимало видатних дослідників людської психіки, серед яких була і його внучка — Софі Фрейд. Емігрувавши в часи Другої світової війни до США, вона змогла створити власну наукову спадщину у сфері досліджень поведінки людей та їхньої соціальної підтримки. Прожила Софі аж 97 років, поки 3 червня 2022 року не програла боротьбу з раком підшлункової залози.

Заборона розповідає життя та професійну кар’єру останньої внучки Зігмунда Фрейда.

Софі Фрейд: коротка біографія

Софі Фрейд народилася 6 серпня 1924 року у Відні. Її батько Мартін, старший син Зігмунда Фрейда, керував власним видавництвом і займався юриспруденцією, а мати Ернестіна була логопедом.

Після анексії Австрії нацистською Німеччиною у 1938 році, сім’я Софі розділилася: батько з братом переїхали в Англію до діда Зігмунда, а сама дівчина разом з матір’ю через Францію емігрували до США. «Я відносно рано втратила віру в те, що ми маємо раціональний контроль над своїм життям», — цитує Софі видання The Washigton Post.

У США внучка знаменитого австрійського вченого продовжила навчання й у 1946 році здобула ступінь бакалавра з психології у Редкліффському коледжі. Через два роки вона закінчила магістерську школу соціальної роботи Університету Сіммонса, а у 1970 році стала PhD у галузі соціального забезпечення в Університеті Брандейса.

Після здобуття докторського ступеня Софі Фрейд взяли на роботу на посаду професорки до її alma mater — університету Сіммонса, де вона очолила програму з дослідження поведінки людей. Окрім того, вона ще працювала волонтером у консультаційному центрі для бідних. Як пише WP, у молоді роки Софі постійно їздила на червоному мотоциклі, який вона вважала найефективнішим транспортним засобом.

У своїх наукових працях Софі Фрейд досліджувала вплив навколишнього середовища на розвиток людини, займалася темами, присвяченими жінкам-лесбійкам, фемінізму, етичним дилемам у соціальній роботі, а також підходам до навчання соціальних працівників. За свою кар’єру вона опублікувала чимало наукових статей, їздила з лекціями по всьому світу та написала близько 80 рецензій на книги з психології.

Критика психоаналізу від онучки Зігмунда Фрейда

Софі Фрейд вважається однією з найбільш затятих критиків психоаналітичної доктрини, розробленої її дідусем. У своїй останній книзі «Життя в тіні сім’ї Фрейд» вона описала власне критичне дослідження теорії Зігмунда, якого вважала сильно переоціненим науковцем і одним із «лжепророків ХХ століття» поруч із Гітлером [у контексті, що в обох була величезна армія прихильників, які не задумувалися над тим, про що говорять їхні кумири].

«Я дуже скептично ставлюся до психоаналізу. Мені здається, що це таке нарцисичне потурання, що я не можу в це повірити… Мій дідусь був хорошим і люблячим чоловіком, але він нічого не розумів про жіночу сексуальність», — цитує WP давнє інтерв’ю з Софі.

Зокрема професорка різко відкинула положення щодо едіпового комплексу та стадії заздрості до пеніса, яку психоаналітик приписував юним дівчатам. Ці судження вона назвала «дурницями, які міг придумати лише 3-річний хлопчик».

З усім тим, Софі Фрейд інколи й погоджувалася з ученнями свого дідуся. Зокрема це стосується його уявлень про несвідомі мотиви та захисні механізми, а також про роль, яку відіграє у формуванні людської психіки невивчений досвід дитинства.

Раніше Заборона розповідала про відкриття істориків, у яких вперше за 77 років з’явився підозрюваний, який міг видати нацистам сім’ю Анни Франк.