Лівобережжя Дніпра біля Херсона: ЗСУ розвивають успіх та розширюють плацдарм

Раз на тиждень Заборона аналізує, що відбувалося на фронті та чого, ймовірно, слід очікувати далі. Публічно доступну інформацію редакція звіряє зі зведеннями аналітичних центрів і нашими постійними військовими експертами. 

Південний напрямок

• Як і минулого тижня, найбільш гарячою точкою на півдні залишається Херсонський напрямок. Згідно з повідомленнями російських «військкорів», ЗСУ вже вдалося просунутись через Кринки та вийти до лісопосадки південніше від населеного пункту. Частково про розширення плацдарму українських військ на лівобережжі свідчать дані ресурсу DeepStateMap. Українські офіційні джерела не підтверджують інформацію.

Ще однією важливою подією на цій ділянці фронту стала публікація фотографії, зробленої на лівому березі Дніпра. На ній видно українську бронетехніку, зокрема БТР «Буцефал», що свідчить про спроможність українських військ переправляти на лівий берег важку техніку.

Військовий експерт Роман Світан зазначає, що попри зростання активності ЗСУ на лівобережжі Херсонщини, це все ще не можна назвати початком форсування Дніпра.

«Це робота наших розвідувальних груп. Основне завдання — постаратися відсунути армійську артилерію РФ від Херсона. Друге завдання — це постаратися витягнути на себе додаткову кількість російських військ зі Східного фронту. Третє — це, якщо буде достатня кількість сил і засобів, перейти до наступальних дій і розширити плацдарм для форсування Дніпра. Але це якщо буде достатня кількість сил та засобів. Поки що їх не вистачає», — зауважує він.

Східний напрямок

• На сході найбільш гарячою точкою залишається Авдіївський напрямок. Весь минулий тиждень [кінець жовтня — початок листопада 2023 року] росіяни перегруповувались та готували нову спробу наступу та оточення Авдіївського гарнізону. Однак підготовка до нового масштабного наступу не означає, що наразі тут затишшя. Як повідомляє телеграм-канал «Бахмутський демон», на цій ділянці росіяни продовжували в лоб атакувати позиції ЗСУ у напрямку Степового, Коксохіму та Сєверного (з боку Водяного).

«Найближчим часом розпочнеться третя хвиля. Вона буде приблизно як перші дві за кількістю сил і засобів. Зараз росіяни підготували один плацдарм для наступу з півночі в районі Коксохіму. І другий — з півдня в районі Опитного, у районі кар’єрів. Тобто вони, швидше за все, підуть малими кліщами та постараються з півночі та півдня потрапити до Авдіївки. Зі сходу у них не виходить, адже там досить серйозний укріпрайон, через який практично неможливо пробитися. І вони це розуміють», — пояснює Роман Світан.

На його думку, українських сил та засобів на цьому напрямку достатньо, аби відбити черговий наступ. Водночас експерт вважає, що цей наступ буде останнім, адже вже незабаром мають розпочатись дощі, що унеможливить подібні операції.

Вибухи в тилу армії РФ

• 4 листопада ЗСУ завдали ракетного удару по малому ракетному кораблю проєкту 22800 (шифр «Каракурт») крилатими ракетами типу SCALP / Storm Shadow. В результаті атаки корабель «Аскольд» зазнав суттєвих ушкоджень. Ще одним важливим нюансом є те, що судно було призначене для запуску КР «Калібр» та мало заступити на бойове чергування наприкінці 2023 року. «Аскольд» був абсолютно новим і проходив випробування.

«Дякую пілотам тактичної авіації Повітряних сил за успішні удари крилатими ракетами по інфраструктурі суднобудівного заводу “Залив” у Керчі, де стояв один із найсучасніших кораблів ЧФ РФ — носій крилатих ракет “Калібр”. Молодці, немов SCALPелем пройшлись!» — прокоментував операцію командувач ПС ЗСУ Микола Олещук.

Своєю чергою, Роман Світан зазначає, що подібні удари можуть свідчити про успішне подолання українськими силами та засобами окупаційних систем протиповітряної оборони.

«Швидше за все, ППО противника було подолано, бо SCALP EG туди так просто не долетить. Можна говорити, що у нас є механізм розтину оборони противника — вже й літаками в тому числі. Наразі немає такої точки чи місця на окупованій території України, куди б ми не могли дістати важкими засобами», — вважає військовий експерт.

На його думку, збільшення ударів по військових об’єктах на території окупованого Криму може свідчити про початок процесу завоювання панування в повітрі над окупованим Кримом силами ЗСУ. Однак важливою складовою успішності подібної операції має стати кількість засобів ураження, які отримує Україна від західних партнерів: «Все буде залежати від кількості засобів ураження. Якщо це буде всього кілька ракет і все, то ні до чого воно не призведе».

• 5 листопада стався вибух на складі з боєприпасами у населеному пункті Сєдове на території окупованої частини Донецької області. Деякі російські «військкори» вказували, що у результаті удару був знищений склад з боєприпасами, ремонтна база та декілька вертольотів, що базувалися поруч. Офіційні російські джерела цю інформацію не підтверджують: на складі, мовляв, були незначні запаси боєкомплекту. Однак якщо судити за розміром вибуху, схоже, боєприпасів там було достатньо.

• 7 листопада вибухи пролунали у центрі окупованого Донецька: влучили в будівлю, де проходили тренування російські оператори БПЛА. Ось що про це влучання написав український блогер Денис Казанський: «У Донецьку раптово стало погано Республіканському центру безпілотних систем “ДНР” ім. Володимира Жоги, який готує операторів БпЛА. Повідомляється, що по будівлі прилетіли HIMARS, і деякі оператори залишаються під завалами».

• 9 листопада вибух пролунав в окупованому Скадовську. За інформацією радника міського голови Маріуполя Петра Андрющенка, близько 9:00 у Скадовську був приліт по місцю дислокації окупантів на базі «Лотос».