В Європі дітей з України забирають органи опіки: які приводи й що робити в таких випадках

Анастасія Бодюл
  • Соцслужби вилучили з українських родин 240 дітей. Третина справ — у Польщі.
  • Причиною для роз’єднання сім’ї можуть стати незвичні для українців ситуації: навіть прогули в школі.
  • Між Україною та країнами ЄС діє Гаазька Конвенція щодо захисту прав дітей. Тож українці автоматично підпорядковуються новим законам після перетину кордону.

Європейські соцпрацівники мають законне право забрати дитину, якщо вважають, що батьки чи опікуни неналежно виконують свої обов’язки. Для оскарження треба звернутися до українського консульства, офісу Уповноваженого з прав людини, благодійних організацій та адвокатів. Але інколи цього може виявитись недостатньо: у найбільш непростих випадках справу передають до суду.

Заборона розповідає про правила, які діють для українських родин у ЄС.


Злочини проти дітей: причини ували соцслужб

Європейське та українське законодавство щодо захисту дитячих прав значно відрізняються: тут до батьків та опікунів діють значно суворіші вимоги. Приводом для звернення в соцслужбу може бути гучний крик із сусідської квартири, подряпини чи синці та довгий плач дитини, пише BBC Україна.

«Юридично країни, які прихистили українців, мають право забирати дітей. Між Україною та ЄС від 19 жовтня 1996 року діє Гаазька Конвенція щодо захисту дітей. Відповідно до неї, зміна місця проживання тягне за собою і зміну юрисдикції: на батьків та дітей поширюють закони держави, де вони перебувають», — пояснив заступник голови комітету Асоціації правників України з цивільного, сімейного та спадкового права Олександр Губін.

У Польщі найчастіша причина, з якої розлучають сім’ї, — алкогольне сп’яніння батьків.

Читати більше новин в Telegram

Про які нюанси варто знати батькам:

  • Запідозрити вживання наркотиків можуть навіть через ліки, що мають схожі ознаки. Так, у листопаді 2022 року німецькі соцпрацівники забрали дитину через надмірну сонливість та кволу поведінку матері: лікар виписав жінці неправильне дозування антидепресантів.
  • Часто українські батьки не знають, що в багатьох європейських країнах заборонено залишати дитину саму вдома. При чому вікові обмеження для всіх різні — у Франції та Великій Британії нагляд дорослих треба до 12 років, у Польщі — до 7 років. 
  • В багатьох державах Європи обов’язковим є відвідування школи. Пропуски занять без поважної причини та попередження є достатньою підставою для адміністрації, щоб поскаржитись в соцслужби. 
  • Коли дитина не може відвідувати школу довше трьох днів, треба обов’язково поінформувати школу, бажано заздалегідь. Причому відпустку поважною причиною для прогулів не вважають. Якщо не під час канікул поліціянт побачить в аеропорту дитину, він теж може звернутись до соцпрацівників.
  • В Італії або Франції опікуном не може бути людина, яка досягла 65-річного віку. Такі ж юридичні колізії траплялися з українськими будинками сімейного типу: не у всіх країнах Європи визнається їхній статус опікунів.

Що робити, якщо дитину забрали в ЄС

Якщо у соцслужб виникли до вас питання, не проявляйте агресії. Будь-яка нестриманість для них — тривожний сигнал, навіть якщо це справедливе обурення і бажання захистити свою дитину. Агресивна реакція ставить під сумнів психічне здоров’я батьків — тоді їх направляють до психіатра і процедура затягується.

49-річна Тетяна, яка на час війни переїхала до Німеччини, чотири місяці намагалася повернути свого 6-річного сина. За її словами, дитину забрали через непорозуміння та сімейний конфлікт: матір жінки поскаржилася на насильство з її боку, соцслужби забрали і дитину, і стареньку. Щоб повернути сина, українка має пройти психіатричну експертизу та психотерапію, а також виграти суд.

Коли дитину вже забрала або є така загроза, варто негайно звертатися до місцевого українського консульства, офісу Уповноваженого з прав людини, місцевих благодійних організацій та громад. У найбільш непростих випадках доведеться судитися в іноземному суді — для цього треба перекладач та адвокат.

Щоб уникнути таких ситуацій, батькам треба максимально розібратися в місцевих правилах і законах. Можна робити це через спільноти українців, які давно живуть в цих країнах, звертатися до українського консульства або адміністрації садочка чи школи.

Раніше Заборона розповідала про спеціальні школи для українських дітей за кордоном: там вивчатимуть лише предмети українознавчого компонента.

Читати більше новин в Telegram

Сподобався матеріал?

Підтримай Заборону на Patreon, щоб ми могли випускати ще більше цікавих історій