Читаєте зараз
Чекають, що складемо зброю? (Не дочекаються.) Які партії Європи вже пускають слину на території України

Чекають, що складемо зброю? (Не дочекаються.) Які партії Європи вже пускають слину на території України

Andriy Sorokin

Правопопулісти не перший рік мають сильні позиції на східному фланзі ЄС. На тлі глобальної кризи та зростання антиелітарних настроїв у них є всі шанси збільшити підтримку й присутність в органах влади.

Крім того, агресивні заяви румунських та угорських ультраправих нагадали, що територіальні претензії до України має не лише Росія. Звісно, ми не можемо стверджувати, що вони вже все поділили, як Сталін із Гітлером, але згадка Путіним того періоду так і підказує аналогію.

Постійний автор Заборони Андрій Сорокін спробував розібратися, що це за політики, які досі бажають «повернути історичні землі». У тексті наведено дані про зв’язки цих сил та окремих їхніх представників з РФ, позиції щодо війни та електоральні перспективи.


Альянс за союз румунів

AUR (Alianța pentru Unirea Românilor), Румунія. Рік створення — 2019-й.

Меседж: Romania Mare, тобто відродження «Великої Румунії» — аж до об’єднання з Молдовою. Партія встигла покритикувати Сербію за утиск прав етнічних румунів та посваритися з угорцями через претензії на Закарпаття і вплив угорської автономії в Румунії. На звинувачування в угорофобії голова партії Джордж Сіміон заявив, що взагалі-то розглядає орбанівську Fidesz як рольову модель.

Пряма мова

«Наш обов’язок, обов’язок усіх тих, хто, як і раніше, любить цю країну й цей народ, — навести лад, відновити нашу державу [в кордонах до 1940 року] і змусити її працювати на благо румунів», — ідеться в заяві партії, зробленій у червні 2020-го у зв’язку з 80-річчям радянської окупації Бессарабії, Північної Буковини та області Герца.

«Ми не будемо по-справжньому суверенними доти, доки не реінтегруємо румунську державу в її природних кордонах. Бессарабія має повернутися додому. Північну Буковину не можна забувати, південь Бессарабії, землі області Герца, Закарпаття. Усе, що було і є в румунської нації, має повернутися в межі держави. Це ідеал, який ми не маємо забувати», — сказав 24 січня 2024 року в Яссах співголова партії та один із кандидатів на виборах до Європарламенту Клаудіу Тирзіу.

«Румуни страждали і від українців, і від росіян, і насправді ми не дуже любимо ні тих, ні інших», — висловився він же в коментарі Financial Times у листопаді 2023 року.

Позиція щодо румунської громади в Україні

AUR вважає, що Україна порушує фундаментальні права етнічних румунів. По-перше, через освітню реформу 2017 року, яка обмежує викладання в школах недержавними мовами. По-друге, через закон про адміністративно-територіальний поділ: той нібито «спрямований на розчленовування районів, де румуни становлять більшість, і на відновлення цих районів у формах, що зменшують румунську громаду, роблячи її більш неврахованою в процесі ухвалення рішень у цих районах».

Позиція щодо російсько-української війни

  • це «не наша війна»;
  • проти військової підтримки України з боку Румунії — аж до заборони транзиту зброї через її територію;
  • вимагає відновлення переговорів між Україною та РФ, щоб уникнути світової війни.

Реакція України

Голова партії Джордж Сіміон визнаний персоною нон грата в Україні та Молдові.  

Зв’язки з РФ

Явно не проглядаються: у країні в принципі важко уявити існування проросійських сил. Сіміон наприкінці 2023 року вимагав закриття російських консульських установ і вислання посла РФ та називав Путіна вбивцею і диктатором. Водночас варто звернути увагу на таке:

  • ексміністр оборони Молдови Анатол Шалару стверджує, що Сіміон зустрічався в Чернівцях із представником спецслужб РФ у 2011 році;
  • Сіміон запросив у партію Лідію Тюдор, яка нібито має зв’язки з виданням România Mare. Його головредом був румунський журналіст Драгош Думітріу, який співпрацював із пропагандистським агентством Sputnik.

Електоральні перспективи

Націонал-популісти не мали особливої популярності в Румунії, на відміну від інших країн Східної Європи. Однак AUR вдалось її домогтися — насамперед критикою антиковідних обмежень у 2020 році. На парламентських виборах вони неочікувано набрали 9%. Партія популярна не тільки серед класичного електорату правопопулістів, а й румунської діаспори: у 2020-му її активно підтримували мігранти в Італії, Іспанії та Франції.

Нині рейтинг партії становить 20%, що робить її другою за популярністю в країні. Підтримка Сіміона — 18%. Найближчі парламентські та президентські вибори відбудуться в Румунії наприкінці 2024 року. Але судити про реальну підтримку AUR можна буде вже після червневих виборів до Європарламенту.

Інші антиукраїнські політсили Румунії

S.O.S. Romania

Ще одні румунські правопопулісти, здатні подолати п’ятивідсотковий бар’єр і сформувати фракцію в новому парламенті. Стали відомі завдяки одіозній Діані Шошоаке, яку виключили з AUR. Торік МЗС України ініціювало проти неї санкції. Серед передумов:

  • Шошоаке подала законопроєкт, що пропонує денонсувати договір про добросусідство й співпрацю Бухареста з Києвом. У ньому ж ішлося про необхідність анексувати «історичні території, які їй належали, а саме: Північну Буковину, Герцу, Буджак (Кагул, Болград, Ізмаїл), історичний Марамуреш та острів Зміїний»;
  • у березні 2022 року разом зі ще трьома парламентаріями зустрілася з послом РФ у Бухаресті, обговорюючи позицію нейтралітету Румунії щодо вторгнення;
  • через рік назвала Україну фашистською державою, а Володимира Зеленського — нацистом, і посприяла скасуванню його виступу в парламенті.

Але навіть без антиукраїнської риторики заяви Діани Шошоаке змушують засумніватися в її адекватності. Так, влітку 2023 року вона стверджувала, що зупинила заколот Пригожина і врятувала Москву.

«Нові праві» (Noua Dreaptă)

Праворадикальна організація з філіями в Молдові (на офіційному сайті вони називають її Бессарабією), Німеччині та Італії. Вважають себе правонаступниками фашистської «Залізної гвардії», що діяла в Румунії в період між двома світовими війнами. Серед заявлених політичних цілей — відновлення горезвісної «Великої Румунії». При цьому наразі на їхньому офіційному сайті йдеться лише про об’єднання з Молдовою і підтримку румунських спільнот в Україні та Придністров’ї (ймовірно, вони не вважають його частиною Молдови). Хоча ще 2020 року активісти Noua Dreaptă проводили акції, де відкрито декларували, що «Буковина — румунська земля». А лідер партії Тудор Іонеску заявив, що «історичне румунсько-українське примирення стане можливим тільки тоді, коли Україна поверне Румунії території, які вона отримала в подарунок від Сталіна». Крим українським він теж не вважає.

Партія «Велика Румунія» (România Mare)

Одна з перших політсил сучасної Румунії, яка заявила територіальні претензії до України та Молдови. Покійний голова Корнеліу Вадим Тудор навіть звинувачував владу в держзраді через ратифікацію договору з Україною. Попри популярність на початку нульових, сьогодні говорити про електоральні перспективи România Mare не доводиться.

«Наша батьківщина»

Mi Hazank, Угорщина. Рік створення — 2018-й.

Меседж. Перегляд Тріанонського договору, підписаного за підсумками Першої світової війни: тоді країна втратила понад 50% території, а багато угорців емігрували. У самій Угорщині його сприйняли як національну трагедію (так звана травма Тріанона).

Пряма мова

«Єдиний інтерес нашої країни полягає в тому, щоб у разі перекроювання кордонів України міжнародна спільнота взяла до уваги вимоги Угорщини. А поки що Угорщина та угорський уряд мають контролювати Закарпаття», — йдеться в офіційній заяві партії від 16 грудня 2021 року.

«У разі перекроювання кордонів слід оголосити про претензії на автономію Закарпаття. […] Сучасна Україна була повністю створена Росією. Цей процес почався після революції 1917 року. Під час неї до України були приєднані споконвічно російські території. Після війни Сталін передав Україні польські та румунські території. У 1954 році Хрущов з якоїсь причини відібрав у Росії Крим», — наголосив лідер партії Ласло Тороцкаї на демонстрації в Будапешті в березні 2022 року.

«Mi Hazank закликає до негайного припинення вогню і миру. Якщо наприкінці війни державність України буде втрачена, то Mi Hazank претендуватиме на Закарпаття», — сказав він же на щорічній партійній конференції в Будапешті 27 січня 2024 року.

Позиція щодо угорської громади в Україні

Підтримує прагнення угорців, які живуть в інших країнах, до автономії. Вважає, що потрібно боротися за самовизначення угорців Закарпаття.

Позиція щодо російсько-української війни:

  • миру має бути досягнуто за столом переговорів за будь-яку ціну;
  • Україна не є дружньою країною, Угорщина має бути нейтральною;
  • негативно ставиться до санкцій проти РФ;
  • це протистояння США і РФ;
  • Зеленський, за словами Тороцкаї, «продав країну американській компанії» (якій саме, не уточнює). Він також повторює наративи російської пропаганди про вбивство мирних жителів на Донбасі тощо;
  • не підтримує євроінтеграцію України та вступ до НАТО без згоди РФ.

Реакція України

Після нещодавніх висловлювань Ласло Тороцкаї (занесений до бази «Миротворця») глава МЗС Дмитро Кулеба заявив, що «якщо Путін обламав свої зуби об Україну, то окремі угорські політики, які роблять такі заяви, обламають їх тим більше». На слова Дори Дуро (членкині партії та віцеспікерки парламенту) про те, що Україні потрібен дозвіл РФ на членство в НАТО, в українському МЗС заявили, що Київ має суверенне право вільно обирати засоби безпеки.

Зв’язки з РФ

Перші особи партії не тільки охоче переказують міфи російської пропаганди, а й спілкуються з її рупорами. Mi Hazank заснована колишніми членами «Йоббіка», яка активно співпрацювала з РФ — від участі спостерігачами на «референдумі» в Криму і «виборах» у так званих «ДНР» і «ЛНР» до підозр окремих представників у шпигунстві на користь РФ.

Електоральні перспективи

Mi Hazank змогла подолати п’ятивідсотковий бар’єр на виборах до парламенту 2022 року й отримала в ньому шість місць. Як і AUR, вони домоглися цього, зокрема, завдяки критиці ковідних обмежень. Сам факт проходження в парламент вони розглядають як перемогу. Угорські ЗМІ вважають його ще більш приголомшливим, ніж успіх керівної Fidesz.

Сьогодні рейтинг Mi Hazank оцінюють на рівні 6%. Не виключено, що партія зможе збільшити його завдяки колишнім виборцям «Йоббіка», які незадоволені її розворотом до правоцентризму — результати останніх виборів уже інтерпретували в такому ключі. Десять років тому «Йоббік» були третьою політсилою країни, тож потенційних виборців у Mi Hazank достатньо. До того ж лідера партії Ласло Тороцкаї називають третім за популярністю опозиційним політиком країни.

Інші антиукраїнські політсили Угорщини

«Йоббік» (Jobbik)

Участю у «виборах» на окупованих РФ територіях усе не обмежилося: партія також пропагувала ідею автономії Закарпаття. За оцінками Інституту вивчення війни (ISW), тут не обійшлося без кремлівського фінансування. Після зміни політорієнтації та повномасштабного вторгнення РФ в Україну роман партії з Москвою, здається, завершився. Наприклад, лідер «Йоббіка» Мартон Дьондьоші перепросив в України, партія випустила заяву на її підтримку й несподівано висловила невдоволення тим, як історію їхньої країни інтерпретують у Росії. Партія вимагала, щоб міністр закордонних справ Угорщини викликав російського посла, тому що в новому російському підручнику історії революція 1956 року зображена як фашистський заколот.

Однак 2023 року заступник лідера парламентської фракції Коломан Бреннер заявив, що Україні ще зарано вступати до ЄС. За його словами, в усьому винна корупція й олігархи, та й про угорців Закарпаття забувати не варто. Лідер партії Мартон Дьондьоші стверджує, що проблема з дотриманням їхніх прав нікуди не зникла, але сьогодні не в пріоритеті.

«Фідес — Угорський громадянський союз» (Fidesz — Magyar Polgári Szövetség)

Керівну партію та її лідера Віктора Орбана важко запідозрити в симпатіях до України. Він, як і раніше, проти її вступу до ЄС і НАТО та вважає, що вона має стати буферною зоною між Росією і Заходом.

Навіщо про них знати? Це ж просто праві маргінали. Так, але їхня популярність не обіцяє ЄС та іншим блокам нічого хорошого.

Такі політики можуть перешкоджати підтримці України. Це стане особливо критичним, якщо:

а) вони зможуть домогтися непоганих результатів на виборах до Європарламенту;

б) у разі обрання Трампа США поступово скорочуватимуть допомогу Києву, а основний тягар ляже на ЄС.

Уже сьогодні маргінальні партії правого спрямування здатні завдати шкоди Україні. Досить згадати, що акцію з блокування пунктів пропуску на польсько-українському кордоні організовував член «Конфедерації» Рафал Меклер. Румунська AUR теж критикувала транзит української сільгосппродукції через Румунію в обставинах, що склалися. Згодом місцеві фермери блокували рух вантажівок з України через експорт аграрної продукції.

Недоброзичливців варто знати в обличчя. Хоча б для того, щоб не вішати ярлик недружніх сусідів на цілу націю.

Сподобався матеріал?

Підтримай Заборону на Patreon, щоб ми могли випускати ще більше цікавих історій