В Держбюджет України на 2023 рік заклали долар по 50. Чому на це можна не звертати увагу?
- Законодавство вимагає від уряду подавати перший документ про бюджет на наступний рік до 15 вересня. Далі він йде на розгляд у Верховну Раду.
- Народні депутати мають право подати правки, тож в процесі обговорень Держбюджет може кардинально змінитися, в першу чергу в частинах розподілу коштів.
- Існує кілька очевидних ризиків, що здатні суттєво вплинути на показники в будь-яку сторону.
Кабінет міністрів презентував проєкт Державного бюджету на 2023 рік. Це орієнтовні цифри, адже попереду ще затвердження з депутатами парламенту та корективи з міжнародними партнерами. Втім, найголовніша причина, чому не варто панікувати або розслаблятися, полягає в тому, що ніхто не знає, як будуть розвиватися події в Україні і світі.
Заборона розповідає про орієнтовні показники, які закладає Мінфін в основний кошторис на наступний рік, в якому також буде війна.
Державний бюджет на 2023 рік: гривня, рост цін, зарплати
Перше подання Кабінету міністрів проєкту Закону України «Про Державний бюджет на 2023 рік сталося в передбачені законодавством строки. Варто враховувати, що будуть внесені правки, можуть змінитися дані з перерозподілу коштів, однак в документі незмінинними залишаться основні показники. Мова йде про курс національної валюти, рівень інфляції, соціальні показники (прожитковий мінімум, мінімальна зарплатня). Саме ці пункти є базою для зведення доходів-видатків.
Те, що Міністерство фінансів передбачило цифри, не означає, що вони остаточні. Таблиця нижче демонструє, наскільки форс-мажори (до яких навіть ‘готувалися’) можуть змінити картину.
Тобто, як бачимо, повномасштабне вторгнення сильно перемололо очікування та реальність (яка теж під сумнівом). Тож ймовірність великого впливу на остаточні цифри залишається високою, серед основних ризиків:
Читати більше новин в Telegram- продовження війни на території України;
- розширення території військових дій. Тут є багато варіантів: може відкрито доєднатися Білорусь, Китай нападе на Тайвань, розв’яжуться охолоджені конфлікти (Нагірний Карабах, Сирія, Сектор Газа);
- перерозподіл ринку енергоносіїв: як наслідок, невідомо, якими будуть ціни на газ, електроенергію та паливо;
- санкції проти Росії та її партнерів (Іран, Північна Корея, можливо, Китай та Індія);
- форс-мажори, що вплинуть на курс американської валюти та її паритетність до інших світових валют, зокрема євро;
- елементарне затягування фінансових поясів в міжнародних фінустановах та в країнах-союзницях: просто припинять давати гроші. Це буде катастрофою, адже через падіння економіки держава потребуватиме запозичень для оборони та соцзахисту, а 94% запозичень планується взяти саме на зовнішніх теренах.
Борги, кредити, дороги. Які міністерства отримують додаткові гроші
Попередні доходи бюджету на 2023 рік складають 1.28 трлн грн, видатки 2.57 трлн гривень. Щомісячний дефіцит бюджету $3 млрд, або 1.29 трлн грн за рік: 20% від ВВП (загальний фонд 17,3% та Спецфонд ‒ 2,7%).
Державні запозичення складуть 1.516 трлн грн, 94% запозичень планується взяти з зовнішніх ресурсів:
- зовнішні 1.426 трлн грн;
- внутрішні 90.7 млрд гривень.
Зазначимо, що 13 вересня єврокомісар з питань бюджету Йоганнес Ган заявив, що стрімке зростання цін на енергоносії та інфляція в ЄС можуть вплинути на те, наскільки блок буде готовий надавати Україні додаткову фінансову підтримку надалі.
«Справжнє питання полягає в тому, як фінансувати Україну у випадку — а це дуже ймовірно — що війна триватиме в новому році/ Ми повинні підтримувати Україну, тому що Україна захищає не лише себе, але й також ми, наші цінності. Необхідне фінансування не може бути забезпечено з нинішнього бюджету ЄС і вимагатиме надзвичайних зусиль», — акцентував Ган. Комісар з питань бюджету також визнав, що стрімке зростання цін на енергоносії та інфляція в ЄС можуть вплинути на те, наскільки блок буде готовий надати Києву додаткову фінансову підтримку.
«Державний бюджет 2023 року — це бюджет воюючої країни, яка вже більше півроку зазнає колосальних збитків через повномасштабне воєнне вторгнення РФ на територію України. Тому урядом закладено збільшене фінансування сектору безпеки і оборони на рівні 17,8% ВВП, що у тричі більше, ніж було закладено у держбюджеті-2022», — зазначив міністр фінансів Сергій Марченко.
Це дійсно так: відомства, що беруть безпосередню участь у війні, отримали більше грошей:
- Міністерство оборони: +37% (+233.555 млрд);
- ГУ розвідки Міноборони: +41% (+3.379 млрд);
- Міністерство ветеранів: +13% (+789.2 млн) до 6,808 млрд;
- Служба безпеки: +4% (+848.4 млн);
- Міністерство внутрішніх справ (Нацполія, Нацгвардія, ДСНС, Держприкордонслужба): +2% (4.634 мільярди).
Проект Державного бюджету України на 2023 рік передбачає, зокрема, спрямування ресурсів на такі пріоритетні напрями:
- національна безпека та оборона – 1 141.1 млрд грн, або 17.8% ВВП;
- охорона здоров’я – 175.7 млрд грн;
- освіта – 155 млрд грн;
- пенсійне забезпечення та соціальний захист – 835 млрд грн;
- підтримка ветеранів війни – 6.8 млрд грн;
- Резервний фонд – 17.4 млрд грн;
- Фонд ліквідації наслідків збройної агресії – 19 млрд грн;
- Фонд розвитку підприємництва – 16 млрд грн;
- надання грантів бізнесу – 1.37 млрд гривень.
«Коли почалась війна, Рада проголосувала що у Бюджеті 2022 року всі кошти з Дорожнього фонду йдуть або на виплати по боргам, або на армію. Це стаття 38 чинного Бюджету цього року.У проєкті Бюджету на наступний, 2023-й рік, цієї статті вже немає. Тому повертається все, як було раніше. Тобто гроші можна використовувати на будівництво доріг», — розповів народний депутат Ярослав Железняк (Голос).
Він уточнив, що питання відбудови належать до парафії Мінінфраструктури та Держагентство автомобільних доріг. Цікаво, що в первинному варіанті кошторису МІ отримує 9.46 млрд гривень (це на 65% менше, ніж у 2022 році), а Укравтодор ‒ майже 56.9 млрд (-31%).
Раніше Заборона розповідала про чинники, які впливають на зміцнення американського долара по відношенню до інших, здавалося, стабільних валют.
Читати більше новин в Telegram