Телеграм в Україні: як саме можуть обмежити (чи заборонити) месенджер

• За підсумками 2023 року Телеграм став основним джерелом інформації для українців.
• 28 лютого 2024 року відбувся круглий стіл за ініціативою комітету Верховної Ради з питань свободи слова, де обговорили можливість контролю соцмережі.
• У парламенті зареєстрували законопроєкт, який би не забороняв месенджер, а регулював його роботу.

Україна має ресурси для повного блокування Телеграм, однак більш реалістичним є часткове обмеження його роботи. Так, у Верховній Раді вже зареєстрували законопроєкт, який передбачає прирівнювання месенджера до субʼєкта у сфері медіа. Це дозволить поширити на нього ті ж обмеження, які діють для ЗМІ. Серед іншого, документ передбачає обмеження доступу до соцмережі для держслужбовців.

Заборона розповідає про варіант обмеження Телеграм в Україні.

Телеграм: що кажуть у ГУР МО

Соціальні мережі стали основним джерелом інформації для українців у 2023 році. Про це свідчать дані опитування проведеного проєктом «Обираєш Ти!» від Українського кризового медіа центру на замовлення «ГМ Опора». Було опитано 2013 респондентів із територій, контрольованих Україною станом на 23 лютого 2022 року, а похибка склала 0,5 – 2,4%. В результаті 77.9% респондентів відповіли, що дізнаються нового саме із соціальних мереж. При цьому, серед них лідирує Телеграм — він є основним джерелом інформації для 71% громадян і його частка зросла на 5% відносно 2022 року.

В українському уряді з 2023 року, хоч і не офіційно, але обговорювали впровадження методів контролю над популярною соціальною мережею. Принаймні про це заявляв тоді ще міністр культури та інформаційної політики України Олександр Ткаченко. Зокрема, обгрунтовували таку необхідність нібито небезпекою соціальної мережі.

Про те, що вона становить загрозу нацбезпеці, нещодавно заявив і начальник Головного управління розвідки Кирила Буданова. 

«З точки зору національної безпеки Телеграм точно є проблемою, це треба розуміти. Я абсолютно проти утисків свободи слова, але це вже занадто. У нас будь-яка людина може відкрити канал, почати віщати у ньому все, що заманеться, абсолютно все, що вона хоче, а коли щось починають робити — прикриватися тим, що це свобода ЗМІ. Це не свобода ЗМІ, це трошки інакше називається», — заявив начальник ГУР.

А от представник ГУР Андрій Юсов ще у лютому заявляв, що Росія закуповує телеграм-канали, для того, щоб розхитувати ситуацію в Україні.

«З Телеграмом виходить найважче. Це постійна робота, багаторівнева: як на території самої платформи шляхом створення контенту, який би руйнував міфи, роз’яснював і покривав цільову аудиторію, так і робота з погляду унормування діяльності цих майданчиків. Усі ці заходи вживаються, але роботи ще справді багато», — розповідав він.

Водночас Буданов зауважив, що від Телеграму є і користь. Так, він наводить приклад, що за допомогою месенджеру можна впливати на людей на окупованих територіях, а також так само використовувати його для розвідки, як роблять це росіяни.

Регулювання соцмереж: пропозиція Княжицького

Один із документів, що має на меті врегулювати роботу соціальної мережі, у Верховній Раді зареєстрував 25 березня 2024 року народний депутат від «Європейської солідарності» Микола Княжицький. Нова норма не забороняє Телеграм, проте пропонує поширити на нього дію закону «Про медіа», стверджує  парламентар на своїй сторінці у фейсбук. 

Законом пропонується поширити дію обмежень не тільки на Телеграм, а і на подібні до нього платформи. Які саме це ресурси, не зазначається, але у пояснювальній записці до законопроєкту вони називаються «провайдерами платформ спільного доступу до інформації, через які поширюється масова інформація». Саме їх зробити окремими субʼєктами у сфері медіа. Характерна риса — наявність облікових записів, каналів тощо, через які поширюється масова інформація.

Прирівнення телеграму до суб’єкта у сфері медіа передбачає наступні обмеження:

• платформа повинна реагувати на поширення через них такого саме контенту, який вже зараз заборонено поширювати через інші медіа (в тому числі в YouTube та онлайн ЗМІ). Йдеться про порнографію, пропаганду наркотиків, глорифікацію фашизму, виправдовування російської агресії тощо;
• платформа зобов’язані на запит Нацради з питань телерадіомовлення розкривати структуру власності, а також джерела фінансування — як зараз передбачено для інших медіа та сервісів;
• якщо структура власності або джерела фінансування платформи будуть визнані непрозорими, дана платформа не може використовуватись держорганами та фінансовими структурами, які обробляють персональні дані українців. Такі платформи та пов’язані з ними сервіси не зможуть встановлюватись на будь-яких пристроях, які використовуються для службових цілей;
• оскільки сили безпеки та оборони повинні мати особливості діяльності через їх специфіку, то обмеження та заборони щодо використання платформ з непрозорою власністю, до них не застосовуються.

Так, наводиться приклад Норвегії де ТікТок і Телеграм вважаються небезпечними, тому держслужбовцям там не рекомендується використовувати ці платформи. Тобто у разі ігнорування вимог, йдеться про заборону користуватись застосунком саме на пристроях, що належать держслужбовцям, які опрацьовують інформацію українців.

«За два роки великої війни саме Telegram став основною платформою, з якої українці дізнаються новини. Така собі альтернатива цілодобовому телемарафону. Яка має російське походження, співпрацює з кремлівською владою, і яку хвалить за конструктивну співпрацю особисто Путін», — аргументує свою ініціативу Княжицький. 

Повне блокування Телеграму: чи можливо це

Про блокування Телеграм почали активніше говорити після круглого столу, ініційованого комітетом Верховної Ради з питань свободи слова 28 лютого 2024 року. В заході взяли участь представники медіа, урядових та громадських інституцій. У пресрелізі наголошувалось, що учасники висловили переконання про необхідність шукати шляхи для заборони її діяльності Телеграм в Україні.

Пізніше голова комітету Верховної Ради з питань свободи слова Ярослав Юрчишин заперечив, що мова йшла про блокування. Посадовець наголосив, що це питання знаходиться у дискусійній площині.

«Комітет готовий був стати майданчиком для обговорення механізмів зменшення російської пропаганди в Telegram. Але ті ж самі канали вирішили зробити гайп про заборону», — заявив він.

При цьому він стверджує, що технічна можливість заблокувати Телеграм існує, так само як це раніше було зроблено з «ВКонтакте» та «Однокласниками». Щодо раціональності блокування, Юрчишин вважає, що на підвищення медіаграмотності піде значно більше часу, а в умовах війни це неефективно.

«Я сподіваюся на конструктивну взаємодію з адміністрацією Telegram. Якщо вдасться налагодити механізми адресного блокування російської дезінформації, то ні про які обмеження для мережі взагалі не треба буде говорити», — сказав він.

Раніше Заборона розповідала про те як соцмережі впливають на сучасну політику. Так, розумні стрічки з контентом роблять досвід користувача цікавішим, проте загострюють поляризацію.