Стрес може впливати на фізичне здоров’я: які можуть бути наслідки та як з ним боротися

• Стрес — це природна реакція організму на складну ситуацію. Буває гострий (раптовий) і хронічний.
• Цей стан може бути корисним у короткостроковій перспективі, допомагаючи виконувати повсякденні справи. Водночас занадто сильний може спричинити проблеми з фізичним і психічним здоров’ям.
• Рівнем стресу варто навчитися керувати. Це допоможе легше переносити її й зменшити вплив на організм.

Психічна напруга викликає реакцію практично у всіх системах організму: м’язи напружуються, серцебиття і дихання прискорюються, виробляються адреналін та кортизол. Якщо цей стан хронічний, тіло поступово виснажується, що може призвести до постійних болів, проблем з серцем та порушень імунітету.

Заборона розповідає про психічний стан та про те, як ним можна керувати.

Психічна напруга: як впливає на здоров’я

Стрес — це стан занепокоєння або психічної напруги, викликаний важкою ситуацією. Він є природною реакцією людини, яка спонукає нас розв’язати проблеми, загрози тощо, кажуть у Всесвітній організації охорони здоров’я. Цей стан певною мірою відчуває кожна людина. Він впливає як на розум, так і на тіло.

«Трохи стресу корисно і може допомогти нам виконувати повсякденні справи. Занадто сильний стрес може спричинити проблеми з фізичним і психічним здоров’ям. Вміння справлятися з ним може допомогти нам почуватися менш перевтомленими та підтримувати наше психічне та фізичне благополуччя», — пояснили у ВООЗ.

На які саме системи впливає довга психічна напруга:

• кістково-м’язова — коли організм відчуває стрес, м’язи напружуються. Це рефлекторний спосіб захисту організму від травм і болю. Хронічний стрес змушує м’язи тіла перебувати в більш-менш постійному стані настороженості. Напруженість м’язів тривалий час може спровокувати розлади: головний біль напруги, мігрені, біль у попереку та верхніх кінцівках, інші хронічні болі;
• дихальна — сильні емоції можуть супроводжуватися респіраторними симптомами, такими як задишка та прискорене вдихання, оскільки шляхи між носом і легенями звужуються. Для людей без респіраторних захворювань це, як правило, не є проблемою, але стрес може посилити проблеми з диханням у людей із уже існуючими респіраторними захворюваннями (астма, хронічне обструктивне захворювання легень тощо). Деякі дослідження також показують, що гострий стрес, наприклад, смерть близької людини, може спровокувати напади астми. Прискорене дихання також може викликати напад паніки;
• серцево-судинна — може сприяти довгостроковим проблемам із серцем і кровоносними судинами. Постійне збільшення частоти серцевих скорочень, а також підвищений рівень гормонів стресу (адреналін, норадреналін, кортизол) та артеріального тиску збільшує ризик гіпертонії, серцевого нападу чи інсульту. Може сприяти запаленню в системі кровообігу, особливо в коронарних артеріях. Також те, як людина реагує на стрес, може впливати на рівень холестерину;
• ендокринна — коли хтось сприймає ситуацію як складну чи загрозливу, мозок ініціює каскад подій із залученням гіпоталамо-гіпофізарно-надниркової (HPA) осі, яка є основним рушієм ендокринної реакції на стрес. Хронічна психічна напруга може призвести до порушення зв’язку між імунною системою та віссю HPA;
• шлунково-кишкова система — здатен впливати на зв’язок між мозком і кишечником і провокувати біль, здуття живота та інший кишковий дискомфорт;

• нервова система — може призвести до тривалого виснаження організму, адже коли стрес впливає на нервову систему, та постійно активує інші системи організму.

Хронічний стрес: які симптоми та як впоратися 

До симптомів хронічного стресу належать:

• головні болі;
• безсоння;
• депресія; 
• надмірний голод або переїдання (розлади харчової поведінки);
• прискорене серцебиття (тахікардія);
• підвищений тиск (артеріальна гіпертензія);
• больові відчуття в тілі (через постійну надмірну напругу в м’язах);
• підвищення рівня глюкози крові.

Рівнем психічної напруги можна навчитися керувати. Це допоможе легше переносити цей стан.

Є базові рекомендації:

• дотримуйтеся розпорядку дня — це допоможе відчувати більше контролю;
• висипайтеся — сон відновлює та розслабляє, що може допомогти усунути вплив стресу. Лягайте спати в один і той же час щовечора і вставайте в той самий час щоранку, включно з вихідними, обмежте використання телевізора, комп’ютера чи смартфона перед сном;
• спілкуйтеся з іншими — важливо, щоб спілкування викликало позитивні емоції, а не ще більше стресу;
• дотримуйтеся здорового харчування;
• обмежте час слідкування за новинами — принаймні від перегляду новин варто відмовитися перед сном.

Також ВООЗ випустила безплатний онлайн-посібник з різними вправами, які допоможуть зменшити рівень стресу та контролювати його. Він доступний українською мовою.

Раніше Заборона розповідала про ключові ознаки психічно здорової людини, а також про методи, які допомагають підтримувати стан.