ВАКС скасував закриття Роттердам+: все, що треба знати про цю справу 

• 14 грудня Апеляційна палата ВАКС скасувала рішення щодо закриття справи «Роттердам+».
• Провадження у справі із різних причин до того закривалось уже п’ять разів.
• Згідно з обвинуваченням, протиправна змова принесла збитків населенню на 40 млрд гривень.

Розслідування у справі «Роттердам+» триває з 2017 року. З того часу підозри у змові загалом вручили двадцятьом посадовцям із ДТЕК, НКРЕКП та ДП «Оператор ринку». Бенефіціаром могла стати енергетична компанія Ріната Ахметова, яка контролювала більшість видобутку вугілля на території України.

Заборона розповідає про гучну справу на 40 млрд гривень.

Апеляційна палата ВАКС: рішення 

Вищий антикорупційний суд України (ВАКС) 9 жовтня 2023 року закрив провадження щодо першого епізоду справи Роттердам+. Аргументували зокрема і поправками Лозового: нібито строк розслідування сплив ще задовго до передання справи до суду. 

Прокурор подав на оскарження — у результаті 14 грудня колегія суддів Апеляційної палати скасувала закриття. Було призначено повторний розгляд справи, а арешт майна фігурантів знову набув чинності, повідомляє ВАКС.

Рішення про закриття ухвалювали два судді. Вони аргументували його так:

• згідно з їхньою інтерпретацією «правок Лозового», справу продовжував неуповноважений на це субʼєкт — прокурор САП;
• численні закриття справи прокурорами під час слідства мали вплив на строки досудового розслідування, які сплили задовго до передачі обвинувачення в суд.

Річ у тому, що 2019 року у справі було відкрито сім кримінальних проваджень, які об’єднали з найпершим від 2017 року. У цей проміжок часу були ухвалені «правки Лозового», які встановлювали новий порядок продовження строку досудового розслідування. У вказівці до закону стверджувалось, що правки не мають зворотної дії та застосовуються до справ, які були внесені в реєстр після набуття їх чинності.

Прокурори Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) продовжували строки розслідування через постанови керівників. Відсутність в законі відповіді, як саме це треба робити в об’єднаних провадженнях (нові провадження додавались до справи і після ухвалення «поправок Лозового»), призвела до можливості закрити справу пізніше. Окрім того, тільки прокурори САП вже закривали справу чотири рази (усі рішення згодом були скасовані):

1. 27 серпня 2020 року — через неможливість довести спричинення збитків на 19 млрд грн і закінчення, на думку прокурора, строків досудового розслідування;
2. 21 січня 2021 року — через неможливість довести протиправність ухвалення постанови НКРЕКП № 289;
3. 9 квітня 2021 року — через неможливість довести вину фігурантів, спричинену пряму шкоду та подальше відмивання коштів;
4. 20 травня 2021 року — через неможливість довести вину фігурантів і закінчення строків досудового розслідування.

Роттердам+: коротко про справу

З початком війни на Донбасі у 2014 році, видобуток вугілля в Україні значно зменшився. Під окупацію потрапили шахти, які давали паливо для ТЕС. Україна почала закуповувати вугілля і Національна комісія (НКРЕКП) вперше визначила порядок формування тарифу для генерації тепла — «Роттердам+».

У формулі «Роттердам» означав вартість вугілля у порту Роттердам, а «плюс» — вартість його доставки в Україну. Проте з-за кордону закуповувалась тільки частина палива, а значить енергетичні компанії не витрачались на його перевезення. Включення подібних витрат до тарифу є ще й незаконним, оскільки стаття 12 закону України «Про ціни і ціноутворення» стверджує, що ціна на регульований  державою товар повинна включати тільки витрати, які були понесені під час його виробництва. «Роттердам+» діяла до 1 липня 2019 року і за цей час завдала споживачам збитків на 40 млрд гривень.

«Формула кілька років підряд перезатверджувалася. Кожного разу НКРЕКП мала всі необхідні відомості, що витрати з транспортування не несуться, але споживачі продовжують платити за них у складі тарифу. Це докази того, що посадовці НКРЕКП чітко розуміли суть рішення, його незаконність та шкоду, яку заподіюють громадським інтересам», — коментував справу Центр протидії корупції.

Національне антикорупційне бюро України почало розслідування ще в березні 2017 року. У серпні 2019 року детективи повідомили шість підозр: ексголові НКРЕКП Дмитру Вовку, колишньому директору ДП «Оператор ринку» Володимиру Євдокімову, ексначальнику управління енергоринку НКРЕКП Тарасу Ревенку, ексначальнику відділу комісії Володимиру Бутовському та двом топменеджерам ДТЕК Борису Лісовому та Івану Гелюху. У жовтні 2022 року було вручено ще 15 з НКРЕКП та групи приватних теплогенеруючих компаній. Усім інкримінують зловживання службовим становищем, що загрожує позбавленням волі на строк до 6 років.

Бенефіціаром «Роттердам+» мав бути ДТЕК, оскільки компанія Ріната Ахметова контролює більшість видобутку вугілля в Україні.

«Схема із впровадженням формули Роттердам+ була потрібна ДТЕК для покриття заборгованості за кредитами, яка зросла після 2014 року у зв’язку із різкими валютними коливаннями. Такі витрати вирішили покласти на споживачів ринку.  Журналісти та експерти неодноразово припускали, що схема стала можлива завдяки особистим домовленостям Ахметова з колишнім президентом Порошенком. Водночас знайти докази такій змові досить непросто, враховуючи рівень захисту як колишнього президента, так і олігарха», — стверджують у ЦПК.

Раніше Заборона розповідала про прирівняння корупції до держзради. Це дозволить уряду через СБУ забирати справи у НАБУ, що в перспективі призведе до проблем із західними партнерами.