Відступ з Авдіївки: Сирський розповів, чому це сталось та що з оборонними укріпленнями на напрямку

• 17 лютого 2024 року українські військові відступили з Авдіївки.
• Попори заяви про відступ на підготовлені рубежі, за кілька тижнів росіянам вдалось просунутись приблизно на 10 км на захід вглиб Донецької області.
• Будувати фортифікаційні споруди безпосередньо біля Авдіївки, за словами військових експертів, було надто небезпечно. 

Причиною відступу з Авдіївки стала чисельна перевага росіян у силах та штурмових засобах. Важливим фактором стали КАБи, які знищували українські позиції. Після відходу з міста захисники під час боїв будували укріплення, що не дозволяло зупинити ворога. Сирський зауважив, що основна лінія оборони будується на значній відстані від міста.

Заборона розповідає про причини просування росіян на Авдіївському напрямку зі слів головнокомандувача Збройних сил України генерал-полковника Олександра Сирського.

Втрата Авдіївки: що сталося

Україні довелось відступити з Авдіївки через чисельну перевагу Росії в силах та штурмових засобах. Попри заяви російських пропагандистів про тисячі полонених, до ворога потрапили 25 українських військових, розповів в інтерв’ю Укрінформу головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський.

«Це – війна… Російські пропагандисти намагаються використати різні відео з полоненими українськими воїнами для дискредитації Сил оборони України, психологічного тиску та поширення паніки серед українців… Хочу сказати цим солдатам, якщо вони мене почують, їхнім родинам: ми нікого не забули та робимо все, щоб визволити цих військовослужбовців із ворожого полону», — заявив генерал-полковник.

Причиною відходу з Авдіївки, за його словами, стали в тому числі й керовані авіаційні бомби (КАБ), які ворог все частіше використовує на фронті. Постійні бомбардування пошкодили українську оборону, що дозволило просуватись росіянам уперед.

«Також негативну роль відіграла недостатня кількість боєприпасів для нашої артилерії. Це не дало змоги в таких умовах вести ефективну контрбатарейну боротьбу. Щоб уникнути оточення та зберегти життя людей, я ухвалив рішення вийти з Авдіївки», — завив Сирський.

Головнокомандувач ЗСУ також підсумував втрати ворога за час оборонної операції:

• особовий склад: 47186 осіб;
• полонені: 95 військових;
• танки: 364 танки;
• бойові броньовані машини: 748 бойових броньованих машин;
• артсистеми: 248;
• літаки: 5 літаків..

Лінії оборони на Донбасі: що каже Сирський

Під час оголошення рішення про відступ з Авдіївки 17 лютого 2024 року, повідомлялось, що він здійснюється на більш вигідні рубежі. Проте після захоплення міста, армії РФ вдалось просунутись майже на 10 км на захід вглиб української території. Це більше, ніж відстань, на яку українські війська просунулись в районі Роботиного влітку 2023 року.

Сирський розповів, що українські військові спочатку відступали на позиції, які облаштовувались під час бою.

«Основна лінія фортифікаційних споруд обладнана і розміщена значно далі, у глибині нашої оборони. Наразі триває підготовка потужних ліній оборони на майже всіх загрозливих напрямках. Для керівництва держави та Збройних сил, для місцевих адміністрацій тощо зведення фортифікаційних ліній і споруд тепер є одним з пріоритетів», — сказав головнокомандувач ЗСУ.

При цьому, військовий експерт Олександр Коваленко розповів Забороні, як саме будуються ці лінії оборони.

Укріплення будують у три лінії:

• перша — смуга забезпечення. Класична смуга забезпечення завглибшки до 5 кілометрів та містить велику кількість мінних і фугасних загороджень, а також різні секретні об’єкти, які максимально заважають супротивнику просуватися вглиб контрольованої території;
• друга лінія — основна. Лінія завширшки 15 кілометрів насамперед складається з окопів, взводних опорних пунктів, ротних опорних пунктів та інших фортифікаційних споруд. Але також це локації, на яких можна використовувати для маневрування як піхотну компоненту, так і механізовану. Тобто відрізок для активної оборони, коли ворога заманюють у якесь конкретне місце і там знищують;
• третя лінія оборони — тилова. Вона забезпечує першу та другу лінії всім необхідним.

Коваленко наголошує, що вони будуть схожі на ті, які росіяни побудували на окупованих частинах Донецької та Запорізької областей. Можна припустити, що Україна на половині шляху з будівництва фортифікацій, якщо в окупантів на подібні задачі пішло пів року.

«2023 року українські війська стикнулися з дуже гіпертрофованою першою лінією ворога в Запорізькій області. На один квадратний метр території було приблизно до п’яти мін — як протитанкових, так і протипіхотних. Такого не було ще з часів Другої світової війни. Тому ми зараз використовуємо дуже схожі техніки», — каже військовий експерт.

Фортифікаційні споруди: чому не будували раніше

Будувати фортифікаційні споруди безпосередньо біля Авдіївки було надто небезпечно. Навіть 13 км від міста — це відстань яка прострілюється цілим рядом артилерійських озброєнь, пояснює Олександр Коваленко.

«Позиції ворога розташовувалася за 1,5 кілометра від Авдіївки. Це відстань пострілу міномета 60-мм калібру. Зараз бойові дії відбуваються по лінії селищ Тоненьке, Семенівка та Орлівка, за 13 кілометрів від міста. Це відстань, яку долають гаубиці Д-20, Д-30, “Гіацинт-Б”, “Мста-Б”, а також САУ “Мста-С”, “Гвоздика” та інші. Тобто вся ця зона була під впливом артилерійського вогню. Я вже не кажу про РСЗВ. Як можна в таких умовах створювати повноцінні лінії оборони, якщо ти перебуваєш під постійним вогневим контролем?» — каже військовий експерт.

При цьому об’єднаний пресцентр Сил оборони таврійського напрямку повідомляє, що оборона будується на Авдіївському напрямку з грудня 2023 року. Де саме знаходяться позиції — невідомо, проте це навряд ближче селищ Новопокровське, Новоселівка Перша та Яснобродівка.

Те, що Україна тільки зараз почала будувати оборонні укріплення пояснюється тим, що під час 2022-2023 років ЗСУ переважно контрнаступали. Зараз, коли військо перейшло до оборонних дій, укріплення стали пріоритетом.

«Торік Україна вела наступальну операцію, і ті самі сапери, інженери були залучені для подолання ворожих інженерно-фортифікаційних споруд», — пояснив речник ОСУВ «Таврія» Дмитро Лиховій.
Раніше Заборона розповідала про російські плани наступу на весну 2024 року. РФ навряд піде на Харків, проте хоче оточити Сіверськ та може хотіти вийти до річки Оскіл в Харківській області.