Корупція — держзрада. Підводні камені ідеї Зеленського

• Президент України запропонував прирівняти корупцію до державної зради. Відповідний законопроєкт мають внести в Верховну Раду як невідкладний до вересня 2023 року.
• За корупцію в Україні передбачена дисциплінарна, адміністративна та кримінальна відповідальність. У більшості статей ККУ посилення покарання під час війни не передбачене, на відміну від державної зради.
• Розслідувати злочини можуть НАБУ, ДБР та Нацполіція. Наприклад, Національне антикорупційне бюро займається виключно справами топчиновників.

Служба безпеки України може отримати законне право розслідувати злочини, де сума хабаря більша за 24 мільйони гривень. При цьому за НАБУ таке право теж залишать, але фактично суто на папері, адже будь-яку справу в органу можна буде забрати. Це, серед іншого, створить загрозу для незалежності антикорупційної системи від влади.

Заборона розповідає про президентську ініціативу, а також про те, як наразі розслідуються корупційні злочини.

Хабарі та наживання в воєнний час: покарання

За корупцію в Україні передбачена дисциплінарна, адміністративна та кримінальна відповідальність. Суд обирає покарання з огляду на ступінь тяжкості правопорушення — більш суворе, наприклад, ув’язнення та конфіскація майна, призначають лише тоді, якщо інші будуть недостатніми для попередження нових, пояснили у Transparency International Ukraine.

Притягнути до відповідальності можуть у таких випадках:

• за пропозицію чи обіцянку хабаря працівникові або підряднику (стаття 354 ККУ) — штраф до 4 250 грн, громадські роботи до 100 годин, виправні роботи до року або обмеження чи позбавлення волі до 2 років. Тому, хто бере гроші, загрожує штраф до 8 500 грн, громадські роботи від 100 до 200 годин, обмеження/позбавлення волі до 2 років;
• підкуп службової особи приватного підприємства (ст. 368-3) — штраф до 6 800 грн, громадські роботи до 200 годин, обмеження/позбавлення волі до 2 років. Службовцю, який взяв гроші — штраф до 6 800 грн, виправні роботи до 2 років, арешт до 6 місяців, обмеження/позбавлення волі до 3 років та заборона обіймати посади до 2 років. Коли працівник сам вимагає хабар, покарання жорсткіші: від 3 до 7 років у в’язниці та ймовірна конфіскація майна;
• підкуп нотаріуса, аудитора, оцінювача (ст. 368-4) — штраф до 6 800 грн, громадські роботи до 200 годин або обмеження/позбавлення волі до 2 років. За отримання все так само, але ув’язнити можуть вже на 5 років;
• пропозиція, обіцянка або одержання неправомірної вигоди службовою особою (ст. 369) — штраф до 6 800 грн, обмеження/позбавлення волі до 4 років. Пропозиція посадовцям вищої ланки передбачає позбавлення волі до 10 років із можливою конфіскацією майна;
• одержання неправомірної вигоди службовою особою (ст. 368) — штраф до 68 000 грн, арешт до пів року або позбавити волі до 4 років. Додатково посадовець може втратити право обіймати посади на 3 роки.

• зловживання владою або службовим становищем (ст. 364) — арешт до 6 місяців, обмеження/позбавлення волі до 3 років. Додатково суд може заборонити обіймати конкретні посади максимум на 3 роки та накласти штраф до 12 750 гривень. Якщо збитки були на понад 335 500 грн, посадити можуть на шість років;
• посадовець збрехав у декларації (ст. 366-2) — штраф на суму від 51 000 до 68 000 грн, громадські роботи до 240 годин, обмеження волі до 2 років. Якщо різниця між задекларованими статками і реальними понад 5.368 млн грн, штраф зростає до 85 000 грн, а також посадовця можуть посадити;
• держслужбовець набув активи, які суттєво перевищують його законні доходи (ст. 368-5) — це на більш ніж 8.723 млн грн у 2023 році. Покарання від 5 до 10 років у в’язниці;
• посадовець вкрав чуже майно завдяки своїй посаді (ст. 191) — ув’язнення до 5 років, а в умовах воєнного стану — до 8 років. Додатково у всіх випадках може бути встановлена заборона обіймати посади до 3 років;
• нецільове використання бюджетних коштів (ст. 210) — в межах до 4 млн грн (у 2023 році) — штраф до 6 800 грн, виправні роботи до 2 років або обмеження волі до 3 років. Коли сума більша, суд може призначити обмеження волі до 5 років або позбавлення волі до 6 років. Додатково у всіх випадках може бути встановлена заборона обіймати посади до 3 років.

Хто в Україні розслідує корупційні злочини

Корупційні злочини в Україні розслідують три правоохоронні органи:

• Національне антикорупційне бюро (НАБУ) — корупційні злочини топпосадовців (президент, повноваження якого припинено, народні депутати, радники і помічники президента, члени Кабміну, судді, генпрокурор і його заступники). У справах призначається прокурор САП, який здійснює процесуальне керівництво. Після завершення розслідування він направляє обвинувальний акт до Вищого антикорупційного суду (ВАКС) — тільки він може розглядати справи НАБУ-САП;
• Державне бюро розслідувань (ДБР) — розслідує не тільки корупційні, а й будь-які інші злочини високопосадовців, які не входять у компетенцію НАБУ. Після досудового розслідування справи розглядають суди загальної юрисдикції;
• Нацполіція (НПУ) — розслідують усі справи, які не входять у компетенцію НАБУ і ДБР. Після завершення досудового розслідування справу розглядають суди загальної юрисдикції. НПУ також складає адміністративні протоколи про вчинення адміністративних правопорушень, пов’язаних з корупцією.

Службі безпеки України такі правопорушення не підслідні. При цьому у її складі з 1990-х років діє Головне управління по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю. Воно фактично дублює діяльність НАБУ і ДБР.

«Підрозділ дає на підставі положень Кримінального процесуального кодексу щодо права слідчого здійснювати досудове розслідування в злочинах, що йому не підслідні, поки прокурор не визначить іншу підслідність. Отримання ж доказів неналежним суб’єктом [слідчим СБУ] може бути підставою для неможливості їх врахування судом», — пояснили у Transparency International Ukraine.

Прирівняння корупції до державної зради

Президент України Володимир Зеленський ініціював внесення до парламенту законопроєкту, який прирівняє корупційні злочини до державної зради. Норма має діяти тільки у воєнний час. Фактично це означає, що покарання буде суворішим: терміни довші, під заставу підозрюваному вийти буде неможливо.

Також передбачено, що хабарництво в особливо великих розмірах дозволять розслідувати не тільки НАБУ і ДБР, а і СБУ. 

«Спочатку ідея була, що усі корупційні кейси у сфері нацбезпеки, які перевищують 24 млн грн, мають розслідуватися СБУ. НАБУ пропонувалося залишити корупцію дрібніше. Після реакції західних партнерів, які дали зрозуміти, що вбачають у намірах замах на незалежність антикорупційної системи, в Офісі президента ідею змінили. Тепер йдеться не про те, щоб відібрати у НАБУ право на проведення великих антикорупційних розслідувань, а про надання та СБУ права на їх проведення», — розповіло Дзеркалу тижня джерело в ОПУ.

Читайте також

В Україні військові з інвалідністю можуть отримати виплату: як її оформити

Тобто СБУ отримають законне право розслідувати злочини, де сума хабаря більша за 24 млн гривень. Отже, докази, зібрані службою, точно прийматимуться судом. При цьому за НАБУ право на розслідування на папері залишать, але кому саме передавати справу, вирішувати Офіс генпрокурора. Як зазначає один із журналістів-розслідувачів, контроль за розслідуванням великої корупції у владі отримає абсолютно керована СБУ, а не все ще неконтрольоване Банковою НАБУ.

«Будь-яку справу в НАБУ можна буде забрати, і для цього будуть законодавчі підстави. Україна матиме купу програних справ у Європейському суді з прав людини, бо безальтернативна варта буде порушенням конвенції. Плюс влада почне псувати відносини з міжнародними партнерами. Запобіжний захід це не покарання, всі чомусь це плутають. Плюс 90% результатів у боротьбі з корупцією становлять саме адміністративні заходи, спрямовані на її превенцію, а не на розслідування існуючих фактів. Якщо ухвалять – буде біда», — прокоментував законопроєкт високопоставлений інсайдер видання в НАБУ.

Цікаво! За результатами опитування КМІС, 89% громадян вважають корупцію вважають найсерйознішою проблемою для України після повномасштабної війни. Головним і найсерйознішим типом корупції є політична корупція (81%). Частка респондентів, які вважають, що за боротьбу з корупцією мають відповідати  прості громадяни, зросла з 9% у 2021 році до 13% у 2023 році, але більшість  продовжує покладати основну відповідальність за це на президента та його Офіс (44%). Довіра до спеціалізованих антикорупційних органів суттєво зросла порівняно з 2021 роком. Найбільше — до Служби безпеки України (у 2023 році їй довіряють 40% порівняно з 12% у 2021 році) та Національної поліції (31% та 11% відповідно).

Раніше Заборона розповідала про Агентство з розшуку та менеджменту активів, яке займається пошуком російських активів за кордоном, а також про суперечливі факти щодо компетентності нової очільниці.