Блокада пунктів пропуску, відбудова України та оборонна співпраця: коли чекати відлиги в польсько-українських відносинах

Від 6 листопада 2023 року польські перевізники заблокували рух вантажівок на пунктах пропуску на польсько-українському кордоні: «Гребенне — Рава-Руська», «Корчова — Краківець», «Дорогуськ — Ягодин». Вони вимагали повернення дозволів для українських водіїв, вилучення польських машин з електронної черги та пропуску з території України поза чергою порожніх польських вантажівок. 23 листопада 2023 року заблокували ще один пункт — «Шегині — Медика». Це призвело до застрягання на кордоні тисячі українських вантажівок та напруги у відносинах двох дружніх країн.

Причини блокування називаються різні, але єдине, що очевидно, — напруга між двома країнами-сусідками посилалася. Хоча, як зауважує президент Польсько-української господарчої палати Яцек Пєхота, відносини між державами «абсолютно добрі та позитивні». Журналістка Світлана Мялик запросила авторитетного експерта до предметної розмови про блокаду, про співпрацю в обороні та бізнесі і про допомогу Польщі на шляху України до ЄС та у відбудові після війни.

Зупинка торгівлі з Росією та Білоруссю: причини блокади пунктів пропуску з Україною

Пане Яцеку, під час конференції багато говорили про польсько-українські відносини загалом. Проте одним з важливих питань, що порушувались, була ситуація на кордоні України та Польщі. Як ви бачите і трактуєте її? Що треба зробити, аби знайти компроміс між двома сторонами?

Передусім почекаймо дій нового уряду. Ця акція протесту, мушу сказати з жалем, була скликана не зовсім в інтересах лише перевізників, тому що вона була скликана в час після виборів, коли для тих, хто був при владі в уряді, що пішов, проблема кордону взагалі не була пріоритетною. Експрем’єр-міністр [Польщі] Матеуш Моравецький, почувши запитання про кордон на пресконференції, оголосив, що міністр інфраструктури має представити звіт про ситуацію. Тим часом насправді польська й українська урядові сторони разом із перевізниками, їхніми організаціями, але також разом з організаціями підприємців, які виробляють, і тих, які експортують та імпортують, мають сісти за один стіл і домовитися про те, що можливо, а що — ні. Що може зробити українська сторона, а що польська сторона може негайно впровадити, реалізувати для того, щоб цю проблему розв’язати. 

Що, на вашу думку, спричинило ситуацію на кордоні, оце блокування з боку польських перевізників?

Безперечно, польські перевізники опинилися в дуже складній ситуації. Але Україна не є головною причиною цього. Причиною [головною] є блокування торгівлі з Росією, з Білоруссю. Також серед причин — загальний спад [перевезень]. Замовлення на перевезення в Європі впали на 25% і, звичайно, є ще й конкуренція з українськими перевізниками. Але поговорімо про вирівнювання умов, про навантаження. До речі, нібито в серпні 2023 року ми [Польща] імплементували Директиву про мобільність, яка зобов’язує українських роботодавців до такого ж рівня заробітної плати, як у водіїв в Європейському Союзі. Тож на шляху вирівнювання умов для конкуренції зроблено дуже багато. Тому, розуміючи складне становище перевізників, не можна допустити ситуацію, коли ще й далі будуть заблоковані перевезення.

Але кордон блокується вже понад два місяці, питання досі не врегульоване…

Це справді так. І польські, й українські компанії зазнають драматичних втрат: це штрафні санкції, це розірвання контрактів тощо…

Блокування кордону призвело до зменшення українського експорту через пункти пропуску на 40%. За словами голови Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данила Гетманцева, це, своєю чергою, спричинило втрату держбюджетом України 9,3 млрд грн через недонадходження митних платежів. Блокаду він називає потужним ударом по українській економіці. Що ви про це думаєте? 

На парламентському комітеті з інфраструктури у Польщі було звернено увагу парламентарів на те, що з польського боку ми маємо велике позитивне сальдо в економічному обігу з Україною за 9 місяців минулого року: експорту 8,1 млрд євро, імпорту — 3,6 млрд євро. Тобто маючи величезне позитивне сальдо в економічному товарообігу, насамперед польська економіка сьогодні втрачає від цієї ситуації з блокадою кордону. І це треба сказати чесно. Питання в тому, хто буде покривати збитки підприємців, які не доставили, і хто буде платити контрактні збитки.

Чи може Брюссель тут допомогти? Чи можуть загалом європейські структури якось вплинути на те, що відбувається?

Це питання [насамперед] до перевізників. На мою думку, винними є організатори протесту, муніципалітети, які дозволили організувати блокаду на своїй території, і, на жаль, Державне казначейство [Польщі]. Цих адресатів ми навіть назвали в [спільній] позиції Польсько-української господарчої палати як таких, що несуть відповідальність за збитки, яких зазнали компанії. Тому ми вже з нетерпінням чекаємо на дії нового уряду Польщі.  

Новий уряд Дональда Туска зможе розв’язати проблему на кордоні?

У цьому конфлікті тепер є сторона з польського боку, партнер для рішучих і швидких переговорів. І, як я вже сказав, треба сідати за стіл переговорів з представниками всіх сторін — польської, української, ЄС, а також перевізників і підприємців, — щоб знайти рішення.

Втрати Польщі від блокади: експертна думка Яцека Пєхоти

Так, ми бачимо дії нового польського уряду і кроки щодо намагання розблокувати кордон. Як вважаєте, чи є ця ситуація передвісником того, що Польща в майбутньому блокуватиме вступ України до ЄС? Адже зараз — кордон, перед тим було українське збіжжя…

Питання шляху України до Європейського Союзу — це набагато ширша, об’ємніша тема. Її варто обговорювати, шукати рішення до того, як конфлікт спалахне, а не в той момент, коли він виникає. На жаль, ми постраждали, ми вчинили гріх бездіяльності в багатьох і багатьох моментах, коли був відкритий кордон України з Євросоюзом. Торгівля товарами, економічна торгівля. Ми знали, яка напруга буде попереду. На жаль, ми практично нічого не зробили для того, щоб розблокувати транспортні коридори, щоб уможливити експорт за межі польського ринку, щоб зняти певні напруження, які можна було б вирішити набагато ефективніше. Ми дуже розраховуємо на участь наших компаній у відновленні України. Польське агентство інвестицій і торгівлі запустило реєстр компаній, які готуються до цього процесу.

Про яку кількість мова?

Це понад 3 000 компаній, які хочуть брати участь у процесі відбудови України.

І зараз польські компанії працюють в Україні попри повномасштабну війну?

Звичайно, робота триває, заходи проводяться. Але я запитую себе: якою буде Польща, якою буде довіра до польського хабу для відбудови України? І якщо держава не може забезпечити прохідність кордону, то все це…

…Велика проблема?

Нерозв’язання цієї проблеми, на жаль, знижує довіру до нас у світі, довіру до Польщі з боку її партнерів у Європейському Союзі та Сполучених Штатах. Тому що тоді треба думати про те, щоб усі зусилля з відбудови України розміщувати за межами Польщі. Ми можемо втратити на цій блокаді, на цій ситуації дуже і дуже багато як держава, як економіка.

Що, на вашу думку, найцікавіше для польських підприємців у відбудові України, які сфери економіки?

Багато сфер, які б були цікаві, адже зруйнована Україна має величезні потреби сьогодні. Є величезне зацікавлення з боку польських будівельних компаній, підрядників, постачальників, які надають матеріали для будівництва. Це все, що відбувається і має відбуватися в дорожній інфраструктурі, транспортній, електроенергетичній. Це все, що відбувається на муніципальному рівні: відбудова міст, містечок України.

Оборонний сектор: як можуть Україна і Польща працювати разом

Чи може бути щось спільне в напрямі оборони України? Наприклад, Польща виробляє гаубиці Krab та іншу зброю і боєприпаси. Можливо, ми б могли щось робити разом?  

Так, це та сфера, де, на жаль, протягом багатьох років дискусії між  «Укроборонпромом» і Польською групою з питань озброєнь (Polska Grupa Zbrojeniowa) не призвели до таких проєктів і початку спільної діяльності. Це величезна, величезна сфера потенційної співпраці.

Але ж ми живемо в умовах війни. То, може, варто подумати, аби зробити на польській території таке спільне оборонне підприємство і працювати разом?

Сьогодні в оборонному секторі більш активними є приватні польські компанії, ніж державна Polska Grupa Zbrojeniowa. Найкращий доказ — коли у Києві була організована міжнародна конференція з питань співпраці у сфері озброєнь, ніхто не приїхав з Польщі! Ми дуже сподіваємося, що це зміниться за нового [польського] уряду.

Українські біженці в Польщі та польський бізнес — для України

І насамкінець, як ви оцінюєте нинішні відносини між Україною та Польщею? Чи вони такі ж добрі, як на початку повномасштабної війни, у лютому 2022 року? Чи змінились — і не на краще?

Загалом, якщо говорити про ставлення суспільства [польського], то ситуація добра. Українці згадують завжди, що ми [у Польщі] намагаємося приймати українських біженців — це підкреслюється при кожній нагоді. Польща дуже активно долучилася до гуманітарної допомоги, а також до представлення проблем України на європейських і світових форумах. 

Втім, конфлікти навколо сільського господарства і транспорту, очевидно, також впливають на ці відносини. Але я б не переоцінював ці проблеми. Можна сказати й так: хто любиться, той і чубиться. На шляху України до Європейського Союзу попереду на нас чекає ще багато сфер, в яких ми зрештою також будемо конкурувати. Тому до цього треба бути готовими.

Але ж має бути здорова конкуренція, так?

Насамперед потрібно мати інструменти, майданчики, щоб обговорювати ці проблеми заздалегідь, до того, як вони вибухнуть у вигляді конкретних протестів і конкретних галузей. Ми [Польща] маємо справу зі специфічною ситуацією, тому що ми 12 років готувалися до повної інтеграції з Європейським Союзом, тобто до відкритих кордонів. Ми імплементували певні норми ЄС, в тому числі і навантаження на наших підприємців, які мали підготуватися до цієї конкуренції. Війна призвела до негайного відкриття кордону. Це спричиняє сьогодні багато напруження й конфліктів та значно ускладнює процес інтеграції [України в ЄС]. 

Це економічне питання. А відносини між Польщею та Україною загалом, як вважаєте, можна назвати добрими?

Абсолютно добрими та позитивними. Це видно з величезного інтересу польських компаній до співпраці з Україною. Про це свідчить величезна активність українців, які відкривають свої бізнеси у Польщі. Понад 40 тисяч українців зареєстровані як фізичні особи-підприємці у Польщі, є компанії з капіталом, які створюються тут. Ми робимо все, щоб інтегрувати ці [українські] громади, щоб вони не були закриті в собі, [працюючи лише] одна для одної. І загалом це є головною метою діяльності організації, яку я очолюю — Польсько-української господарчої палати. Вона об’єднує як польських, так і українських підприємців. І кожен наш захід спрямований на розбудову польсько-українського партнерства. Це велика можливість, шанс, який відкривається перед нами.